10859
Українців змусять танцювати під нові податки
— Казна та Політика
"Ганебне" вигнання розхваленого проекту держбюджету з Верховної Ради допоможе Кабміну виграти час в оприлюдненні його справжнього змісту. Який не дуже сподобається його виборцям.
"У проекті держбюджету не може бути посилань на закони, які ще потрібно ухвалити, і які вписані в розрахунок бюджету". Так балакучий спікер парламенту Володимир Литвин "проговорився" про зміст проекту держбюджету, який в очі не бачили депутати з бюджетного комітету. Але в єдиному пориві відправили на доопрацювання прем'єру Миколі Азарову.
Звичайно, в нинішніх реаліях головну причину бюджетного бумеранга можна шукати в політичній площині. Як не крути, а вибори, що наближаються, змушують учасників цього процесу звертати увагу на народ і на його реакції. Звичайно, ніхто не очікує якоїсь реакції від громадян на "висмоктані з пальця" основні макропоказники бюджету. Кому від цього гірше. Але от питання з підвищенням податкового тиску на малий і середній бізнес, а також з додатковим навантаженням на гаманці простих покупців, поки змушує владу почекати з розкриттям карт.
А суть всього, що відбувається з бюджетом, така. В останні місяці в уряді практично кожне міністерство займається "дописуванням" Податкового Кодексу. Того самого, який два роки тому з порушенням всіх процедур влада узаконила з обіцянкою не чіпати найближчим часом законодавство. "Стабільність" протрималася півроку, після чого посипалися різні зміни.
Тепер же в питанні фіскальному на авансцену вийшло Мінсоцполітики, яке обіцяє знизити кількість податків у два з половиною рази - з 23-х існуючих до 9-ти. Правда, коли згаданий законопроект набуде сили - питання. Адже в уряду вже готовий і інший варіант розвитку фіскальної реформи. І в ньому не йдеться про об'єднання податків "під одним дахом", вводяться додаткові податки.
Йдеться про документ, який в останні місяці розробляла Державна податкова служба, і який, за інформацією "Коментарів" може лягти в основу нового бюджету.
"Наскільки я можу судити про оголошені макропоказники, поки вони не сходяться в доходній та видатковій частині - існують розриви. Як вони будуть заповнені в період, коли нам важко взяти кредити на зовнішніх ринках, падає інвестклімат всередині країни, можна тільки припустити. Не виключено, що будуть введені нові податки", - припустив "Коментарям" член парламентського бюджетного комітету Володимир Бондаренко.
З понеділка в парламенті активно обговорюють, що, можливо, переписаний проект бюджету буде враховувати більше пропозицій Державної податкової служби. Адже ДПС останні місяці активно працювала з галузевими бізнес-асоціаціями з просування своєї ідеї бачення податку з обороту. Розмір поки визначений на рівні 2-2,5%, а додатковий ефект від цього податку його ініціатори оцінюють мінімум в 50 млрд гривень.
Правда, серед бізнесменів не всі в захваті від "оборотної" схеми. Деякі вказують, що цивілізовані країни відмовилися від цього податку ще 100 років тому - під час індустріальної революції.
Інші ж вказують, що таким чином податок з обороту тільки посилить фіскальний тиск на бізнес. Тобто просто стане додатковим податком. Поки ж, за заявами в Уряді і ДПС, скасовувати податок на прибуток або ПДВ ніхто в Україні не збирається. Мова йде тільки про нові ставки податку.
"Ми вже бачимо з реформування спрощеної системи оподаткування, що багато підприємців не захотіли переходити на податок з обороту. Більше того, збереження податку на прибуток, а особливо ПДВ, говорить про те, що кількість податків тільки збільшиться - адже вони дублюють один одного. Я вважаю, в цій ситуації така "реформа" вдарить як по середньому бізнесу, так і по великому. А в підсумку "крайніми" виявляться прості покупці. Нехай і не відразу, але рано чи пізно (а я вважаю, швидше рано) податок з обороту при збереженні ПДВ змусить громадян платити більше за товари та продукти", - розповіла "Коментарям" заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна.
Правда, і в середовищі малого бізнесу досить насторожено ставляться до нових фіскальних ініціатив. Хоча і визнають деякі позитивні моменти в запропонованих новаціях. "Звичайно, ми підтримуємо зниження єдиного соціального внеску, що пропонує законопроект Податкової. Але ось паралельне існування податків на одні і ті ж товари - таке було тільки в Білорусі та в одній з африканських країн. Білорусь, до речі, в 2009 році виправила становище. У нас же така система може призвести замість очікуваного наповнення бюджету до великих проблем у бізнесі і різкого підвищення цін", - говорить голова Вінницького міського об'єднання приватних підприємців "Центр" Алла Алєксєнцева.
Поки ж можна з упевненістю сказати, що спікера Литвина найменше злякали в бюджеті недофінансовані соцініціативи Президента або відсутність у документі вказівок прогнозного курсу долара.
Юрій Школяренко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
