1500
Абітурієнтам доведеться наступити на старі граблі
У п’ятницю, 19 жовтня, завершиться публічне обговорення проекту Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2013 році. Далі, по ідеї, залишиться технічна робота: доопрацювати, затвердити і «спустити» документ у вузи. Причому найпростішим пунктом з вищезгаданих може виявитися перший. Оскільки всупереч очікуванням нехай і незначних, але змін, в нових умовах повторені абсолютно всі одіозні норми, розкритиковані в минулому році.
«Так само необґрунтовано екстраполюється бал атестата та інші фактори, які дозволяють нівелювати результати незалежного тестування. Так само зберігається можливість подачі сертифікатів минулих ЗНО, результати яких неспівмірні з нинішніми. Так само не визначена відповідальність людей за внесення завідомо недостовірної інформації в бази даних, що може вплинути на рейтинги абітурієнтів. Тобто, практично всі зауваження, які були до торішніх умов прийому, залишилися актуальними і в цьому році», – розповіла про проблемні моменти проекту перший директор Українського центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич. І додала: єдина надія – що на третій рік нарешті почне справно працювати система електронного вступу.
Інші опитані «Коментарями» експерти з такою оцінкою згодні. І, крім уже згаданих проблем з «торішніми» сертифікатами ЗНО та нівелюючими їх значення балами за шкільний атестат, називають інші «косяки» міністерського документа, що повторюються, по суті, з року в рік.
Так, як і раніше, не вирішена проблема додаткових балів за перемоги в олімпіадах і конкурсах наукових робіт Малої академії наук – експерти впевнені, що їх бути не повинно. Також у бесіді з «Коментарями» озвучувалася пропозиція скоротити кількість заяв, які можуть подавати абітурієнти, хоча б до десяти: по два в п’ять навчальних закладів (проти нинішніх трьох в п’ять вузів). Це дозволить розвантажити приймальні комісії і підштовхнути абітурієнтів до більш усвідомленого вибору професії.
Не завадить і збільшити термін подачі апеляцій за результатами творчих конкурсів (1 день – дуже мало, особливо для тих, хто подається в різних містах), а також зобов’язати університети публікувати результати розгляду скарг на своїх сайтах. Крім того, деякі експерти сумніваються в доцільності централізованої системи подачі вступних документів через інтернет. Документи від абітурієнтів повинні подаватись не в Єдину державну базу з питань освіти, а на інформаційний ресурс кожного університету, тоді система Електронного вступу запрацює дійсно ефективно.
Що стосується можливого підвищення прохідного балу з профільної спеціальності, то тут думки фахівців розділилися. Наприклад, координатор освітніх програм громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Стрелюк впевнена: хоча підвищення профільного бала і є непопулярним заходом, особливо у абітурієнтів, 140 пунктів – замало, оскільки це відповідає «трійці» за ЗНО. Відповідно, 162 бали – або «четвірка» – були б бажаніше. Однак якщо цей бал колись і зважаться підняти, то робити це варто поступово, щоб суспільство встигало сприйняти ці зміни.
У Лілії Гриневич позиція протилежна. «У повноваженнях кожного вищого навчального закладу є право встановити свій прохідний бал, навіть якщо це буде 180 або 190 балів, – нагадала вона. – А ось на загальнодержавному рівні піднімати прохідний бал не варто, оскільки це звужує доступ до вищої освіти. Наприклад, якщо при балі 124 «відсікається» в середньому 10% абітурієнтів, то підняття бала до 140 з профільних предметів «відсікає» уже 30% абітурієнтів».
Нарешті, директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук взагалі категорично проти того, щоб прохідний бал визначався умовами прийому. «Це повинен визначати кожен університет самостійно, а не Міністерство освіти», – упевнений він.
Втім, деякі позитивні зміни в умовах вступу таки були зроблені. Зокрема, вдосконалено деякі норми щодо Єдиної державної бази освіти, пов’язані із захистом персональних даних. Крім того, якщо раніше вузи публікували рейтингові списки тільки на інформаційних стендах, то тепер рейтинги з’являться і на їхніх сайтах. Крім того, з’явилася норма, що регулює зарахування студентів на контракт: тепер підписання договору з вузом дозволяється тільки після опублікування списку рекомендованих до зарахування. Тобто, ситуація, коли вступникам дзвонили з приймальних комісій і пропонували укладати контракт і оплатити навчання після перших же рейтингових списків, повинна відійти в минуле.
Що стосується інформаційної системи «Конкурс», то тепер у ній повинна з’явитися інформація про тих, хто йде поза конкурсом. Причому відтепер «позаконкурсний» абітурієнт може скористатися лише однією перевагою і штурмувати вуз або за пільгою, або за цільовим вступом.
Однак все це – лише косметичний «марафет», що ніяк не міняє загальний вигляд документа. «Гора народила мишу», – так охарактеризував результат трудів Міносвіти директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук. І інші експерти з ним, загалом, згодні: на жодну серйозну зміну, яка могла б якісно змінити вступну кампанію, у відомстві Табачника не зважилися. Більше того, нинішнім проектом там дають ясно зрозуміти, що, схоже, досягли певного «ідеалу» (не виключено, втім, що проміжного), і міняти нічого не збираються. І сподіватися, що проект радикально зміниться в результаті публічного обговорення, якось не доводиться: воно потрібне більше для «галочки», ніж для реального реформування освітньої галузі. Якою Дмитро Табачник хоче управляти без сторонніх підказок.
Олекса Шкатов
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
