4893
Обмеження готівкових розрахунків: передчасна паніка?
— Валюта
Сучасні тенденції розвитку банківських систем різних країн, боротьба міжнародних організацій з тіньовою економікою, корупцією і "чорною готівкою" свідчать про необхідність стимулювання використання безготівкових розрахунків у фінансово-економічній діяльності фізичних та юридичних осіб. У більшості розвинених країн перехід на безготівкові платежі став об'єктивним процесом, вигідним для всіх учасників ринку, але в Україні такі нововведення традиційно викликають паніку і обурення.
З сумою не визначилися
4 липня цього року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №10656 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)", автором якого виступив Національний банк України (далі - НБУ). Одне з найбільш резонансних положень законопроекту - надання Нацбанку права встановлювати граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб-підприємців, а Державній податковій службі - права контролювати дотримання порядку проведення готівкових розрахунків. Саме ця норма викликала найбільше невдоволення в суспільстві: серед українців поширилися чутки про новий тотальний контроль їх фінансового стану, і навіть стала фігурувати певна сума в 20 тис. гривень, при покупках понад яку доведеться розраховуватися не готівкою, а банківськими картками. Українські банкіри поспішили розвінчати цей міф і екстрено скликали засідання фінансового прес-клубу на тему "Бій з тінню: навіщо обмежувати готівкові розрахунки?"
Поспішаємо заспокоїти співвітчизників: регулятор допускає введення в Україні обмежень на розрахунки готівкою, але зараз таких обмежень немає, і названий законопроект їх не вводить - він лише говорить про те, що це можна буде зробити. Гранична сума готівкових розрахунків буде визначатися після аналізу економічної ситуації. Поки ні про які суми мова не йде. Більше того, як виявилося, це питання взагалі не виносилося на обговорення правління НБУ. За запевненнями банкірів, у разі прийняття законопроекту, відповідно до світового досвіду, буде встановлено досить високий рівень готівкових розрахунків, щоб пересічні громадяни, які здійснюють покупки в торговельних мережах, не відчули дискомфорту. Обмеження будуть стосуватися тільки великих покупок.
Готівка - дороге виробництво
Станом на 1 липня 2012 року з 62,7 млн карток, які перебувають в обігу в Україні, активними (по яких здійснювалися витрати за останні три місяці) були лише трохи більше половини. За перше півріччя 2012 року обсяг операцій за платіжними картками збільшився в порівнянні з першим півріччям 2011 року на 26,4%, до 328,3 млрд гривень, кількість транзакцій зросла на 22,6%, до 507 800 000 гривень. За цей період українці майже кожну третю операцію в магазині здійснювали із застосуванням платіжних карток. Інші транзакції - це в основному зняття готівки в банкоматах.
Згідно зі статистикою, в Україні в обігу перебуває близько 200 млрд гривень. Це тільки готівкова гривня, а є ще готівкова валюта, і її обсяг становить близько 50-70 млрд доларів. Це дуже велика сума грошей, яка "живе" поза банківською системою. На думку фінансових аналітиків, коли говорять, що в країнах Західної Європи низькі ставки по кредитах, забувають сказати, що готівки там дуже мало. А це означає, що в порівнянні з європейськими українські банки знекровлені. До того ж, банкіри впевнені, що "антиготівкова" пропозиція центробанку призведе до скорочення тіньового сектора, зростання податкових надходжень та підвищення ефективності боротьби з корупцією. Фінансисти зазначають, що хабарі даються тільки готівкою, а при розрахунках карткою грошові потоки будуть контролюватися. На їхню думку, обмеження розрахунків готівкою завдасть удару по корупції (в першу чергу, по контрабанді та зарплаті в конвертах) та дозволить скоротити кількість фактів крадіжки грошей.
