594
На 165 млн американських собак і кішок працює потужна індустрія - ЗМІ
На 165 млн американських собак і кішок працює потужна індустрія, яка забезпечує їм щасливе життя. Для них - сучасні лікарні, телебачення, мережі супермаркетів, готелі, ресторани і, головне, закони.
Сонячного ранку в середині липня в Сан-Франциско близько двох сотень собак зі своїми господарями вийшли на прогулянку до берега Тихого океану. Вони чинно пройшли до мосту Голден-Гейт, і їх об'єднувала блага мета - захід у боротьбі з раком Гавкай заради життя.
Правда, ніхто не гавкав. Більшість собак дресирують з дитинства, так як якщо пес підвищить голос, господареві загрожує штраф, а в деяких випадках навіть домашній арешт. Тому пси мовчки пройшли зазначену дистанцію на підтримку людей, а також чотирилапих, які борються з раком.
Причому, на відміну від України, в Америці практично немає бездомних тварин: чотириногі, які в силу різних причин опинилися на вулиці, потрапляють до притулків, де їх стерилізують, лікують, а потім підшукують їм нові сім'ї.
Ветеринарна медицина в США багато в чому наздогнала людську і зробила можливим лікування у тварин довгого списку захворювань, включаючи онкологічні
Собачий, а також котячий американський рай поширюється на всі сфери життя: у братів менших свої мережі супермаркетів, готелі, телебачення та сила-силенна соціальних заходів. У 165 млн американських домашніх улюбленців величезний вибір, куди піти і чим зайнятися, - були б гроші. Миски з водою у ресторанів та собачі кімнати в спортклубах - це вже життя не просто для друга людини, а брата.
Життя на трьох лапах
37-кілограмовому ердельтер'єру Фіні шість років. Вона любить суницю, а по ранках слухає Моцарта. Щодня вона ходить на роботу разом зі своєю господинею Тетяною Юровською. Здавалося б, звичайна щасливе життя собаки, що проживає в Каліфорнії, яка користується всіма благами розвиненого суспільства. Одне погано в житті Фіни - її історія хвороби. У неї рак кістки.
Господарів Фіни не зупинив діагноз і подальший удар по бюджету - собака продовжує їсти суницю і ходити на роботу з "мамою", хоч і на трьох лапах.
"Ми накупили книг, - ділиться Тетяна історією хвороби. - Чоловік був проти ампутації, адже мучити собаку і прирікати її на життя на трьох лапах - це егоїстично. Але потім ми зустріли пару з триногою собакою, і вони на своєму прикладі показали нам, що рак не вирок".
За лікування улюбленого пса Юровські заплатили чималі гроші: ампутація обійшлася в $6 тис., хіміотерапія - по $1 тис. за сеанс. Втім, все було б дешевше, якби у Фіни була медична страховка. За даними Американської асоціації виробників товарів для тварин (AAPMA), страхування вихованців поки істотно відстає від людського - в США застраховані всього 5% братів наших менших. Однак кількість охочих придбати страховку за ціною від $12 до $50 на місяць поступово зростає.
"Люди навколо вважають, що ми здуріли, але ми не могли собі дозволити забрати нашу собаку з Росії, коли іммігрували сюди в 1989-му, - говорить Юровська, чия родина, щоб оплатити лікування Фіни, відмовилася від відпустки. - І потім [уже] тут не могли врятувати нашого сенбернара, так як теж не мали можливості. А зараз інше фінансове становище, і, так як кожен працює сам на себе, у нас є час".
Для повного одужання Фіна зараз ходить в басейн і на масажі.
Собаки у великому місті
За підрахунками AAPMA, протягом 2011 року американці витратили на своїх вихованців близько $52 млрд. Іншими словами, витрати однієї сім'ї на кішку або собаку становлять від $100 до $200 на місяць, підраховує Ванесса Шустер-Райзберг, власниця шоколадно-коричневого пуделя Марчелло.
Похід в перукарський салон кожні два місяці, набори тенісних м'ячиків і бутильована вода - на життя Марчелло гріх скаржитися. Шестирічний пудель живе в Нью-Йорку і насолоджується всіма принадами великого міста.
"Він часто ходить зі мною і чоловіком в ресторани, - розповідає Шустер-Райзберг. - У нього є колекція сумок, в яких він любить ховатися". В Нью-Йорку, так само як і у всій Америці, не можна брати собаку в ресторан, але за наявності правильної сумки і якщо пес мініатюрних розмірів, можна все. Великі собаки зазвичай очікують господарів біля входу, і офіціанти спеціально для них ставлять миски з водою.
Марчелло з дитинства привчений ходити в туалет на папір вдома, якщо його немає кому вивести на прогулянку. Коли господиня працювала на телебаченні по 12 годин, песика довелося видресирувати так, щоб "не постраждали 500-доларові туфлі Prada".
Шустер-Райзберг сподівається, що спеціальне ТБ для собак - каліфорнійський телеканал DogTV, який транслює передачі про гонитву за м'ячиком, показує зелені поля і те, як собакам чешуть живіт, - почне мовлення і на східному узбережжі. Тоді життя Марчелло стане веселішим. Зараз же перед прогулянкою господиня одягає на пуделя новенький дощовик: на вулиці накрапає дощ.
"Нью-йоркці помішані на собачих костюмах, собачих телешоу та інших речах", - говорить Шустер-Райзберг. - Я не так захоплена всім цим, але, коли ми залишаємо Марчелло одного вдома, наприклад, ми вмикаємо йому телевізор з якимось хорошим фільмом і залишаємо світло".
У господарів собак свої розваги - з десяток передач про красиве життя чотириногих і проблеми розуміння, знятих в ключі ситкомів Відчайдушні домогосподарки і Секс у великому місті. Наприклад, передачу Собаки в місті, де не тільки назву, але й музичні заставки нагадують жіночий культовий серіал початку 2000-х, веде симпатичний хлопець, що допомагає молодим гарним парам навчити їх чихуахуа перестати занадто експресивно реагувати на відкриті балконні двері. Також він шукає волонтерів, щоб перефарбувати стіни в собачому притулку.
Facebook для тварин
За підрахунками Товариства запобігання жорстокості по відношенню до тварин, 6-8 млн собак і кішок Америки щорічно потрапляють до притулків. Зазвичай спеціальні служби знаходять їх у неблагополучних районах, когось приносять люди через складне фінансове становище, а когось просто викидають на вулицю, і звідти пса забирають співробітники притулку.
У притулках бездомним тут же проводять повний медогляд, а також стерилізують. Кожному виділяють окрему будку-кімнату і набір іграшок. Причому від волонтерів, охочих вигуляти собаку і почухати кішку за вушком, відбою немає. Більше того, щоб стати волонтером в притулку великого американського міста, необхідно "постояти" в черзі.
Ще складніше "усиновити" тварину, одного бажання тут недостатньо. Крім внеску від $100 потрібно заповнити анкету та надати контракт на володіння або оренду квартири з дозволом на утримання тварин. Потім всі члени сім'ї "усиновителя" зобов'язані провести мінімум півгодини з твариною, щоб притертися один до одного.
Якщо так сталося, що забрати пса додому протягом довгого часу охочих не знаходиться, його доводиться присипляти. Однак в Америці взяти вихованця з притулку вважається не просто благородним вчинком - це модно.
Кімберлі Доллхаус з Окленда (Каліфорнія) свою дворнягу Пічіс знайшла на смітнику. "Йшов дощ, і у нього воші були навколо очей", - згадує вона. Пічіс надихнув сім'ю на створення бізнесу: Доллхаус і її дві дочки зареєстрували сайт pattychatty.com - соціальну мережу для господарів домашніх тварин.
"Це як Facebook, тільки для собак і кішок", - пояснює американка. На pattychatty.com люди реєструються під іменами своїх вихованців, виставляють їх фотографії, заповнюють графу "про себе" так, як би її заповнили їхні чотириногі друзі, якби вони вміли писати. Мета мережі - об'єднати любителів тварин.
Операція Лапи свободи
Історіями успішного "усиновлення" собак і кішок рясніють веб-сайти всіх притулків, але досвід Мері Кортані з Гілроя, Каліфорнія, заслуговує особливої уваги.
Після дев'яти років дресирування військових собак в армії вона зайнялася вихованням цивільних тварин. Зустріч з ветераном морської піхоти, що шукав тренера для свого ротвейлера, підштовхнула Кортані до створення благодійної організації Операція Лапи свободи.
За даними науково-дослідного центру RAND Corporation, з 2 млн американських військових, які були задіяні в Іраку та Афганістані з кінця 2001 року, більше 300 тис. мають посттравматичний синдром. Тепер з недугою їм допомагають впоратися тварини.
"Мало того, що їм складно зануритися в цивільне життя знову, - говорить 55-річна Кортані, - у них захворювання, яке люди не розуміють. Собаки допомагають їм знайти баланс і повернутися до нормального життя".
У Лапах свободи собак тренують виводити господаря з натовпу людей в магазині, якщо йому раптом стане здаватися, що він знаходиться в оточенні противника. Пси вміють вимикати світло, коли ветеран засинає. А коли у нього починається напад паніки, одних собачих обіймів достатньо, щоб відчути полегшення, впевнена Кортані.
За два роки організація поєднала 69 ветеранів з собаками з притулків. Причому у самої Кортані вдома теж живуть три пси з притулку. Друзі номінували її на премію Герой CNN - цю премію людям, чиї добрі справи заслуговують особливої уваги, на урочистій церемонії щорічно вручає авторитетний телеканал. І Кортані CNN Hero отримала.
Втім, у США до дресури собак серйозно ставиться не тільки Кортані: якщо тварина нападає на перехожого, її садять під домашній арешт, поки суд не розбереться в причині події. Якщо суд класифікує собаку як небезпечну для суспільства, її присипляють.
Якщо ж пес гавкає, винен господар. У кожному штаті і навіть місті щодо цього собачого гріха свої закони: наприклад, в Лос-Анджелесі можна викликати поліцію, коли собака гавкає більше десяти хвилин. Для початку господарів попереджають, а якщо питання вони вирішити не можуть і сусіди звертаються в поліцію знову, то справа надходить до суду, який присуджує господарям штраф: на перший раз $250, на другий - $500, і так до $1.000. Якщо собаку не втихомирять, то за законом її можу класифікувати як небезпечну і приспати. До цього зазвичай не доходить - господарі віддають тварину на дресирування, і проблема вирішується.
Караються доларом і господарі, що не прибирають за своєю собакою, - при повторному порушенні штраф від $100 до $500.
Америка захищає права тварин: у 48 з 50 штатів жорстоке поводження з ними - кримінальний злочин. Також закон вимагає реєстрації домашніх улюбленців і сплати щомісячного податку на їх утримання. В окрузі Лос-Анджелеса, наприклад, відмова від тварини карається штрафом від $500 і позбавленням волі за умови особливо тяжкого порушення. Такі норми американського життя.
"Розумієте, тут життя легше і добріше, плюс медицина та індустрія послуг дозволяють не тільки лікувати, але і балувати собаку", - пояснює Лев Юровський. При цих словах ердельтер'єр Фіна обережно бере губами суницю з його руки.
За матеріалами: Корреспондент.net
Поділитися новиною
