6152
Міські хвороби. Рейтинг найкомфортніших для життя міст
Ідеальним середовищем існування для людини аналітики визнали Мельбурн, Відень та Ванкувер, - пише Кароліна Тимків у журналі Корреспондент.
Олександр Ватерс, 23-річний житель Мельбурна, із захопленням описує рідне місто. "У нас приголомшливі дороги і громадський транспорт, який працює чітко за розкладом, - розповідає Ватерс, - а трамвайне полотно найбільше в світі". Ті, хто бував у Мельбурні, можуть додати, що мегаполіс прямо-таки потопає у парках і скверах, за що його часто називають містом-садом.
Експерти британської дослідницької компанії Economist Intelligence Unit (EIU) повністю поділяють ці враження. Інакше вони в 2012 році не дали б австралійському мегаполісу перше місце в щорічному рейтингу міст за комфортністю життя.
Друга і третя сходинки в ньому серед всіх 140 учасників дісталися відповідно Відню і Ванкуверу. Київ розташувався тільки на 91-му місці, зате має колоритних сусідів - Кувейт (90-е місце), південноафриканський Йоганнесбург (92) і Ріо-де-Жанейро (93). Замикає рейтинг бангладешська Дакка.
Оцінюючи комфортність міст, аналітики EIU враховували такі чинники, як стабільність життя городян, а також стан здоров'я, освіти, інфраструктури, культури та екології.
Так, адміністрація Мельбурна, який досяг найкращих показників за останні 20 років, ще в середині 1990-х запустила численні інвестиційні проекти, взявши курс на розвиток туризму.
Розташування Києва лише в другій третині рейтингу, де він уже третій рік поспіль посідає 91-й рядок, експерти пояснюють тим, що умови життя тут мало поліпшувалися. Площа зелених зон за сім років скоротилася на 3 тис. га, а рівень злочинності, за даними столичної прокуратури, виріс на 20%, в порівнянні з 2009 роком. Так, у Києві коефіцієнт кількості вбивств на 100 тис. осіб сьогодні становить 3,7, тоді як у Відні - всього 1,1.
Хоча за останні роки в українській столиці з'явилася величезна кількість бізнес-центрів, її транспортна система практично не розвивалася, в результаті чого пробки на дорогах та переповнений громадський транспорт стали невід'ємною частиною життя.
У Києві досі гостро стоять проблеми переробки сміття та очищення повітря і води. Якщо додати до цього відсталу медицину, стане зрозуміло, чому в середньому киянин живе 71,5 року - на сім років менше від середнього жителя ЄС.
Незважаючи на всі ці складові, ціни на нерухомість у Києві за минулі десять років зросли вчетверо. Індекс Numbeo, міжнародної статистичної бази по містах і країнах, що враховує співвідношення цін на житло до середньої заробітної плати, досяг в українській столиці 17,99, обійшовши за цим показником такі мегаполіси, як Нью-Йорк (10,65), Лондон (14, 87) і Париж (16,7).
Контраст між комфортом і цінами експерти ООН пояснюють браком житла - актуальною для міст, що динамічно розвиваються, проблемою.
"За останні 20 років в Києві погіршилася екологія, виросла кількість автомобілів на вулицях і у дворах, нерухомість досягла захмарних цін, - резюмує Олександр Сергієнко, директор столичного Інституту міста, - тобто жити стало однозначно складніше".
Дорога моя столиця
Чотири роки тому українка Наталія Вахомчик емігрувала до Відня, що посідає в рейтингу EIU другий рядок, і анітрохи про це не шкодує. До сьогодні її захоплює чітка злагоджена робота місцевого громадського транспорту.
"На зупинках є табло із зазначенням часу прибуття наступного автобуса, трамвая, а метро працює цілодобово по п'ятницях, суботах і неділях, в інші дні можна добратися на нічних автобусах", - розповідає Вахомчик.
Крім того, у Відні, населення та площа якого вдвічі менші від київських, працює п'ять ліній метро, тоді як у Києві - всього три.