Щодо технічної (інфраструктурної) готовності економіки до масових безготівкових розрахунків, гравці ринку зазначають, що відповідні питання можна було б врегулювати всього за рік. Подібна оптимістична готовність пояснюється просто: банки безпосередньо зацікавлені у нововведеннях. Виявляється, готівка - дуже витратний інструмент і надзвичайно дороге виробництво. Сейфи для зберігання грошей, інкасаторські послуги (професія високого ризику, спеціальне обладнання тощо), збереження і пересування готівки, її обробка та заміна пошкоджених купюр - все це вимагає великих фінансових і тимчасових витрат.
А ми змусимо!
Як правило, технічні засоби для безготівкових розрахунків (POS-термінали) банки надають магазинам безкоштовно. На 01.04.12 в Україні було встановлено 101,6 тис. таких терміналів. Для клієнтів безготівкові розрахунки абсолютно безкоштовні. Як уточнюють фінансисти, якщо витрати і є, то це витрати виключно між контрагентами.
Щоб стимулювати торговий сектор встановлювати POS-термінали, в законопроекті №10656 пропонується внести зміни до КУпАП, передбачивши накладення на торговця за відмову прийняти платіжну карту штрафу в розмірі 500 НМДГ (8,5 тис. гривень). Для того ж, щоб підвищити безпеку платежів, пропонується зобов'язати банки встановити послугу SMS-банкінгу та інформувати клієнтів про всі операції з їхніми платіжними картками. Якщо фінустанова цього не зробить, компенсувати можливі збитки по несанкціонованому списанню грошей з "пластику" йому доведеться зі своєї кишені.
Крім того, сприяти зростанню популярності та надійності безготівкових розрахунків буде можливість здійснювати такі операції за допомогою мобільних телефонів - встановлення спеціальної програми допоможе підтвердити факт списання коштів, що значно знизить ризики шахрайства.
Нерухомість подорожчає
Втім, варто зазначити, що нововведення здаються однозначно привабливими тільки на перший погляд. Серед ймовірних ризиків для населення від встановлення незначних граничних сум готівкових розрахунків - подорожчання нерухомості на 1,5-3%. Це пов'язано з необхідністю сплати комісії за переказ коштів з одного рахунку на інший і зняття коштів продавцем. Неважко здогадатися, що продавці, швидше за все, покладуть ці витрати на плечі покупців. Тим же, хто не захоче "світити" свої доходи, доведеться оформляти угоду або на підставну особу, або через договори дарування. Інакше у податківців з'явиться можливість запитати у людей, звідки у них такі доходи, що, в свою чергу, може призвести до перевірок підприємств, які виплачують зарплату в "конвертах".
За словами представників НБУ, якщо закон буде прийнятий, наступним кроком Нацбанку на шляху популяризації безготівкових платежів може стати встановлення мінімального рівня комісії за зняття готівки в банкоматах. Втім, враховуючи, що українці не довіряють ні владі, ні банкам, ніхто не побіжить класти заощадження на депозити або на звичайний рахунок. В крайньому випадку, покладуть рівно ту суму, на яку збираються придбати квартиру, машину або дорогу побутову техніку.
Нагадаємо також, що в 2010 році Кабмін прийняв постанову №878, згідно з якою суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і використовують, відповідно до закону, реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (послуги). Згідно з постановою, зробити це треба було до кінця минулого року, але вимоги так і не були виконані в повному обсязі.
Удар по кишені споживача?
Згідно зі статистичною звітністю, станом на 1 липня цього року українськими банками емітовано понад 62 млн платіжних карток, тобто на кожного українця припадає 1,4 картки. За зняття готівки в банкоматах "чужих" банків споживач платить комісію, а безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток здійснюються без сплати комісійних.
