1205
Через безробіття та кризу іспанці масово переїздять у комуналки
В Іспанії, охопленій економічною кризою і безробіттям, багато самотніх людей, які відчувають матеріальні труднощі, змушені селитися у комунальних квартирах. Все частіше в комуналках опиняються і сім'ї з дітьми.
Ще недавно в комунальних або, як їх називають іспанці, "поділених квартирах" селилися хіба що студенти. Тепер, коли безробіття охопило чверть працездатного населення, а заробітки тих, хто працює, часто не перевищують тисячу євро, окремі квартири стали для багатьох недоступною розкішшю. Єдина можливість вирішити проблему житла для них - поселитися в комунальній квартирі.
Комуналка як спосіб економії
У старій частині Мадрида на площі Санта-Ана в 70-метровій квартирі живуть дві бездітні пари: дизайнер Педро і його дружина журналістка Андреа, а також програміст Віктор та його супутниця - Глорія, нині безробітна, а раніше - співробітниця міської бібліотеки. Ні в кого з них немає постійного заробітку. Сім'ї мають можливість лише час від часу підробляти, отримуючи тимчасові контракти.
Сусіди знають один одного давно. Це, за словами Педро, і визначило два роки тому їх рішення оселитися разом, щоб заощадити на житлі. У кожної пари є своя спальня і туалетна кімната. Вітальня - спільна, досить простора, суміщена з кухнею, посуд - спільний. Роботи по господарству діляться порівну: сусіди разом купують продукти харчування, жінки готують їжу, чоловіки прибирають місця загального користування. Телевізор - один на дві сім'ї - дивляться разом. Оренду - 800 євро плюс світло, вода і газ - платять на паях.
Статистика комуналок
Вісенте Гомес, директор агентства з оренди нерухомості Madrid Casa, пояснив DW, що в останні роки все частіше бажають оселитися в "поділених квартирах" люди у віці від сорока і старше. Якщо ще п'ять років тому це була здебільшого молодь від 18 до 25 років, то тепер студенти становлять не більше 15 відсотків від загального числа мешканців комуналок.
В Іспанії більше половини таких квартир - у великих містах: Мадриді, Барселоні, Валенсії і Севільї. 75 відсотків їх наймачів - одинаки, решта - сімейні пари, з яких дві третини - з дітьми, зазначив Гомес. За його даними, середня ціна кімнати в комунальній квартирі - 345,12 євро на місяць. Що стосується господарів квартир, то багато хто залишається в них жити. Мова здебільшого йде про людей, які придбали житло під іпотечний кредит, але втративши роботу, змушені його здавати, щоб мати можливість виплачувати іпотеку.
Разом з попитом на комунальні квартири зросла і пропозиція. За останній рік обсяг угод агентства Madrid Casa збільшився на 180 відсотків. Зараз у базі даних агентства - кілька сотень комуналок. "Хоча статистики щодо загальної кількості осіб, що проживають в "поділених квартирах" немає, але цілком можна стверджувати, що мова йде про явище масове", - резюмував Вісенте Гомес.
Рецепти, як ужитися з сусідами
В іспанській пресі все частіше з'являються статті про те, як ужитися з сусідами по комунальній квартирі. Соціолог Домінго дель Кампо з Мадридського центру соціологічних досліджень сказав, що ця тема застала його колег буквально зненацька, але тепер вони зайнялися нею впритул як модним соціальним явищем. Це явище, вважає дослідник, може мати довгостроковий характер, враховуючи непросту соціально-економічну ситуацію, яка складається в Іспанії.
Перше, що радить соціолог особам, які бажають оселитися в комунальній квартирі, - це знайти спільну мову або потоваришувати зі своїми сусідами. Бажано мати приблизно однаковий вік, схожу професію і схожі інтереси. Треба не звертати увагу на дрібні побутові негаразди, намагатися допомагати один одному. Ну, а якщо стосунки не складаються, слід переїхати і спробувати ужитися з іншими сусідами.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