"Київське метро в порівнянні з іншими європейськими містами - минуле століття: незручно, перевантажене, вагони старі", - характеризує підземку української столиці уродженка Будапешта Чилла Шимона Тачик - вона живе в Києві десять років.
З Україною Тачик пов'язують винятково професійні інтереси: спочатку вона працювала тут головою представництва великої угорської фармацевтичної компанії Egis, а сьогодні є директором з маркетингу та продажу компанії - імпортера закордонних препаратів Сона-Фарм. Угорка не залишає надій київському громадському транспорту з його незручними, на її думку, маршрутками: він далекий від звичайних європейських стандартів.
За комфортністю київський транспорт поступається і містам далекої Австралії. Наприклад, у Сіднеї, який в британському рейтингу посідає сьому позицію, чимало естакад, кілька тунелів, завдяки яким можна без проблем проїхати через весь центр міста, жодного разу не зупинившись на світлофорі.
"Правда, всі тунелі платні, як і багато автострад, але в Сіднеї досить спокійно з пробками, хоча автомобілів набагато більше, ніж у Києві", - порівнює програміст Павло Туболець, колишній киянин, який перебрався в Австралію.
Відзначає Туболець і більш високий рівень життя в австралійському мегаполісі. Середня сіднейська зарплата, за його словами, - $4 тис. на місяць, в 11 разів вища від київської.
Здавалося б, Київ міг бути цілком конкурентоспроможним з точки зору екології - недарма він вважався найзеленішим містом колишнього СРСР. Дійсно, в столиці України 122 парки, а найбільший, Голосіївський, охоплює солідну площу 150 га. Але і в цьому Києву далеко, наприклад, до Ванкувера, який за площею на 772 кв. км менший від Києва, зате має 180 парків, а найзнаменитіший з них, Стенлі, займає 400 га.
І навіть порівняно великі зелені зони не рятують українську столицю від цілого клубка екологічних проблем, не вирішуваних десятиліттями. Місцеві технології очищення води давно застаріли, і її якість у водопроводі залишає бажати кращого. Високу загазованість стабільно підтримують підприємства, що працюють в міській межі, і вихлопні гази автомобілів, заправлених неякісним бензином, від надлишку яких страждає мегаполіс.
Крім того, близько 80% столичного сміття гниє на звалищах, у той час як у Західній Європі велика частина відходів повторно переробляється та утилізується. Наприклад, у Німеччині в переробку йде до 70-80% сміття.
Тим часом київські ціни на житло вже цілком порівнянні з євросоюзівськими. За даними Тетяни Леоненко, заступника директора агентства нерухомості Барс-Трейд, 1 кв. м у Києві обійдеться в середньому в 1 тис. євро. Майже така ж ціна в Празі, Будапешті, Бухаресті та Афінах (від 1,5 тис. євро).
Однокімнатна квартира у Відні в середньому коштує 60-70 тис. євро, а в Києві лише трохи дешевше - 50-60 тис. євро. При цьому середні зарплати в столицях Австрії та України різняться істотніше - 2.000 і 300 євро. Та й тамтешні банки видають кредити під 2-4% річних, тоді як у Києві - не менш ніж під 16-20%.
Вахомчик додає, що у Відні покупцеві квартири не доведеться витрачати додаткові тисячі євро на ремонт і меблі: усім необхідним житло вже обладнано.
На противагу цьому якість київського житла, навіть нового, далека від європейських стандартів, кажуть експерти. "У моїй квартирі багато неполадок з водопостачання, сервісу, ліфтів, - розповідає Тачик, яка орендує квартиру в новобудові. - А вартість житла в Києві явно завищена".
І хоча найближчі три роки Тачик планує працювати в Україні, продавати свій будинок в Будапешті і купувати нерухомість тут, як збиралася спочатку, вона тепер не поспішає.
