1941
Чого чекає Москва від України за доступ до туркменського газу
— Енергетика
Без приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану Україна не зможе використовувати можливості доступу до російської газотранспортної системи для транзиту азійського палива, які будуть узгоджені в рамках угоди про зону вільної торгівлі СНД.
Урядовий уповноважений з питань співробітництва з країнами СНД Валерій Мунтіян повідомив про створення найближчим часом Москвою і Києвом робочих груп для переговорів про надання Україні доступу до російської газотранспортної системи. Підписана і ратифікована Україною угода про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД (ЗВТ СНД) набрала чинності минулого тижня, 20 вересня. Це відкрило можливості для початку переговорів щодо ГТС, які, за словами Валерія Мунтіяна, будуть проведені протягом шести місяців. "Щоб Україна мала доступ до азіатського газу і могла його транспортувати", - зазначив чиновник.
Але його російський колега з уряду Дмитра Медведєва - заступник міністра економічного розвитку РФ Андрій Клепач - своєю заявою з приводу перспектив транзиту азіатського газу на український ринок через російську ГТС спростував взаємозв'язок такої можливості з приєднанням України до ЗВТ СНД.
Участі Києва в інтеграційних планах Москви для розширення перспектив з диверсифікації постачань енергоресурсів недостатньо. Україна також повинна приєднатися до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану (МС). "Якщо говорити про угоду щодо транзиту, то ці переговори велися раніше і будуть вестися далі... Усередині Митного союзу вже ухвалено цілу низку рішень щодо транзитних ставок... Фактично будуть єдині правила і єдина тарифна політика перевезень. Звідси і рух товарів буде значно вільнішим", - зазначив Андрій Клепач. Він також акцентував, що "ці дії будуть реалізовуватися в рамках Митного союзу".
Проте українська влада наполегливо відмовляється поглиблювати інтеграцію з Росією шляхом приєднання до МС і заявляє про пріоритети розвитку співробітництва з Євросоюзом. А обґрунтовуючи свою підтримку приєднання України до ЗВТ СНД, вони називали ключовим моментом якраз перспективу доступу до транзиту азіатського газу (насамперед туркменського) російською ГТС. Але саме членство в МС, як зазначив нещодавно заступник голови уряду Росії Аркадій Дворкович, може посприяти вирішенню газових проблем України, а не приєднанню до ЗВТ СНД.
У Виконавчому комітеті СНД дотримуються більш м'якої позиції. Директор економічного департаменту даної структури Андрій Кушніренко посилається на текст угоди про ЗВТ СНД, в якому є відповідний пункт. "У ньому сказано, що сторони не повинні чинити ніяких перешкод один одному щодо транзиту товарів. При цьому зроблено застереження, що під дію цієї статті не підпадає транзит трубопровідним транспортом. Але є і наступна ремарка, що сторони протягом трьох місяців після набуття чинності угоди розпочнуть переговори про свободу транзиту трубопровідним транспортом", - пояснив Андрій Кушніренко.
Він вважає, що переговори в цій сфері не можуть бути простими і легкими, адже мова йде про десятки мільярдів доларів. "Якщо країни-транзитери, в даному випадку Росія, не хотіли б домовлятися щодо цього, вони б таке зобов'язання в договір не вписували. Переговори можуть тривати роки три. Вони, як будь-який компроміс, можуть і не дати відповіді на всі питання, але якийсь прогрес буде обов'язково досягнуто. Ситуація на світовому енергетичному ринку не стоїть на місці, тому з сусідами треба домовлятися", - сказав чиновник. На його думку, щоб отримати доступ до російської ГТС, Україна повинна у відповідь запропонувати щось взаємовигідне. А що саме - це питання переговорів.
Експерти не відкидають, що об'єктом такої пропозиції можуть бути активи НАК "Нафтогаз України", в тому числі газотранспортні, які в перспективі стануть доступними для приватизації.
Очікується, що перша зустріч робочої групи для вирішення питання про доступ до трубопровідного транспорту на території ЗВТ СНД відбудеться в середині грудня.
У Туркменістані, який є ключовим гравцем на азіатському нафтогазовому ринку, підтримують ідею про розширення можливостей для постачання своїх енергоресурсів на зовнішні ринки. На початку вересня на засіданні Економічної ради СНД президент цієї країни Гурбангули Бердимухаммедов заявив про готовність розвивати енергетичну співпрацю на пострадянському просторі і висловився за "встановлення тісних прямих контактів в паливно-енергетичній і торгово-економічній сферах". Ашхабад, зі свого боку, готовий розглянути пропозиції від потенційних партнерів, зацікавлених у спільних проектах з розробки і видобутку вуглеводневої сировини, будівництва супутньої промислової інфраструктури, в тому числі розвиненої мережі трубопроводів.
________________________________________
На початку 2000-х рр. російський "Газпром" забезпечував транзит туркменського газу з російської території в Україну. Пізніше Київ позбувся прямих поставок туркменського газу і почав купувати весь необхідний газ у "Газпрому" через компанію RosUkrEnergo, співзасновником якої з українського боку виступали бізнесмени Дмитро Фірташ (45%) і Іван Фурсін (5%). Зараз основним покупцем туркменського газу є "Газпром", який потім перепродує його на європейські ринки. Прямого виходу на покупців у Євросоюзі та країнах СНД в Ашхабада зараз немає через відсутність необхідної транспортної інфраструктури.
Запаси Туркменістану на шельфі Каспію оцінюються західними експертами в 11 млрд. т нафти і 5,5 трлн. куб. м газу.
Схема ГТС Росії
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
