4594
НБУ б'є рекорди в рефінансуванні банків
— Казна та Політика
Нацбанк встановлює нові рекорди в рефінансуванні банків. При цьому мова йде як про обсяги, так і про терміни кредитів. У липні 12 банків отримали позики терміном більше одного місяця загалом майже на 7,5 млрд гривень.
Це - на 63% більше, ніж у червні. Крім того, більш "коротких" кредитів (у тому числі overnight) Нацбанк роздав ще на 3,4 млрд гривень. Таким чином, загальний обсяг рефінансування, виданого в липні, досяг майже 11 млрд гривень, перевищивши червневі показники.
Дати в ріпу
У розпорядженні "Бізнесу" є дані НБУ про заборгованість банків з різних видів рефінансування. Останнім часом найчастіше рефінансування надається за допомогою РЕПО-угод (кредит під заставу ОВДП).
Станом на 1 липня заборгованість банків по цій статті (балансовий рахунок 1311) досягла майже 8,7 млрд гривень, тоді як ще на початок березня вона ледь перевищувала 2,1 млрд гривень. При цьому заборгованість такого роду числиться на балансах всього 14 банків. Не дивно, що активніше за інших в РЕПО-угодах беруть участь держбанки.
Так, Укрексімбанк отримав під заставу ОВДП 2,3 млрд гривень, Ощадбанк - 1,6 млрд гривень, Укргазбанк - 1,4 млрд гривень. Держбанки також в числі лідерів за обсягами портфеля ОВДП. Втім, останнім часом державі допомагають і приватні банки.
Так, заборгованість по РЕПО-операціях Дельта Банку перевищує 1,4 млрд гривень, Альфа-Банку - майже 0,5 млрд гривень. Крім того, РЕПО-угоди стали часто практикувати такі фінустанови, як Всеукраїнський Банк Розвитку (ВБР), що належить Олександру Януковичу, і Укрбізнесбанк, який довгий час очолював нинішній голова НБУ.
Близько 20 банків також користуються короткотерміновими кредитами від регулятора (балансові рахунки - 1310 і 1312), які можна отримати за так званою постійно діючою лінією рефінансування, а також на регулярних тендерах з підтримки ліквідності банків. На 1 липня за обсягом короткотермінової заборгованості перед НБУ лідирував Ощадбанк - майже 1,2 млрд гривень.
За ним ішли українські "дочки" російських банків - Сбербанк Росії і Альфа-Банк (Україна), кожен з яких заборгував регулятору майже 0,5 млрд гривень. Примітно, що в числі лідерів по залученню "короткого" рефінансування виявилися "дочки" західних банків: Універсал Банк (145 млн гривень), Укрсоцбанк (100 млн гривень) і Правекс-Банк (понад 80 млн гривень).
До речі, Універсал Банк (дочірня структура грецької групи EFG Eurobank) останнім часом купує багато ОВДП. На кінець першого півріччя загальна заборгованість банків по короткотерміновому рефінансуванню склала майже 3 млрд гривень.
По-старому
Можна констатувати, що Нацбанк видає нові кредити швидше, ніж банківська система погашає старі. На початок липня в боржниках Нацбанку ходили більше 50 банків, загальна заборгованість яких досягла 69,3 млрд гривень, тоді як на початок року не перевищувала 65 млрд гривень.
Справа в тому, що банки не поспішають повертати довготермінові кредити рефінансування, отримані від НБУ в розпал кризи 2008-2009 років (заборгованість обліковується на балансових рахунках 1322 і 1323). Так, за перше півріччя 2012 року борг зменшився лише на 3 млрд гривень, до 57,7 млрд гривень.
Швидше за всіх заборгованість перед регулятором скорочували ПриватБанк (-764 млн гривень), Альфа-Банк (-448 млн гривень), банк "Фінанси та Кредит" (-300 млн гривень) і Ощадбанк (приблизно 200 млн гривень). Потихеньку розраховуються також Кредитпромбанк (-118 млн гривень), Брокбізнесбанк (-94 млн гривень) і деякі інші банки. Водночас майже не зменшилася заборгованість по старих кредитах таких великих боржників, як Надра Банк, банк "Фінансова Ініціатива", Дельта Банк і Укргазбанк.
Примітно, що нові порції рефінансування часто отримують банки, що не повністю розрахувалися за старими боргами. Варто також зазначити, що, як показує практика, доступ до кредитування мають банки, які у великих обсягах купують ОВДП, тим самим фінансуючи дефіцит держбюджету. Мова йде в першу чергу про фінустанови з державним капіталом.