Втім, аналітики особливого протиріччя між високими цінами на нерухомість і невисоким рівнем інфраструктури не бачать. Столиця стабільно відчуває брак житла - в пошуках роботи і гідних зарплат сюди їдуть з усієї України.
З іншого боку, ціни роздуває система отримання дозволу на будівництво житла. Всі гроші, сплачені чиновникам за корупційними схемами, забудовники вкладають в кінцеву вартість квартири, нагадує Леоненко. Наприклад, в турецькій Анталії, де дозвільна система набагато простіша від київської, вартість 1 кв. м складає $632 - вдвічі нижче, ніж в українській столиці.
План міста
Причиною низьких показників Києва експерти в один голос називають недофінансування. Наприклад, для розвитку охорони здоров'я в містах Західної Європи залучає кошти добре розвинена там страхова медицина, в той час як у Києві, де ця система широко не прийнята, державних грошей на міські поліклініки і лікарні постійно не вистачає, нагадує Лариса Канаровська, голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я.
Матеріальне забезпечення шкіл і дошкільних установ в Києві перекладено на плечі батьків, а в Євросоюзі ця сфера фінансується в достатньому обсязі урядами, говорить Лілія Гриневич, екс-керівник Головного управління охорони здоров'я столиці.
"На чільне місце поставлена нажива і бажання розбагатіти, а не думки про те, як жити далі і як зберегти те, що є", - категорично резюмує Василь Шевчук, екс-міністр екології та голова Українського товариства охорони природи, розмірковуючи про накопичені в місті екологічні проблеми і небажання їх вирішувати.
Наприклад, кількість зелених зон з кожним роком скорочується, а на їх місці ростуть висотки і торгові центри, додає Шевчук. Якщо в радянські часи зелена частина столиці була найбільшою в Європі, близько 30 кв. м на людину, то зараз цей показник становить всього 16 кв. м, а до 2025 року, згідно зі схваленою програмою розвитку міста, під забудову віддадуть ще 486 га парків і скверів. На такій території можуть вміститися три Голосіївські парки
Однак прес-служба Київміськдержадміністрації запевняє, що до 2025 року в столиці буде збільшена площа парків і скверів більш ніж на 3 тис. га. - На околицях міста за рахунок благоустрою лісових територій.
Разом з тим за десятиліття кількість машин у Києві збільшилася в рази, і нині їх понад 1 млн. Врятувати місто від транспортного колапсу може ідея, закладена в Генплані Києва, згідно з якою до 2025 року в столиці дороги займатимуть 6% території, а не 2%, як зараз. Це допоможе мегаполісу зітхнути вільніше. Адже сьогодні тут на 1 кв. км землі припадає лише 2 км доріг, у той час як в Москві цей показник дорівнює 6 км, в Парижі - 8 км, а в Лондоні - 12 км.
Правда, на реалізацію всього проекту, за підрахунками експертів, потрібно витратити $62,5 млрд. Ця цифра порівнянна з ВВП всієї України, і аналітики сумніваються, що влада столиці зможе залучити щедрих інвесторів. Досвід розвитку Києва свідчить, що велика частина подібних проектів залишалася на папері.
У Київміськдержадміністрації розповідають, що в найближчі кілька років багато проблем будуть вирішені - планується оголосити конкурс на кращу компанію в сфері переробки сміття, розширити парк автомобілів швидкої допомоги, а також реконструювати лікарні і станції швидкої.
Поряд з цим експерти радять міській владі запозичити досвід реорганізації громадського транспорту у небагатого бразильського міста Курітіби з населенням близько 2 млн осіб, яке ще в середині 1980-х років було визнано ООН містом зі зразковим транспортом.
Тут обійшлися без вкладення колосальних коштів у будівництво метрополітену, обмежившись запуском екологічно безпечних автобусів, що ковзають магнітними рейками на окремій смузі, завдяки чому вони ніколи не потрапляють в затори і завжди приїжджають на зупинки чітко за розкладом.
