0 800 307 555
0 800 307 555

З чого в Україні будують "потьомкінські села"


З чого в Україні будують "потьомкінські села"

Влада кожного регіону хоче приманити якомога більше грошей "з боку" - перш за все, від щедрих іноземних ділків. Однак це далеко не завжди вдається і тому владі доводиться вигадувати інвестпрожекти для піару. Ярмарком таких ідей на Харківщині ось уже четвертий рік поспіль є міжнародний форум "Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи". Напередодні відкриття чергової "балу великих грошей" портал "Харків. Коментарі" вирішив згадати найбільш розпіарені проекти останніх років, які з різних причин поки що не вдалося втілити в життя.

"Читалки" для школярів

Безумовно, однією з мильних бульбашок, що найголосніше луснула, останніх років став проект із випуску бук-рідерів на ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Шевченка". Нагадаємо, що ще в кінці 2010 року українське представництво американської фірми "Ectaco" запропонувало свої рідери школярам з харківської гімназії №6, де в порядку експерименту в декількох класах вирішили використовувати електронні підручники. Тоді губернатор Михайло Добкін заявив, що і на заводі Шевченка можна випускати такі ж, і нітрохи не гірші!

Вже кілька місяців потому проект презентували Президенту Віктору Януковичу, в райдужних тонах розписавши його перспективи. Зокрема, передбачалося розмістити на заводі виробництво американської фірми, створити близько 1400 робочих місць, скоротити заборгованість із зарплати (на той момент вона становила близько 25 млн. грн.) І, звичайно ж, забезпечити школярів "недорогими і якісними" електронними книжками. Налагодити випуск гаджетів обіцяли протягом року.

Однак планам не судилося втілитися в життя. У кінці серпня цього року Добкін заявив, що ніяких рідерів завод Шевченка випускати не буде - ідея "не отримала підтримки на рівні профільних міністерств". Так що не бачити школярам найближчим часом харківських електронних підручників, а підприємству доведеться шукати гроші в інших місцях (до слова заборгованість із зарплати складає вже близько 30 млн. грн.).

Сміттєпереробний завод

Усвідомивши, що звичайних полігонів ТПВ "мільйоннику" Харкову, що постійно розширюється, вже явно недостатньо, місцева "верхівка" націлилася на будівництво сміттєпереробного комплексу - сучасного і за євространдартами. Вписавшись у нацпроект "Чисте місто", чиновники спочатку оптимістично припустили, що завод вдасться побудувати до 2013 року (згодом звучав і більш реальний термін, 2015) - і в основному за чужі гроші.

До проекту вирішили залучити словенців - Центр міжнародної співпраці та розвитку (CMSR) і компанію "RIKO" як оператора. Передбачалося, що CMSR спершу виділить грант у сумі до 3,5 мільйона євро при загальній вартості проекту приблизно 30 мільйонів євро. На ці гроші планувалося побудувати цілий комплекс з переробки ТПВ - з системою сортування сміття, збору та утилізації полігонного газу, а також виробництва електроенергії. Однак після підписання низки угод зі словенською стороною про проект більше нічого конкретного чутно не було.

"На даному етапі йде робота, пов'язана з уточненням техніко-економічних показників, техніко-економічного обґрунтування проекту, і формуванням проектної команди, яка буде його реалізовувати", - обтічно описав сьогоднішній стан справ один з організаторів форуму "Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи" Олександр Дудка. У перекладі з бюрократичної на людську мову це цілком може означати, що проект загруз в папірцях, і коли він звідти вибереться - сказати неможливо.

Село майбутнього

Ще в 2010 році в облдержадміністрації заговорили про створення на Харківщині такого собі сільськогосподарського заповідника - "Села майбутнього", де молоді фахівці, що ризикнули переїхати в село, зможуть вирощувати, умовно кажучи, свиней, корів і картоплю.

У числі іншого, в "Селі" збиралися побудувати генетичний центр для виведення цінних порід худоби (спільно з Ізраїлем і Канадою), молочний комплекс на 3000 голів, тепличне господарство на 20 гектарах, комплекс із виробництва овочів на відкритому ґрунті та овочесховище. Ну, а для персоналу - котеджне містечко з усією необхідною інфраструктурою. Вартість проекту ще на початковому етапі оцінювали в суму від 40 до 140 мільйонів доларів: виходячи з того, який обсяг інвестицій вдасться залучити, була розроблена "програма-мінімум" і "програма-максимум".

Розмови про створення "Села" тривають вже більше півтора року. Нещодавно Михайло Добкін заявив, що залишилося лише отримати останні погодження Міністерства фінансів, і Кабмін може розглянути питання про реалізацію проекту ще до 15 вересня. Однак аналогічні надії ще раніше неодноразово висловлювали його заступники. Чи то Кабмін поки не бачить особливого сенсу у вирощуванні "суперсвиней" за мільйони доларів, чи то інвестори не поспішають витрачати гроші - але "Село" поки що маячить лише у вигляді міражу.

Буре вугілля "з підстраховкою"

Не виглядає безнадійним, але цілком може затягнутися і проект з видобутку бурого вугілля в Барвінківському районі Харківщини, яким зацікавилася німецька компанія "Schmidt". Спочатку передбачалося, що інвестори зможуть виконати проектно-вишукувальні роботи за 1,5 - 2 роки. Організація видобутку вугілля займе ще близько одного року, на потужність 3-3,5 мільйонів тонн на рік можна буде вийти вже через 5-6 років. На перших порах німці були готові вкласти майже чверть мільярда євро.

Однак і тут не обійшлося без підводних каменів. Зокрема, в облдержадміністрації вирішили підстрахуватися - хоч і визнали, що німці партнери солідні, але " про всяк випадок" зажадали обов'язкової участі у розвитку району і поставили жорсткі терміни в отриманні всіх ліцензій. Не встигнуть - можуть виникнути складнощі.

Додатково до всього, губернатор Добкін визнав, що поки багато що тримається "на джентльменській домовленості, яка буде вже конкретно відображена в документах, як тільки інвестори почнуть безпосередньо реалізовувати проект". Чи довго педантичні німці зможуть працювати в такому "джентльменському" режимі - питання.

Олександр Сергієнко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Все, що ми знаємо про:Коментарі
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua