0 800 307 555
0 800 307 555

Відстрочка платежу: тлумачення, ризики, способи захисту


Відстрочка платежу: тлумачення, ризики, способи захисту

Правило "вранці гроші - увечері стільці" щільно увійшло в побут наших підприємців ще на самому початку розвитку нашої економіки.

Однак еволюційні перетворення як в економіці в цілому, так і в різних галузях дещо змінили правила роботи окремих постачальників товарів. Дедалі більше покупців (замовників) вимагають отримання товару з розстрочкою або відстрочкою платежу.

Контрагентів, які цю відстрочку просять, зрозуміти можна: всі гроші перебувають в обігу, і потрібну суму легше зібрати, коли товар вже реалізований. Звичайно ж, постачальники не в захваті від таких схем роботи, однак вони розуміють, що для розвитку бізнесу відстрочка платежу - потужний інструмент, який дозволяє збувати більше продукції і збільшувати обороти. Отже, спробуємо розібратися з цим інструментом, визначимо його основні особливості, відмінності, ризики для сторін і перспективи захисту від недобросовісних конкурентів.

Комерційний кредит

Багато хто чув про таке поняття, як комерційний кредит. Саме цим терміном в цивільному праві позначають умови договору, при яких відвантаження товарів (робіт, послуг) та оплата не збігаються в часі. Сюди потрапляють аванс, передоплата, а також відстрочення та розстрочення платежів. Тобто, якщо товар надійшов сьогодні, а оплата за нього буде умовно завтра, знайте - це комерційний кредит.

Хочеться відразу сказати, що комерційний кредит не варто ототожнювати з фінансовим кредитом, бо це зовсім різні інститути. Фінансовий кредит вправі надавати тільки кредитні установи (на підставі ліцензії НБУ). А комерційний кредит не вимагає від сторін окремого юридичного оформлення, його умови включають в рамки цивільно-правових договорів на виконання робіт, надання послуг або продаж товарів. Відсотки за користування кредитом виступають суттєвою умовою договору фінансового кредиту, а от для комерційного кредиту вони є добровільними.

Основні положення про комерційний кредит містяться в статті 1057 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Ознайомившись з даною статтею, ви напевно звернете увагу на те, що в ній ідеться про передачу товарів (речей), визначених родовими ознаками. Однак буде помилкою вважати, що ст. 1057 ЦКУ забороняє надання кредиту за договорами, які передбачають передачу іншої групи товарів (речей) з індивідуальними ознаками, оскільки комерційний кредит стосується абсолютно усіх товарів, не заборонених в обігу.

Продаж товарів у кредит з відстроченням або розстроченням платежу, як різновид комерційного кредиту, регламентовано статтею 694 ЦКУ, про особливості якої піде мова нижче.

Розстрочка та відстрочка. В чому різниця?

Важливо розуміти, що розстрочка та відстрочка хоча, по суті, і є комерційним кредитом, але, за своєю природою, різні. При розстрочці вам надають можливість оплати якогось обраного вами і придбаного в кредит товару дрібними сумами грошей. У цьому випадку передбачається розтягування виплати, тобто часткові виплати за строго встановленим графіком протягом певного періоду часу. Ці форми розрахунку користуються особливою популярністю в дрібнооптовій та роздрібній торгівлі, бо це дуже зручно і доступно величезній кількості пересічних покупців.

Відстрочка ж передбачає одноразову оплату переданих покупцю товарів у повному обсязі та у визначений договором термін.

Серед правових особливостей відстрочки і розстрочки я б виділив наступне.

По-перше, ціна на продаваний в кредит товар фіксується на дату продажу відповідно до ч. 2 ст. 694 ЦКУ. Таким чином, якщо ціна збільшиться до того, як відбудеться остаточний розрахунок, продавець не має права вимагати від покупця доплати. Винятком може бути випадок, коли таке право прямо передбачено договором.

По-друге, з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар згідно з ч. 6 ст. 694 ЦКУ. Це означає, що покупець має право продавати або іншим способом розпоряджатися товаром тільки за згодою продавця. Однак, це обмеження може бути скасоване, якщо про це зазначено в договорі.