Наприклад, Укргазбанк, який винен за "старими" кредитами понад 3,7 млрд гривень, отримає 1,4 млрд гривень нового фінансування з використанням механізму РЕПО. В результаті, заборгованість цього націоналізованого банку перед НБУ майже вдвічі перевищує його балансовий капітал і становить близько 30% його зобов'язань.
Портфель ОВДП в активах Укргазбанку становить понад 5 млрд гривень, тобто практично відповідає обсягу отриманого рефінансування. Нарощує свій сумарний борг перед регулятором і "Дельта Банк", підконтрольний Миколі Лагуну.
Розмір зобов'язань цього банку перед НБУ становить 4,7 млрд гривень, у той час як його балансовий капітал оцінюється менш ніж в 3 млрд гривень. Дельта Банк купив ОВДП більш ніж на 3 млрд гривень.
Не розрахувавшись повністю за старими боргами, нові кредити від регулятора отримують також такі банки, як "Київська Русь", "Камбіо" та "Кредит Дніпро", підконтрольний Віктору Пінчуку. У РЕПО-угодах (поки на 90 млн гривень) помічений навіть Надра Банк, який практично не гасить свій "старий" борг у розмірі 7,1 млрд гривень.
Втім, в цьому немає нічого дивного, якщо врахувати, що зазначені банки активно інвестують в ОВДП: Надра Банк - 250 млн гривень, "Київська Русь" - більше 500 млн гривень, "Кредит Дніпро" - майже 900 млн гривень.
Розтяжка
Судячи з усього, механізм купівлі ОВДП за рахунок коштів НБУ буде практикуватися і в найближчому майбутньому. Згідно з недавнім повідомленням Мінфіну, в серпні відомство буде пропонувати покупцям лише довготермінові гривневі ОВДП з терміном погашення 5 і 7 років.
Уже минулого вівторка, 7 серпня, Мінфін продав 5-річні ОВДП на 267,8 млн гривень під 14,2% річних. Як вказано в повідомленні міністерства, на аукціон було подано три заявки за ставками від 14% до 14,3%, і всі вони були задоволені. Швидше за все, облігації купили держбанки.
Попит же на 7-річні облігації у вівторок був відсутній. Це не дивно, оскільки банки не можуть собі дозволити купувати настільки "довгі" активи за рахунок короткотермінових ресурсів. Зараз вони купують довготермінові ОВДП в розрахунку на те, що Нацбанк буде постійно рефінансувати такі вкладення протягом усього їхнього терміну.
"Цілком можлива ситуація, коли банки накуплять ОВДП на 5 і 7 років в надії на кредити регулятора, а він в певний момент перекриє "краник". Що тоді робити з облігаціями? Тому вже зараз є необхідність в більш довгому рефінансуванні, це дозволить нам відчувати себе впевненіше", - зазначає банкір, який побажав залишитися неназваним.
Банківський регулятор має намір подовжити терміни рефінансування. Зокрема, нещодавно Нацбанк збільшив максимальний термін кредитування банків відразу в чотири рази - з 90 до 360 днів. Відповідне рішення закріплене постановою НБУ №249 від 19.06.12 року, якою вносяться зміни до положення про регулювання ліквідності банків.
"Нацбанк, при необхідності підтримки ліквідності банків на більш тривалий термін, може прийняти рішення про здійснення рефінансування шляхом проведення тендерів терміном до 360 днів", - йдеться в документі. Нагадаємо, що НБУ здійснює рефінансування банків зокрема шляхом проведення кількісного або процентного тендеру.
Кількісний тендер передбачає попереднє встановлення Нацбанком процентної ставки, за якою банки можуть одержати кредити рефінансування, а процентний - надання банками заявок про процентну ставку, за якою вони готові залучити кошти. Крім того, цією ж постановою регулятор вирішив збільшити максимальний термін операцій РЕПО з 60 до 90 днів.
Правилами передбачено, що найбільш довготермінову підтримку від НБУ українські банки можуть отримати шляхом залучення стабілізаційних кредитів. Такі кредити надаватимуться платоспроможним банкам для підтримки ліквідності на термін до 90 днів з можливістю продовження. Однак загальний термін користування стабілізаційною позикою не може перевищувати 450 днів у разі реальної загрози стабільності роботи банку.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
Пенсіонерів залучатимуть до «Армії відновлення» у прифронтових областях
Нові умови для резидентів та податкові зміни: Рада внесла правки в законопроєкти Defence City
Житло, безпека та бізнес: уряд ухвалив перший пакет підтримки для прифронтових громад
Зміни до закону про мобілізацію: кого стосуватимуться нові правила відстрочки
Уряд дозволив 100% бронювання працівників для прифронтових підприємств
Раді пропонують збільшити видатки держбюджету ще на понад 36 млрд грн: на що спрямують кошти
