1439
В Україні дешевше заплатити штраф за брудну воду, ніж очистити
Вже який рік в Україні ведуться розмови про підвищення штрафів за викиди промислових стічних вод, що могло б призвести до оздоровлення екології країни. Поки всі подібні ініціативи обмежуються лише обговоренням, в українську акваторію скидається до 60 млн куб. м стічних вод без хоч якогось відповідного очищення.
Пам'ятаєте Чебурашку і Крокодила Гену, які боролися зі злісними забруднювачами річки?
Спосіб був простий, але не дуже дієвий, - заткнути трубу. Залякати виявилося ефективнішим. В Україні 731 така труба. Саме через ці промислові стоки відбувається скидання відпрацьованої води, без якої неможлива робота підприємств, що здійснюють целюлозно-паперове, хімічне, металургійне виробництво, поліграфічну діяльність, виробництво коксу, нафтопродуктів, добування металевих руд, вугілля. Порядку 30% цих спусків відбуваються або без очищення води, або з очищенням, що не відповідає державним нормативам.
У результаті в низці водойм України вже давно склалася напружена екологічна ситуація. На межі екологічної катастрофи перебувають басейни річок Сіверський Донець, Інгул, Інгулець, річки Приазов'я.
Причинами скидання забруднених стічних вод є значна зношеність очисних споруд, застосування застарілих технологій очищення, прийом об'єктами житлово-комунального господарства забруднених стоків промислових підприємств.
Погано залякують
З одного боку, ситуація, що склалася - відмінна можливість для розвитку бізнесу з будівництва та налагодження очисних споруд. Але з іншого - реальна загроза для життя, оскільки великим промисловим підприємствам України досі вигідніше платити штрафи за викид відходів, ніж вкладати гроші в сучасні фільтраційні рішення.
За словами Владислава Череповського, директора компанії Invent Group, поки в Україні не буде переглянутий розмір штрафів за викид неочищених або недостатньо очищених стоків в довколишні водоймища, говорити про стабільний розвиток ринку промислової фільтрації недоцільно. "На жаль, сьогодні підприємству простіше заплатити штраф або ж дати хабар працівнику державної екологічної інспекції", - констатував він.
Недавній приклад - серпневе рішення суду, яким було задоволено позов Донецькміськводоканалу, поданий на Донецьксталь - металургійний завод, зокрема, на його філію "Металургійний комплекс", про примусове стягнення 53 тис. грн за перевищення допустимої кількості забруднюючих речовин у стічних водах підприємства.
Згідно з актами відборів проб стічної води на каналізаційних випусках комплексу, фахівці хіміко-бактеріологічної лабораторії та служби екологічного контролю КП "Донецькміськводоканал" виявили перевищення майже в два рази допустимої кількості фосфатів і аміаку.
На сьогоднішній день розмір штрафних санкцій визначає інструкція про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод у систему каналізації населених пунктів, сформована ще в 2002 році.
Відповідно до неї, підприємства зобов'язані повністю покрити всі витрати водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод, а також відшкодувати збитки, завдані порушенням режиму скидання стічних вод та перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в них.
І незважаючи на те, що очищення стоків мегаполісу вважається дорогим і трудомістким процесом, ці витрати поки ще в рази нижчі від інвестицій у зведення ефективної очисної системи.
Світлі перспективи
Схожа ситуація ще до недавніх пір була в Росії.
Але після збільшення розмірів штрафних санкцій на викид неочищених стоків забруднювачі зрозуміли, що будівництво сучасних очисних споруд тепер стало економічно доцільним. Так, якщо в середньому вартість технічного рішення з очищення води там обійдеться в 4 млн руб., то термін його окупності - близько півтора року. В Україні окупність може скласти і два-три роки. Обсяг ринку промислової фільтрації в нашій країні сьогодні не перевищує $15 млн, в Росії цей показник вже на рівні EUR500 млн на рік.
За прогнозами Владислава Череповського, якщо штрафні санкції будуть переглянуті, український ринок зможе вирости до $700 - 750 млн. Поки ж переговори про встановлення нових очисних систем ведуть на таких великих підприємствах, як "ДПЕК Павлоградвугілля", "Краснодонвугілля", меткомбінат "Азовсталь", низка ТЕЦ, свинцеві заводи ("Свинець", "Мегатекс") та ін.
Нагадаємо, ще в липні 2012 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства оголосило про свій намір підвищити штрафи за скидання неочищених стічних вод. Мінрегіон наполягає і на посиленні контролю над дотриманням норм природоохоронного законодавства в цій сфері. "Необхідно посилити відповідальність за порушення. Штрафи за скидання неочищених стоків повинні давати можливість проводити повне відновлення забруднених водойм, повністю усуваючи завданий збиток", - вважає в. о. міністра регіонального розвитку Олександр Аліпов. Однак поки розмір санкцій переглянутий не був. І за оцінками міністерства, в цілому за 2011 рік централізованими системами водовідведення без очищення у водойми скинуто 57,76 млн куб. м стічних вод.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