По-третє, у разі прострочення оплати, продавець:

- має право відмовитися від договору і вимагати повернення неоплаченого товару, причому незалежно від терміну прострочення хоч один день, що відповідає положенням ч. 4 ст. 694 ЦКУ. Однак зауважте, дана норма стосується тільки відстрочки, так як на розстрочку вона не поширюється (ч. 3 ст. 695 ЦКУ);

- нараховує відсотки в розмірі 3% річних від простроченої суми + індекс інфляції за весь період прострочення, тобто з дня, коли товар мав бути оплачений, і до дня його фактичної оплати (абз. 1 ч. 5 ст. 694, ч. 2 ст. 625, ст. 536 ЦКУ).

Важливо зазначити, що згадані відсотки - це свого роду санкція для боржника, тому не варто їх плутати з нарахуваннями загальноприйнятих відсотків за користування кредитом.

По-четверте, у договорі може бути передбачене зобов'язання покупця сплачувати проценти на вартість, яка відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передачі товару, що прямо передбачено абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦКУ.

Що робити при затримці?

Іноді продавець затримує передачу товару, наприклад, через те, що його підвів постачальник. Чи справедливо тут вимагати сплати відсотків і санкцій за прострочення платежу? Як видно з вищезгаданої норми, відсотки по кредиту до моменту передачі товару покупцеві не нараховують, чого не можна сказати про санкції. Виходячи з цього, щоб уникнути непорозумінь між сторонами, в договір варто внести зміни і перенести термін платежу у зв'язку з недопостачанням товарів. Інакше, якщо продавець затягує відвантаження на непристойно тривалий термін, покупець може, використовуючи норми ст. 665 ЦКУ, відмовитися від договору в односторонньому порядку. При цьому таке ж право він має і в тому випадку, коли затримується поставка не всього товару, а тільки його частини. Але тоді, як правило, підставою є вже норми ст. 670 ЦКУ.

У підсумку можна сказати, що для запобігання негативним наслідкам при наданні відстрочки (розстрочки), необхідно дуже ретельно (якісно) формувати умови договору, вказуючи при цьому: термін, на який відкладається платіж; визначення моменту передачі товару у власність (дата фактичної передачі товару/підписання документів і т.п.); розмір платежів за користування товарним кредитом - відсотків (у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованої суми) і визначення порядку їх виплати.

Однак незалежно від якісної підготовки договору, продавець, реалізуючи товари в кредит, в будь-якому випадку несе певні ризики в неотриманні або неповному отриманні оплати за товар, право власності на який переходить до покупця вже в момент відвантаження.

Для отримання додаткових гарантій оплати товару ми б рекомендували:

- оформити з покупцем окремий договір застави, в якому предметом застави може виступати реалізоване майно;

- оформити з третьою особою договір поруки;

- отримати від покупця вексель.

Крім цих гарантій в обов'язковому порядку необхідно перед укладанням договору перевірити свого "майбутнього" контрагента на предмет перебування за місцезнаходженням, кількісного персоналу, наявності свідоцтва ПДВ, заборгованості за іншими платежами, відсутність процедури банкрутства, відповідність КВЕД його реальної діяльності тощо.

Насамкінець

Одним із дієвих способів забезпечення виконання зобов'язань під час відстрочки або розстрочки міг би стати поліс страхування заборгованості. Такий спосіб управління ризиками дуже розвинений в країнах Європи. В Україні такий спосіб забезпечення виконання зобов'язань є скоріше винятком, ніж правилом, оскільки такі договори страхування поодинокі, що пов'язано з особливостями ведення страхового бізнесу.

З іншого боку для постачальника, який дійсно зацікавлений у хороших покупцях, порада досвідченого страховика буда б дуже доречною, оскільки страховик перевіряв би всіх дебіторів постачальника і встановив, щодо кого які ліміти встановлювати. Зрозуміло, що для неблагонадійних партнерів ліміт буде нульовим, це змусить постачальника задуматися, чи варто співпрацювати з таким покупцем.

Зрозуміло, що після оцінки, проведеної страховою компанією, яка виявить неблагонадійних партнерів, є спокуса відмовитися від придбання поліса, тим більше, що тарифи в цьому виді страхування досить великі - до 3% від кожної поставки, однак за оцінку фінансового стану дебітора та встановлення ліміту доведеться заплатити окремо.

Насамкінець хочеться сказати, що продаж товарів у кредит - це завжди ризик, особливо в період нестабільної економічної ситуації. Тому в кожному окремому випадку будьте пильні, холоднокровні і уважні, дотримуючись вищевикладених рекомендацій.

Віталій Кулаков

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua