0 800 307 555
0 800 307 555

Нацбанк покарав "спекулянтів"?


Нацбанк покарав "спекулянтів"?

Нацбанк покарав винних у валютній лихоманці. Про це вчора повідомив веб-портал "Цензор.нет" з посиланням на джерело. За наданою інформацією, регулятор нібито перекрив доступ до проведення міжбанківських валютних операцій п’яти українським банкам, які, як він вважає, "штучно розігрівали курс на міжбанку 4—5 вересня". Що це за банки і на який термін їх покарано, не повідомлялось.

"День" звернувся в Асоціацію українських банків з проханням підтвердити або спростувати інформацію. На що нам відповіли, що, на жаль, такою інформацією не володіють. Утім відзначили, що такий поворот подій цілком ймовірний. Нібито з цих "п’яти" справді могли зробити цапів відбувайлів. (детальніше читайте нижче у коментарі "Дню" президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко) Натомість, зауважили в АУБ, до кого напевне треба було б пред’являти претензії, то це до самого Нацбанку. Щонайменше вимагаючи пояснити, чому він на початку минулого тижня не вийшов на міжбанк, і не запропонував доларову масу. В результаті чого, як зауважують аналітики FOREX CLUB, на міжбанку відбувся стрибок долара на 2%. Після чого більшість комерційних банків були змушені підняти курс долара в умовах зростання невизначеності на ринку. Основною причиною такого стрибка, на думку експертів FOREX CLUB, є видача кредитів НБУ для підтримки ліквідності комерційних банків, окремі банки спрямували ці ресурси на придбання валюти. І виникає ще одне запитання до регулятора. Чому було ухвалено рішення "вилити" на ринок майже чотири мільярди гривні, адже очевидно, що ці кошти в сьогоднішній макро- та мікроекономічній ситуації не могли піти на кредитування?

Окремі експерти схильні вважати, що насправді обвал гривні був штучним і чітко спланованим. Нацбанк свідомо йшов на емісію на чотири мільярди, розуміючи наслідки для ринку. Зокрема такої думки дотримується директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. Експерт переконаний, що саме через небажання підтримувати такий "девальваційний" план наприкінці серпня керівництво НБУ звільнило двох топ-менеджерів із команди колишнього голови банку Володимира Стельмаха — директора генерального економічного департаменту Ігоря Шумила та директора департаменту фінансового моніторингу Олексія Бережного. Начебто вони були не згодні з "планами керівництва" і відверто про це заявляли. Натомість із достовірних джерел в уряді "Дню" відомо, що Ігор Шумило заплатив своєю посадою за небажання підтримувати позицію влади у питанні перегляду макроекономічних показників на 2012 рік. Джерело "Дня" пояснило, що позаминулого тижня на засіданні Кабміну під час обговорення макропрогнозів виник конфлікт, і Нацбанк підтримав дуже песимістичні макропрогнози на 2013 рік. "Ця позиція, викладена в листі за підписом директора генерального економічного департаменту НБУ Ігоря Шумила, стала дуже несподіваною, що, швидше за все, і стало основною причиною відставки", — зауважило джерело.

Тиск на гривню на поточному тижні, як зауважують аналітики FOREX CLUB в Україні, може дещо знизитися. Ліквідність в українській банківській системі знизилася зі своїх максимумів, та й на міжнародній арені ситуація біль-менш стабілізувалася на тлі рішення про збільшення стимулюючих заходів з боку ЄЦБ, і можливого натяку ФРС на третє кількісне пом’якшення в США 13 вересня. Тож середній курс продажу готівкового долара в Україні цього тижня, прогнозують експерти, перебуватиме в діапазоні 8,145 — 8,172 гривні.

На час підготовки матеріалу до друку в обміннику поруч з редакцією "Дня" долар купували за 8,12 гривні, а от продавали за 8,21 гривні. Тож ми запитали в експертів: чи можна при такому коридорі говорити про стабілізацію на ринку? Що ж стало причиною валютної паніки в обмінниках на минулому тижні, і чи може таке повторитися вже незабаром?

КОМЕНТАРІ

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

— Влада мала можливість не допустити того, що сталося на минулому тижні в українських обмінниках. Для цього треба було дуже поступово збільшувати ліквідність системи. А не робити це таким стрибком з 16 до 26 мільярдів гривень. Вони не могли не знати, що в результаті такого стрибкоподібного збільшення ліквідності ці додаткові кошти просто виллються на валютний ринок. Їм просто ніде більше подітися. І не треба шукати винних за межами кола людей, які ухвалювали рішення щодо збільшення ліквідності. Чого вони очікували, роблячи такий крок? Що банки понесуть ці гроші на кредити? У нас за липень навіть короткострокові кредити впали, не те що довгострокові.

Щодо інформації про нібито покараних п’ять українських банків, які штучно підігрівали курс, то такий сценарій цілком реальний. Винних же треба шукати. Когось треба покарати. От і знайшли банки. Хоча останнім насправді нічого не залишалося, як вийти на валютний ринок. Отримавши кошти під 7,4% на рік, що вони мали робити? Їм треба було пускати їх в оборот. Сьогоднішня ситуація на банківському ринку і з кредитними портфелем, і з прибутками є поганою. Лише шість чи сім банків забезпечили той прибуток 2 мільярди. Решта балансує на "нулю".

Банки, отримавши ресурс, захотіли на ньому заробити. От і все. Зовсім інші питання — чому в нас такий попит на валюту; чому в нас така ситуація з платіжним балансом? На ці питання вже відповідають не банки.

Віктор СУСЛОВ, екс-міністр економіки України:

— Нацбанк сьогодні окрім економічних застосовує достатньо жорсткі адміністративні важелі стримування курсу. Очевидно, що на деякий час це матиме результат. Але потрібно дуже чітко розуміти, що девальвація назріла, девальваційні очікування достатньо великі, торговельний баланс від’ємний (все-таки це "-7" мільярдів доларів), платіжний баланс вдається врегульовувати тільки за рахунок запозичень під злочинно високі відсотки на зовнішніх ринках (згадати лише, як влада в липні позичила 2 мільярда доларів під державні облігації за ставкою 9,25% річних). У цих умовах девальваційний тиск об’єктивно дуже високий. І він повинен спрацювати.

Більше того, девальвація гривні пішла б нам на користь. Це змогло б оживити економіку. Девальвація — це класичний прийом обмеження імпорту та стимулювання експорту. Будь-яка країна, яка впродовж довгого часу має від’ємний торговельний баланс, застосовує такі методи. За останні декілька місяців серйозно девальвували і російський рубль, і євро. Крім того, МВФ теж радить Україні девальвувати гривню.

Це не відбувається лише тому, що реальна економічна політика і сам Нацбанк стали заручниками великої політики, а зокрема виборчих перегонів. Це пов’язано передусім з тезою виборчої компанії правлячої Партії Регіонів про те, що стабільності досягнуто. Демонструвати це, що написано на всіх плакатах, можна лише утримуванням (хоча б до виборів) валютного курсу.

Я вважаю, що владі вдасться втримати курс до виборів, хоча це й дуже ризикова афера, зважаючи на тиск об’єктивної економічної ситуації.

Але чим довше влада стримуватиме курс, тим більшою буде девальвація потім. Не можна йти поперек економічних законів дуже довго. Це коштуватиме дорого.

Це вже сьогодні дорого коштує, адже потребує постійного витрачання золотовалютних резервів, застосування адміністративного тиску тощо.

Оскільки рішення тримати курс є політичним, то очевидно, що влада робитиме це до виборів, а можливо й до моменту оголошення їхніх результатів. Тобто календарно — до першої половини листопада.

Наскільки гривня може девальвувати — це питання не економічне, а радше тактичне. Наприклад, свого часу я вважав і вважаю, що не потрібно було так "кидати" гривню, як це зробив пан Стельмах 2008 року, девальвувавши її з 4,5 гривні за долар до 8, а то й 9 гривень за долар.

Девальвація національної валюти, на мою думку, має відбуватися покроково, повільно, щоби поступово знайти прийнятну точку девальвації. Не можна робити це різко, бо це завжди шок для економіки. Якби я встановлював курс, то вважав би, що оптимальним є показник на рівні 8,20 — 8,25 гривні за долар.

Антон ФІЛІПЕНКО, президент Української асоціації економістів-міжнародників:

— Стрибки курсу гривні пояснюються кінцем політичного циклу в країні. Це — закономірні процеси. Як тільки політичний цикл робить повне коло, національна грошова одиниця піддається лихоманці.

Те, що сьогодні відбувається на українській політичній арені, звичайно ж, впливає на поведінку інвесторів, ринків, гривні... Безперечно, це якісний аналіз. Але я переконаний, що й кількісний (якщо ми обчислимо грошові агрегати М1, М2 тощо) це підтвердить. Крім того, є ще один дуже важливий чинник — зниження темпів економічного зростання. Бюджет, підготовлений на цей рік із прогнозом темпів зростання на рівні 3,8%, а реально буде виконано лише на рівні 2%, — теж важливий чинник, який впливає на стабільність гривні, адже, безумовно, відображається на запиті грошової маси в обігу.

А от щодо ситуації на новому витку політичного циклу, то гадаю, що момент, пов’язаний із неспівпадінням бюджетного процесу, створить непросту ситуацію на грошово-валютному ринку. Адже може спровокувати додаткову значну емісію грошової маси, яка вплине на знецінення національної валюти.

Уже давно йдеться про потребу "відпустити" гривню. І я це підтримую. Адже насправді вона працює в форматі "валютної ради". Гривня де-факто прив’язана до долара (а де-юре — ні). Цей момент теж матиме в подальшому негативний вплив на стабільність нашої національно-грошової одиниці.

Алла Дубровик

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua