1922
В місто на автомобілі: заплатіть за в'їзд!
У Лондоні, в деяких шведських містах і в Римі його вже ввели – платний в’їзд у міста на автомобілі (City-Maut). Так, англійці платять 12 євро за те, щоб користуватися своєю машиною в столиці впродовж одного дня. Введення подібного збору зараз широко обговорюється і в Німеччині. Адже грошей у міських громад не вистачає, і платний в’їзд може стати простим вирішенням багатьох фінансових проблем.
“Політики змушені знаходити нові джерела грошових надходжень у міські каси”, – заявив нещодавно на конференції земельних міністрів транспорту в Коттбусі її голова, міністр інфраструктури Бранденбурга Йорг Фогельзенгер (Jorg Vogelsänger). Фінансові звітності підтверджують його правоту: зараз по всій Німеччині на будівництво і ремонт транспортних шляхів (у тому числі залізничних і судноплавних) не вистачає близько семи мільярдів євро.
Але зазвичай, той, хто намагається змусити німецьких автовласників розщедритися, наштовхується на жорсткий опір. “По суті, мова йшла ні про що інше, як про підвищення плати за користування автомобілем”, – так прокоментував підсумки конференції в Коттбусі заступник голови Всенімецького автомобільного клубу ADAC Ульріх Клаус Бекер (Ulrich Klaus Becker). Він також нагадав про тих, хто змушений їздити на роботу на автомобілі в інші міста. Тепер у них може з’явитися ще одна серйозна стаття витрат.
Тим часом німецького автовласника газети вже давно називають “дійною коровою” держави. Для того, щоб утримувати машину, необхідно виплачувати високі страхові внески та оплачувати пальне, що постійно дорожчає. Не варто забувати і про зростання вартості сервісного обслуговування, а також паркувальних місць все в тих же містах. І найважливіше – автомобілісти справно виплачують державі автодорожній податок, а при купівлі пального – податок на енергію.
Але й після цих виплат грошей на утримання дорожньої мережі не вистачає. Чому? На думку глави Федерального об’єднання середнього бізнесу (BVMW) в федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія Херберта Шульте (Herbert Schulte), ці надходження до держказни неправильно розподіляються, тобто витрачаються зовсім не на дороги, а зовсім на інші цілі.
Норвегія – не Німеччина
Подібні дискусії розгорнулися в Норвегії ще на початку 1980-х років. “В Осло і Бергені ці збори використовували виключно для оплати дорожнього будівництва”, – розповідає експерт з проблем транспорту професор Хайнер Монхайм (Heiner Monheim). Така гірська країна, як Норвегія, потребувала великої кількості тунелів, і платний в’їзд у великі міста став одним із джерел фінансування грандіозних будівельних проектів.
Сьогодні практично всі тунелі побудовані. А норвезькі автовласники звикли платити за в’їзд до міста. Загалом, план спрацював. Та для Німеччини ця концепція не підходить. “У Норвегії міста розташовані далеко одне від одного. Підприємцям в різних містах зазвичай не потрібно конкурувати між собою. А в Німеччині все по-іншому. Тут збір за в’їзд може спричинити негативні наслідки для підприємств, розташованих у межах того чи іншого міста” , – вважає Хайнер Монхайм. Так, в 1950-х роках введення плати за паркування на вулицях німецьких міст стало справжнім ударом для невеликих сімейних магазинів і ресторанів. Справа в тому, що їхня клієнтура раптово змінила свої звички і стала закуповуватися там, де можна було заощадити на парковці.
Один євро за в’їзд?
Але відтоді минуло більше півстоліття. За цей час у Німеччині з’явилося безліч альтернатив автомобілю. Більшість німецьких міст мають добре розвинену транспортну інфраструктуру. А за словами бургомістра Тюбінгена Бориса Пальмера (Boris Palmer), пасажирський транспорт в його місті, а також околицях, міг би стати ще кращим за рахунок введення збору для автомобілістів. Адже, якби при в’їзді в Тюбінген кожен водій платив всього один євро, міська казна поповнювалася б щорічно на 20 мільйонів євро, впевнений Пальмер.
“Як би бургомістр не помилився в розрахунках, – парирує експерт з проблем транспорту професор Міхаель Шрекенберг (Michael Schreckenberg). – Адже місту треба буде ввести в експлуатацію спеціальну систему збору та створити відповідну адміністрацію. Чи буде вигідна плата за в’їзд невеликим містам – велике питання”.
А ось лондонці, судячи з усього, вже виконали всі свої домашні завдання: у 2010 році міська влада заробила на зборі за в’їзд близько 183 мільйонів євро. І це, не рахуючи інших позитивних ефектів введення плати: скорочення кількості автомобілів на вулицях столиці і відповідно – пробок.
Гліб Гаврик
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
Також за темою
Apple, Louis Vuitton, Gucci та інші бренди призупиняють роботу в Дубаї
Уряд Словаччини погодив скасування аварійних поставок електроенергії Україні
ПУМБ — перший банк в Україні, який отримав авторизацію НБУ на надання нефінансових платіжних послуг у межах Open Banking
День фінансів: події навколо Ірану, ціни на пальне в Україні, виплати «дитячої допомоги»
Рада ухвалила закон про стратегічний резерв пального
Київстар від 10 березня 2026 закриває деякі тарифи — подробиці