Розвантажити Київ може якщо і не така інновація, то хоча б активний розвиток лівого берега, упевнена Марина Ткаченко, експерт Інституту Горшеніна. Адже сьогодні 80% робочих місць знаходяться на правому березі, а на лівому проживають 40% з 2,8-мільйонного (без урахування приїжджих) населення столиці.
"Але в цілому повинно з'явитися чітке розуміння: якщо ми нічого не будемо змінювати найближчим часом, нас чекає колапс", - резюмує Ткаченко
Ціна комфорту
Різні міста світу з точки зору співвідношення ціна/якість, де ціна - вартість нерухомості в них, а якість - оцінка таких показників, як стабільність, охорона здоров'я, культура і навколишнє середовище, система освіти та інфраструктура
Місто |
Кількість балів у рейтингу комфортних міст* |
Індекс доступності житла** |
Середня вартість 1 кв. м нерухомості в центрі, $ тис. |
Населення, млн люд. |
|
Мельбурн |
97,5 |
12,37 |
8,9 |
4,1 |
|
Відень |
97,4 |
6,05 |
4,9 |
1,7 |
|
Ванкувер |
97,3 |
9,83 |
7,3 |
0,6 |
|
Сідней |
96,1 |
9,40 |
10,5 |
4,6 |
|
Хельсінкі |
96,0 |
9,90 |
7,1 |
0,6 |
|
Женева |
95,2 |
9,47 |
13,5 |
0,2 |
|
Осака |
95,2 |
7,04 |
6,0 |
2,8 |
|
Стокгольм |
95,0 |
11,57 |
8,3 |
0,8 |
|
Гамбург |
95,0 |
11,22 |
7,5 |
1,8 |
|
Париж |
94,8 |
16,71 |
13,1 |
12,1 |
|
Токіо |
94,7 |
18,96 |
12,7 |
13,2 |
|
Франкфурт |
94,7 |
5,83 |
3,9 |
0,7 |
|
Берлін |
94,0 |
5,75 |
3,6 |
6,0 |
|
Копенгаген |
93,8 |
6,66 |
5,2 |
1,9 |
|
Осло |
93,4 |
7,88 |
8,5 |
1,4 |
|
Брюссель |
92,7 |
6,21 |
3,8 |
1,8 |
|
Мюнхен |
92,6 |
9,62 |
6,8 |
1,4 |
|
Гонконг |
92,0 |
30,71 |
10,9 |
7,0 |
|
Барселона |
91,2 |
11,53 |
5,9 |
5,0 |
|
Чикаго |
91,1 |
2,66 |
2,1 |
9,5 |
|
Мадрид |
90,9 |
11,13 |
6,5 |
6,5 |
|
Детройт |
90,7 |
3,03 |
1,7 |
4,2 |
|
Лос-Анджелес |
89,8 |
4,35 |
6,0 |
12,8 |
|
Дублін |
89,5 |
6,84 |
4,2 |
1,8 |
|
Мілан |
89,5 |
15,38 |
9,1 |
1,3 |
|
Рим |
89,0 |
29,37 |
14,4 |
2,7 |
|
Київ |
69,2 |
17,99 |
3,0 |
2,8 |
|
Тегеран |
45,8 |
14,24 |
2,5 |
13,4 |
|
Карачі |
40,9 |
7,96 |
0,6 |
13,2 |
|
Алжир |
40,9 |
31,66 |
2,0 |
5,0 |
|
Дакка |
38,7 |
4,08 |
0,3 |
12,8 |
* Бали,
отримані містом в результаті оцінки експертами таких показників, як
стабільність, охорона здоров'я, культура і навколишнє середовище, система
освіти, інфраструктура
**
Індекс доступності житла визначається співвідношенням середньої вартості житла і
середнього доходу і виражається в кількості років, необхідних, щоб придбати
житло за такого рівня доходу
Дані Economist Intelligence Unit, Numbeo, інформаційно-довідкової служби Кореспондента
За матеріалами: Корреспондент.net
Поділитися новиною
