3937
Китай втомився від долара
Мета щодо зростання впливу юаня ставиться для отримання як комерційних вигод, тобто скорочення операційних витрат для китайських експортерів та імпортерів, так і стратегічних. Пекін заявляє, що витіснення долара дасть змогу знизити волатильність цін на нафту і сировинні товари і з запізненням зруйнувати “непомірні привілеї”, якими США користується як емітент резервної валюти в післявоєнній міжнародній фінансовій системі, яка, як видно, безнадійно застаріла, повідомляє Reuters.
Жа Сяоган, співробітник Шанхайського інституту міжнародних досліджень, говорить, що Пекін хоче бачити більш збалансовану міжнародну валютну систему, що складається з, щонайменше, долара, євро і юаня і, можливо, інших валют, таких як ієна та індійська рупія.
Конкуренція серед найбільших емітентів валюти та більш широкий набір інструментів для інвестування, торгівлі або заощаджень дозволять світовій економіці домогтися кращих результатів, вважає Жа. “Недоліки існуючої міжнародної валютної системи становить велику загрозу для економіки Китаю”, сказав він. “За наявності великих альтернатив, маржа для США буде значно знижена, а це, безсумнівно, послабить владу США”. Коментарі Жа були представлені в документі, підготовленому для семінару в Бахрейні з геополітики, організованому Міжнародним інститутом стратегічних досліджень.
Фінансова криза, поряд з підйомом в Китаї і на інших ринках, що розвиваються, а також враховуючи екзистенційну загрозу для євро, призвели до того, що політики на Заході теж стали сумніватися в установленому порядку. Зміни витають у повітрі. Але, не маючи очевидної альтернативи долару зараз, терміни і ступінь будь-яких змін непередбачувані, як і самі обмінні курси.
У той час як Пекін бачить можливості у використанні юаня за межами країни, інші бачать ризики – не в останню чергу і для самого Китаю, оскільки знизиться контроль за капіталом, так як іноземці зможуть вкласти свої накопичення в юанях в ринок цінних паперів Китаю, і це є однією з передумов для отримання статусу резервної валюти.
Джон Вільямсон, один з провідних вчених з обмінного курсу, повернувся до витоків і поставив під сумнів припущення, що статус резервної валюти дає величезні переваги. У той час як Китай, Бразилія та інші критикують США за спеціальну девальвацію долара у зв’язку з м’якою грошово-кредитною політикою, Вільямсон вважає, що США обмежені в регулюванні обмінного курсу, оскільки долар є якорем всієї системи. Інші країни коректують свої ставки, а долар регулюється за “залишковим принципом”.
Звичайно, Сполучені Штати отримують кошти для фінансування дефіциту дешевше, але цього недостатньо, щоб переважити втрати свободи з управління обмінним курсом. Вільямсон виділив тільки два шляхи, пов’язані тим, що сила США у світовій економіці буде посилюватися через домінуюче становище долара, і він не очікує, що це буде оскаржено в найближчі чверть століття. По-перше, $3,2 трлн офіційних резервів, які Китай накопичив при збереженні умовно-постійної прив’язки юаня до долара, зв’язують руки Пекіну, оскільки будь-які ворожі наміри, такі, як погроза вийти з доларів, знищить китайське багатство. По-друге, через обширне приватне використання долара в глобальному масштабі, США мають великі можливості щодо забезпечення фінансової блокади, яка, наприклад, зараз спрямована проти Ірану.
Жа, дослідник з Шанхаю, побачив розквіт юаня як валюти, оскільки це еквівалент зростання впливу Китаю в зовнішній політиці. Незабаром юань буде де-факто єдиною валютою більш економічно і фінансово інтегрованої Східної Азії, яка, таким чином, буде мати більш консолідовану регіональну позицію в міжнародних справах. Харш Вардана Сінгх, заступник генерального директора Світової організації торгівлі, сказав, що юань, швидше за все, набуде статусу резервної валюти в найближчі роки. Але, у зв’язку зі зміною структури торгівлі і збільшенням довжини ланцюжків постачань, інші валюти, необхідні в регіональній торгівлі, також візьмуть на себе набагато більшу роль на світовій арені, заявив він. “Ці різні події створять набагато більш обширний багатополярний світовий валютний ринок, ніж це зазвичай передбачається”, – заявив Сінгх.
Сурджит Бхала, індійський економіст, вважає, що недооцінка юаня була однією з головних причин стрімкого зльоту Китаю і глибоких економічних дисбалансів, які призвели до фінансової кризи в Азії в 1997-1998 рр. і до кризи у 2008 р. Хо Бхалла, автор книги “Девальвація для процвітання”, не бачить необхідності в міжнародному використанні юаня, але очікує, що Пекін буде збільшувати реальний обмінний курс на 3-5% за рік, щоб підтримати споживання на рівні 50% від обсягу національного виробництва, у порівнянні з 35% зараз. У результаті можна буде забути про валютні війни, так як буде сильне зростання світової економіки за рахунок зростання в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, таких як Китай. “Це буде одна з найбільш безпрограшних ситуацій останнього часу”, – сказав Бхалла, який також є головою індійського хедж-фонду Oxus Investments. “Настане валютний мир. Раніше були валютні війни, але тепер настав час насолодитися миром”.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