Що стосується впливу обмеження готівкових розрахунків на економіку України, то банкіри з "протокольним" бюрократизмом запевняють, що "зростання безготівкових розрахунків - це загальносвітова тенденція, яка характеризує рівень розвитку ринкових відносин", і що значні обороти готівки в господарстві свідчать про велику частку тіньової економіки в країні, а заходи, які спрямовані на обмеження готівкових розрахунків, спричинять поступову легалізацію доходів, і, відповідно, сприятимуть зменшенню тіньової економіки. Крім того, перехід на безготівкові розрахунки дозволить знизити витрати держави на виготовлення банкнот і монет та дасть можливість контролювати доходи населення та оптимізувати податкову систему. З неприхованим оптимізмом фінансисти запевняють, що це буде стимулювати грошові надходження до Пенсійного фонду і, відповідно, збільшення соціальних виплат. А зростання безготівкових розрахунків збільшить надходження фінансових ресурсів суб'єктів національної економіки в банківську систему держави і забезпечить банкам додаткову ліквідність, яка зробить кредити більш доступними для населення, що сприятиме динамічному розвитку економіки країни в цілому.
А як у них?
Подібні нововведення запровадили в багатьох країнах. Наприклад, з 1 червня 2012 року в Італії заборонено розплачуватися готівкою за покупки понад 1000 євро. Нововведення поширюється на фізичних осіб-резидентів країни, а для покупок іноземними туристами введено ліміт у розмірі 15 тис. євро. Крім того, всі стипендії, пенсії та інші виплати понад 1000 євро будуть здійснюватися не готівкою, а через банківські рахунки.
Іспанія вирішила посилити боротьбу з особами, які ухиляються від сплати податків, у зв'язку з чим в країні заборонено здійснювати великі покупки за готівку - їх можна робити шляхом банківських переказів, які контролюються податковими органами.
У Росії розроблено законопроект про примусовий (!) перехід на розрахунки за допомогою банківських карток. Законопроект містить зміни до Трудового кодексу, які забороняють видачу зарплати готівкою. Виняток становитимуть малий бізнес (якщо число співробітників не перевищує 35 осіб), і компанії, розташовані у важкодоступних місцевостях. Документ також зобов'язує торгові підприємства забезпечити практично всі свої точки обладнанням для прийому банківських карток.
Природно, вводити такі жорсткі обмеження використання готівкових грошей, як в Італії чи Іспанії, було б для України явним перебором. Але невеликі обмеження, на думку банкірів, можна було б без особливих проблем ввести і в нашій країні. Якщо вірити гравцям ринку, основної маси населення ця норма взагалі не торкнеться, а покупці предметів розкоші, авто та нерухомості і так давно користуються платіжними картками.
Коментарі
Наталія Синявська
директор генерального департаменту інформаційних технологій і платіжних систем НБУ:
- Щоб обробити готівку (гривні, які знаходяться на руках), крім печатки і підготовки захисту, їх ще потрібно проінкасувати, довезти до місця, де їх перерахують, зарахують на рахунок. Це все коштує дуже дорого... Тому використання безготівкових розрахунків і зручніше, і вигідніше для країни. Крім того, гроші, які лежать на рахунку в банківській системі, працюють на загальну економіку держави.
Юрій Яременко
голова Комітету Національної асоціації банків України з питань банківської інфраструктури та платіжних систем:
- Фахівці точно знають, що розрахунки готівкою - найдорожча форма розрахунків для країни, для банків і, в кінцевому підсумку, для споживачів. Для забезпечення функціонування готівкових розрахунків країна повинна надрукувати гроші, забезпечити їх зберігання, захист і т. д. Сьогодні банки проводять значну роботу з переміщення грошей, збереження їх в обігу, вилучення старих купюр, інкасації, охорони, зберігання, не кажучи вже про велику кількість людей, які задіяні в цій роботі. У підсумку всі витрати покладаються на споживача. І перехід до безготівкової форми розрахунків - це не примус силовими методами, а нормальний, цивілізований, еволюційний шлях.
Олена Щербакова
директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ:
- До всіх процесів треба йти еволюційним шляхом. Не можна робити революцію. Історично склалося, що у нас велика частина розрахунків здійснюється готівкою. Головне - це пояснити механізм, зрозуміти, як він працює. Не можна швидко відрубати і сказати, що робимо тепер тільки так. У нас немає відповідної культури безготівкових розрахунків. Потрібно спочатку створити культуру, а потім рухати цей продукт далі.
Тетяна Пашковська
За матеріалами: Судебно-юридична газета
Поділитися новиною
