3430
Радянські реліквії, що потонули у сучасній Росії
— Фондовий ринок
Власники радянських облігацій, куплених ще в останній рік правління Леоніда Брежнєва, отримують у Франції те, чого їм не дає президент Володимир Путін - гроші.
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі минулого місяця наказав Росії виплатити семидесятирічному Юрію Лобанову з Іваново близько 46 тисяч 500 доларів компенсації за банкноти 1982 року випуску, які опинилися у його розпорядженні.
Це дорівнює 140 його пенсіям. Дев'яностоп'ятирічна Марія Андрєєва, яка вижила після нацистської блокади Ленінграда, отримала близько 5,4 тисячі доларів за облігації, які, як лотерейні квитки, вдвічі виросли в ціні.
Цінні папери є частиною з тих 785 мільярдів доларів, які держава досі винна через втрачені радянські заощадження. Це дорівнює майже половині російської економіки.
Путін гальмує процес виплати, у квітні підписавши закон про призупинення виплат до принаймні 2015 року. Тепер, озброївшись судовими рішеннями, спекулянти разом з пенсіонерами намагаються перетворити облігації на готівку.
"Варто було все це вирішити ще у 90-х роках, - каже Борис Хейфєц, спеціаліст з радянського боргу при Російській академії наук. - Як можна припустити такий величезний борг? Він одразу все завалить".
Радянська влада почала продавати 20-річні сертифікати у 1982 році за 25, 50 або 100 рублів. Частково, щоб погасити старіші облігації, а частково, щоб витягнути гроші з командної економіки з дефіцитом товарів народного вжитку.
Державні внутрішні лотерейні квитки пропонували 3% зростання і можливість виплати в розмірі 10 тисяч рублів, каже Хейфєц.
Головні переможці мали отримати "шикарну" "Волгу", за друге місце обіцяли "Жигулі".
На відміну від інших колишніх радянських республік, які у 90-х роках оголосили про втрату заощаджень, Росія обіцяла відшкодувати повну вартість.
У 1995 році президент Борис Єльцин наказав уряду відновити заощадження через банківські депозити, відштовхуючись від тої суми, яку б коштували радянські облігації у 1990 році.
Серйозні виплати розпочалися під час першого терміну Путіна, коли ціни на нафту створили профіцит бюджету.
Зараз Путін знову в Кремлі на третій термін, проте держава ледь зводить кінці з кінцями.
"Зрозуміло, що запровадження цього плану із відновлення народних заощаджень наклало б непомірні зобов'язання на державний бюджет, - повідомив міністр фінансів у нещодавньому стратегічному звіті з питань заборгованості. - Якщо це відбудеться, державі не буде з чого платити за інші витрати довгий проміжок часу".
"Нічого не залишилось"
У 90-ті роки Росія ухвалювала закони, не замислюючись, як вони будуть профінансовані. На зустрічі регіональних захисників прав людини 16 серпня Путін повідомив, що виплата всіх цих втрачених заощаджень означатиме, що "нічого не залишиться на зарплати солдатам, лікарям, вчителям".
Росія буде продовжувати виплачувати найстарішим людям, які втратили свої заощадження, додав він.
План Міністерства фінансів компенсувати найбільш старим "жертвам" - це найкращий підхід, який можна застосувати, сказав Путін: "Це те, що нам дісталося з минулого, але з чим нам треба щось робити".
Уряд виділив близько 1,5 мільярдів з цьогорічного бюджету на виплати з втрачених депозитів, і таку саму суму на 2013 і 2014 роки. Ті з власників квитків, що померли, також мають право на 6 тисяч рублів похоронних грошей.
"Ми щорічно здійснюємо виплати, але це мізерні суми, - каже Хейфєц. -Я вважаю, так далі і буде відбуватися, поки люди не помруть".
Випереджати годинник може бути поганою тактикою.
У судовій справі Лобанова страсбурзькі судді процитували відмову Росії повідомити, які з облігацій 1982 року є першочерговими, і неодноразові причини для призупинення їх виплат "з причин, невідомих суду".
Міністерство юстиції, яке представляє Росію в Страсбурзі, факсом повідомило, що поважає всі рішення Європейського суду з прав людини, додавши, що рішення у справі Лобанова стосується лише банкнот 1982 року. Міністерство фінансів відмовилося надавати коментарі.
За оцінками, 25 трильйонів рублів зобов'язань збільшить російський борг майже в десять разів, каже Володимир Осаковський, головний економіст американського банку Merrill Lynch у Москві.
За попередніми домовленостями, Росія має знайти шляхи, щоб не нашкодити кредитному рейтингу та втримати державний борг, пояснив він.
"У 1997 році Росія у Франції залагодила справу щодо царських облігацій на суму 400 мільйонів доларів, що становило менше 1% від сторічної вартості, - розповів він. - Ми очікуємо подібного рішення і в даному випадку".
Тіньова економіка
Невідомо, скільки брежнєвських облігацій було продано, каже Хейфєц. Через те, що облігації були на пред'явника, банкноти 1982 року слугували як друга валюта на користь тіньової економіки СРСР.
