0 800 307 555
0 800 307 555

Українська трудова міграція


Українська трудова міграція

Трудова міграція та міграція взагалі вже давно стали однією з найбільш обговорюваних тем в українському суспільстві та мас-медіа, а слово "заробітчани" знайоме, мабуть, кожному українцю.

Тут нема нічого дивного. Згідно з даними Світового банку, за кількістю емігрантів Україна займає третє місце в світі - 6,5 мільйонів.

Це приблизно 14% від сучасного населення країни. Звісно, більша частина - це люди, що поїхали відразу після розпаду Радянського Союзу до інших екс-радянських республік, або просто не повернулися з них.

За оцінкою голови відділу міграційних досліджень Інституту демографії Олексія Позняка, лише близько 2,2 мільйона емігрантів не відносяться до цієї категорії.

Не всі з цих 2,2 мільйона відносяться до "заробітчан" - тобто людей, які заробляють за кордоном гроші на проживання в Україні - або, хоча б, проживання тут їхніх сімей.

Близько 400-800 тисяч емігрували остаточно і навряд чи вже повернуться. Кількість же власне "заробітчан" оцінюється в близько 1,4-1,8 мільйона, або 7,8%-10% від працездатного населення країни.

Важливою частиною цієї проблеми є й гроші, які "заробітчани" переказують та привозять в Україну. За даними НБУ, у 2011 році приватні перекази з-за кордону склали близько 7 мільярдів доларів, або 4,3% ВВП. Так само, як і в випадку еміграції, не всі з цих грошей відносяться до, власне, переказів "заробітчан".

Останні складають, згідно з даними Світового банку, близько 3% ВВП.

Очевидно, як кількість "заробітчан", так і їхні перекази, є достатньо великими, щоб привернути до себе широку увагу суспільства. З іншого боку, слід розуміти масштаб цього явища.

На відміну від таких країн як Таджикистан, Молдова або Киргизстан - в яких грошові перекази мігрантів складають, відповідно, 35%, 23% та 15% ВВП - 1-е, 4-е та 12 місця в світі -в Україні трудова міграція не є одним зі стовпів, на яких тримається економіка.

Скоріш, вона дає додаткові робочі місця жителям депресивних регіонів, для яких не знайшлося місця в столиці та інших більш розвинених частинах країни.

Звідки походять і куди їдуть заробітчани?

Приблизно половина, тобто 600-900 тисяч українських "заробітчан" походять з Західного регіону країни. Це близько 10-15% від тамтешнього економічно активного населення. Ще 300-400 тисяч "походять" з регіонів Центральної України.

Кількість "заробітчан" з Півдня та Сходу України, відповідно, менша - а ще меншою вона виявляється, якщо врахувати більше населення цих частин країни.

Хоча, тут також є депресивні регіони - наприклад, кількість трудових мігрантів в Луганській області оцінюється на рівні 15% працездатного населення. Саме вони складають більшу частину українських "заробітчан" в Росії.

Такий регіональний розподіл не є чимось дивним. Західно- та центрально-українські регіони, загалом, є найменш розвиненою частиною країни. Рівень безробіття в багатьох з них перевищує 10%, що значно перевищує 6-7% характерні для більш розвинених регіонів.

Рівень ВРП (валового регіонального продукту – ВВП області) на душу населення в Донецькій, Харківський або Дніпропетровській областях перевищує цей показник в Тернопільській, Чернівецькій або Закарпатській в два і більше разів.

Розрив з найбільшим за ВРП на душу населення регіоном - Києвом - становить майже 7 разів.

2012-09-14-14-166d6059e6dfd9a880edd21cf52e5e7c

Ще один важливий фактор - близькість до кордону та налагоджені закордонні зв’язки. В таких регіонах, як Буковина або Закарпаття, де населення переважно володіє мовою сусідніх країн, які є більш розвиненими, ніж Україна, та має ті чи інші контакти з тамтешніми жителями, піти на "заробітки" значно легше, ніж у внутрішньо-українських областях.

За даними Міжнародної організації з міграції українські "заробітчани" виступають, здебільшого в якості низько-кваліфікованої робочої сили. 54% з них працюють у будівельній сфері, 17% - у сфері домашнього нагляду, по 9% - в сільськогосподарському та торгівельному секторах, 6% - у промисловості та 5% - в інших галузях.

Враховуючи той факт, що трудова міграція відтягує на себе "надлишок" робочої сили, в такому розподілі немає нічого дивного.

Чи шкодить економіці України трудова міграція?

Про трудову міграцію в Україні зазвичай говорять в негативному ключі, що створило в суспільстві відповідне відношення до цього явища.

Проте, сама по собі вона не є чимось поганим. Саме поїздки "на заробітки" за кордон дозволяють заробити собі на життя людям, які з тих чи інших причин не змогли знайти роботу вдома.

Крім того, багато хто з "заробітчан" зумів, за рахунок високої, у порівнянні з Україною, оплати праці за кордоном, накопичити деякий капітал.

В українському сегменті Інтернету, мас-медіа та приватних розмовах можна прочитати та почути багато історій про створені або куплені трудовими мігрантами малі бізнеси - наприклад, магазини - або про інвестиції мігрантів у нерухомість.

Все це стимулює економіку відповідних регіонів, що, з огляду на їхній слабкий розвиток, є дуже корисним для економіки країни в цілому.

Грошові перекази мігрантів відіграють дуже важливу роль у формуванні платіжного балансу України.

Разом з прямими інвестиціями - обсяги яких становлять єдиний великий неборговий канал надходження валюти до країни.

2012-09-14-14-b85bb30dbac4ac3d85590fafdebae2af

Фактично, "заробітчани" виконують функцію, аналогічну працівникам експортно-орієнтованих підприємств.

Враховуючи хронічний дефіцит торгівлі товарами та послугами, а також хронічний відтік доходів від інвестицій, створений як стабільним припливом прямих інвестицій, так і відтоком українського капіталу до офшорів, ця функція є дуже важливою.

Звичайно, було б краще, якби мігранти працювали вдома на експортно-орієнтованих підприємствах, розташованих на український території.

Власне, це підводить нас до суті української трудової міграції. Вона є індикатором більш глибокої проблеми - нездатності української економіки створити ці самі експортно-орієнтовані підприємства за рахунок внутрішніх або зовнішніх інвестицій.

Звичайно, тут відіграє велику роль фактор поганого бізнес-клімату в країні. Проте переоцінювати його не слід, адже навіть значно більш конкурентоспроможні та дружні до бізнесу східноєвропейські країни мають велику кількість власних "заробітчан".

Можливо, це явище буде існувати на наших теренах до тих пір, доки зберігається величезний розрив у доходах між двома Європами - Західною та Східною.

Павло Кухта

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua