2691
Україна може вийти з СОТ
Після скандального повідомлення агентства Reuters про те, що Україна направила країнам - членам СОТ заявку на перегляд митних зборів по 350 товарних позиціях, про причини та наслідки такого кроку заговорили по обидва боки Атлантики. "Коментарі" поцікавилися думкою виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації Ганни Дерев'янко.
- Яка може бути реакція членів СОТ на пропозицію офіційного Києва?
- Деякі компанії - члени Європейської Бізнес Асоціації, які імпортують в Україну товари, що не мають тут аналогів, стурбовані цією новиною. Якщо піднімаються ставки мит, то, відповідно, ціна товару всередині країни буде автоматично підніматися. І ціна врешті-решт ляже на кінцевих споживачів. Те, як далі буде розвиватися ситуація, складно передбачити. Але очевидно, що в світі назріває несприятлива реакція відносно цього кроку. І в ЄС, і в США дуже активно обговорюють дану новину. Україна досить сміливо вийшла з такою пропозицією - практика показує, що можна переглядати ставки митних зборів, але не по такому величезному переліку товарів. Україна - одна з небагатьох країн, якщо не сказати єдина, яка вийшла з такою пропозицією. Очевидно, СОТ на це буде реагувати. Буде проводити низку консультацій. Але також зрозуміло, що швидкої реакції чекати не доводиться.
- І все-таки, які можуть бути сценарії розвитку подій?
- З одного боку, країни - члени СОТ можуть зі свого боку також підвищити мита на певний ряд наших товарів. З іншого боку, може бути і такий варіант, за якого після довгих розглядів Україна може припинити членство в організації. Але це, звичайно, буде дуже дивний крок. Чи можуть прийняти пропозицію України? Гіпотетично можуть. Але тоді постає питання - як це реалізувати. Адже якщо на певну частину товарів підвищувати ставки, то десь треба запропонувати зниження. Питання - як домовитися із країнами, які є членами СОТ. Може це і не єдині варіанти розвитку подій, але те, що новина викликала резонанс у світі - це факт. Деякі закордонні оглядачі навіть говорять, що це може виявити якісь системні проблеми в рамках СОТ.
- Чи відомий вам перелік позицій, за якими Україна має намір домогтися підвищення ставок?
- Ми про нього здогадуємося зі стурбованості низки компаній, що є членами нашої асоціації - дуже сильно стурбовані компанії, які привозять сюди агрохімікати, шинні компанії, компанії, які завозять мінераловатну ізоляцію, побутову електротехніку.
- Ви б пов'язували заявку Києва з реалізацією урядом горезвісної програми імпортозаміщення?
- Уряд абсолютно правильно декларує ідеї розвитку внутрішнього виробництва. Це правильний посил. І ми це підтримуємо. Але виникає питання імплементації. Будь-яка інновація повинна містити в собі два компоненти: з одного боку - ідея, з іншого - втілення. Пропонуючи ідею імпортозаміщення, потрібно щоб і втілення цієї ідеї не викликало дискомфорту. Ми бачимо реалізацію програми імпортозаміщення через створення сприятливого бізнес-клімату, відновлення справедливої системи судової влади, проведення суттєвої дерегуляції, усунення фіскального тиску і корупції. І тоді б це природним чином стимулювало залучення нових інвесторів. Є приклад Польщі, Чехії, Угорщини та інших країн, які йшли цим шляхом. Нам же пропонують іншу модель імплементації ідеї імпортозаміщення - через створення бар'єрів на шляху продукції, яка йде в Україну. По суті - в порушення зобов'язань, які брала на себе Україна, вступаючи до СОТ. Який це матиме ефект на внутрішній ринок - велике питання. Можна встановлювати бар'єри на товари, аналоги яких виробляють в Україні, але якщо їх немає - то це буде чисте збільшення ціни для кінцевого споживача. Іншими словами, імплементація могла б бути іншою. Можливо, в країні хтось хоче встановити більш пільгові умови для локальних виробництв. Можливо, боїться конкуренції.
Андрій Сантарович
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