Цього року Росія не згадала про ці банкноти або оцінку радянського боргу у проспекті про продажі євробондів на суму 7 мільярдів доларів, який нараховував 143 сторінки.
Деякі цінні папери було переведено в готівку або замінено на новий борг на початку 1990-х. Після закону 1995 року, коли Росія погодилась відновити втрачені заощадження на рівні 1990 року, держава конвертувала облігації 1982 року на "боргові рублі", значно збільшивши номінальну вартість - на 40%.
Пізніші закони прив'язали їх вартість до продовольчого кошику і забезпечили відсоткову ставку мінімум 9%.
Держава востаннє робила переоцінку боргового рубля у 2003 році і прирівняла його до 32,34 рублів. Ця цифра спливла у справі Лобанова.
Лобанов запропонував "дуже чисту" оцінку, залишивши мало простору для спростування, каже Василь Васильєв, адвокат з Москви. Росія ухилилася від схожого рішення, змінивши закон під час слухань в Європейському суді, розповів він.
Спекуляції з сертифікатами досягли eBay, де банкнота 25 рублів 1982 року продається за 2,85 долара.
На російському сайті деякі продавці надають докази того, що їхні облігації - у списку Міністерства фінансів, призначених до виплат.
Деякі інші пропонують банкноти інших колишніх радянських республік, за якими Росія офіційно не має повертати грошей.
Захір Агабаєв розповів, що знайшов 600 тисяч рублів, або приблизно 18,75 тисяч доларів, у скрині мами своєї дружини в Киргизстані. Він каже, що запропонував викупити їх на Dorus.ru, але поки що найкращою пропозицією було 2,5% від номінальної вартості. Тож він відмовився.
"Люди два чи три рази дзвонили. Але пропозиції не виглядали серйозними", - каже Агабаєв.
Найкращою угодою поки прославився Артем Тарасов, продавець товарів і комп'ютерів, який став знаменитим у 1989 році за те, що в ефірі національного телебачення заявив, що він є першим радянським мільйонером.
Він став частковим власником Vitas-банку, який цього року втратив ліцензію за те, що намагався перетворити 3 мільярди рублів брежнєвськими облігаціями на заощадження за номінальною вартістю.
Путін підписав закон про трирічну програму замороження виплат після того, як центральний банк повідомив йому про дії банку Vitas, каже Тарасов. Після мораторію регулятор класифікував ці банкноти за категорією 5, тобто безнадійні, і наказав банку на 100% забезпечити втрати за позиками.
"Чи можна було уявити, що центральний банк вийде та оголосить дефолт країни? - каже Тарасов. - Але це те, що вони зробили".
Історія Попелюшки
Олексій Сімаковський, перший заступник голови центрального банку, пояснив, що у банку Vitas було відібрано ліцензію за те, що їх коефіцієнт достатності капіталу впав нижче необхідних 2%, а не через облігації. Регулятори побачили лише частину з заявлених банком 3 мільярдів рублів, розповів він.
"Банк говорив про якісь дві тонни паперу, яка знаходилась на якомусь депозитарії, звідки її дуже важко забрати, - веде далі Сімаковський, - це було схоже на історію Попелюшки, де гарбуз мав перетворитися на карету".
Втім, Тарасов має доступ до банкнот на суму 50 мільярдів рублів, близько 1,6 мільярдів доларів, які він, за його словами, планує обміняти "на все, що вони варті".
"Уявіть, - каже Тарасов, - якщо вони дійсно почнуть здійснювати виплати за цими паперами у 2015 році. Сьогодні їх вартість у Росії від 50 до 60 разів вища за номінальну".
Росія, мабуть, відновить виплати лише, якщо група з достатнім політичним впливом почне накопичувати їх, каже Сале Дайєр, управляючий директор Turan, який зробив інвестиції в радянський комерційний борг.
"Люди зароблять на цьому гроші, - каже Дайєр. - І я дуже сумніваюся, що пенсіонери або люди, які спочатку мали претензії на виплати, щось від того матимуть".
Один з таких - Борис Андрєєв 65 років - електрик на пенсії без юридичної освіти.
Майже два десятки років Андрєєв і його мати, Марія Андрєєва, пишуть вручну петиції до судів і міністерств з метою отримати виплати.
Він каже, що страсбурзькі судді призначили їм 4 тисячі 300 євро, враховуючи похилий вік його матері.
Їх банкноти випуску 1986 року, куплені ними під час державної програми 1993 року, надали їм депозит на суму 3 тисячі рублів на банківському рахунку, які потім перетворилися на 3 рублі після повторної деномінації валюти у 1998 році.
Цей рахунок, досі не закритий, вже виріс до 5 рублів, завдяки річним відсоткам.
Андрєєв, який живе на місячну пенсію 6 тисяч рублів, близько 190 доларів, планує продовжити боротьбу в російських судах.
"У перерахунку на радянські рублі, ці облігації дорівнювали вартості однокімнатної квартири, - каже Андрєєв. - А за ті 5 рублів, що ми маємо зараз, можна купити хіба що рулон туалетного паперу".
The Washington Post
За матеріалами: Реальна економіка
Поділитися новиною
