1145
Чи буде Україна вільна в зоні вільної торгівлі?
— Казна та Політика
Президент України Віктор Янукович підписав закон "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі". Це означає, що про ЗВТ можна говорити як про факт. Чого чекати від цього факту українській економіці?
З восьми держав, що підписали угоду, на сьогодні ратифікували її тільки три - Росія, Білорусь і Україна. Договір передбачає набрання чинності вже через місяць при наданні виконавчої комісії першою трійкою країн паперів про ратифікацію угоди.
Уряд України покладає великі надії на цей союз. Серед основних переваг укладення Договору про ЗВТ називаються фіксація зобов'язань щодо незбільшення ставок мит для товарів, що виключаються з режиму вільної торгівлі та закріплення в міждержавному договорі зобов'язань про незастосування нових обмежень у взаємній торгівлі. Крім того, це встановлення термінів скасування вилучень з імпорту, фіксація положення про скасування експортних мит, скорочення кількості угод про торговельно-економічні відносини з країнами СНД, а також рішення торгових суперечок у площині механізмів і процедур, прийнятих у СОТ.
Як зазначалося у фінансово-економічному обґрунтуванні проекту закону "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі", опублікованому на сайті Верховної Ради, приріст ВВП очікується на рівні 2,5%. "Таким чином... приріст лише одного інтегрального показника - валового внутрішнього продукту - становитиме близько 37,5 млрд грн. Додатковий приріст доходів державного бюджету може становити близько 9,4 млрд грн на рік", - значиться в документі.
Також документ вказує на можливе додаткове зростання обсягів виробництва.
У сільському господарстві цей показник складе 3,86%;
- у харчовій промисловості - 3,36% (за рахунок високого рівня кооперації та зняття санітарних і фітосанітарних бар'єрів, а також скасування антидемпінгових заходів у взаємній торгівлі);
- у легкій промисловості - 3,11% (за рахунок поліпшення доступу українських товарів на ринок СНД);
- в металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів - 4,2% (за рахунок скасування експортних мит, в т.ч. на енергоносії, і поліпшення доступу товарів на ринок СНД);
- в хімічній і нафтохімічній промисловості - 4,75% (за рахунок збільшення врожайності в Україні і збільшення попиту на нафтохімічну продукцію, зокрема шини і пластмаси);
- в машинобудуванні - 7,19% (за рахунок того, що основними ринками збуту української продукції є РФ та інші держави СНД).
"Збільшення обсягів випуску у всіх ключових видах економічної діяльності в разі створення зони вільної торгівлі позначиться на діяльності сфери послуг: торгівля додатково отримає 3,01% обсягу випуску галузі, транспорт - 2,87%", - вказано в документі.
Експерти зазначають, що ратифікація ЗВТ позначиться на українській економіці позитивним чином. "Формування уніфікованого режиму вільної торгівлі - це світова практика і реалізується в різних формах - від двосторонніх договорів, які, як правило, підписуються на основі загальновизнаних міжнародних правил торгівлі, зокрема СОТ, до формування цілих регіональних економічних зон. Це стимулює розвиток і формування більш стійких і вигідних правил для підприємництва та долає бар'єри диспропорцій цінового діапазону для різних товарів на ринку", - вважає директор Інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.
Політолог зазначає, що ЗВТ дозволить більш активно розвивати не тільки торговельні, але й виробничі відносини за рахунок оптимізації інвестиційних потоків, зробить більш привабливою спільну діяльність для підприємців країн СНД. Більше того, він упевнений, що зона створить один з інструментів подолання та недопущення нових торговельних воєн, які неодноразово відбувалися в СНД, особливо щодо таких "чутливих" товарів, як продовольство. Єрмолаєв упевнений, що зона вільної торгівлі дозволить стандартизувати торговельні відносини, адже все більше країн членів СНД вступає до СОТ.
Оптимізм Єрмолаєва щодо торговельних воєн поділяють не всі. Провідний експерт Українського інституту публічної політики Максим Борода вважає, що Росія може задіяти низку так званих нетарифних обмежень, до яких входять різні ліцензування, санітарні, ветеринарні та фітосанітарні норми, а також антидемпінгові розслідування. І єдиним обмеженням може бути лише знак якості, але ж держава може прописати їх так, що експорт стане просто неможливим. "Подібне нетарифне регулювання ніколи не прописується в угодах про вільну торгівлю, проте часто практикується", - говорить Борода.
Багато експертів схильні говорити про поспішність в обговоренні плюсів і мінусів входження України до зони вільної торгівлі з СНД. Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, вважає, що про ЗВТ варто говорити більше як про політичне рішення, оскільки "це питання отримання швидких грошей".
"Ця угода не вимагає від нас жодних політичних умов, на відміну від ЄС. Вона не вимагає високих технологічних стандартів, внесення змін у процеси і технології виробництва в Україні. Найголовніший плюс цього - збереження сертифікатів виробників", - говорить експерт. Така угода з Євросоюзом вимагала б значно більших зусиль і нововведень.
Те, що це рішення політичне, а не економічне, підтверджує і Валерій П'ятницький, урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції. На його думку, говорити про якісь істотні плюси і мінуси цієї угоди поки що рано, адже вона ще не виконується. П'ятницький підкреслює, що, на сьогоднішній день, це тільки юридичний текст, який підписали, взявши на себе певні зобов'язання. Ці зобов'язання мають позитив утому, що, загалом-то, дозволяють вільно поширювати товари в тій зоні, яка перебуває під дією угоди. Головним питанням у всьому цьому є те, наскільки всі сторони будуть сумлінно виконувати складені ними ж правила. "Це як з правилами дорожнього руху - не можна сказати, погані вони чи хороші, але це правила, за якими "погані" водії - ті, які їх порушують", - говорить експерт.
Серед можливих мінусів проекту експерти називають ризик неконкурентоспроможності українських товарів через недостатню модернізацію виробництва. "Україна відчує сильну конкуренцію, пов'язану з боротьбою за доступ до одних і тих же ринків, і суспільство буде віддавати перевагу найбільш "просунутим" і модернізованим постачальникам", - прогнозує Єрмолаєв. "З іншого боку, краще розглядати цей ризик як стимул до модернізації виробництва", - додає експерт.
Що стосується можливих проблем з Європейським союзом, які можуть виникнути в майбутньому через вступ України до ЗВТ, то Андрій Єрмолаєв їх не прогнозує. "Я думаю, що це проекти не тільки неконфліктні, а навпаки, зближують економічний простір ЄС і країн СНД. Адже свого часу навіть обговорювалася ідея створення єдиної континентальної зони торгівлі", - говорить аналітик.
Втім, говорити про реальну користь ЗВТ для України поки дійсно рано, адже заявлені урядом показники - це одне, а жорстока реальність - це інше. Залишається лише чекати набрання чинності угоди і уважно стежити за даними з Держкомстату, на основі яких можна буде скласти лише приблизну картину ефективності угоди до кінця наступного року.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
Також за темою
Міносвіти розробило калькулятор для точного розрахунку зарплати вчителів — деталі
Законопроєкт про надрокористування: про просить бізнес
У Держстаті повідомили, як зріс реальний ВВП за 2025 рік
На 37% більше: три найбільші благодійні фонди України зібрали у 2025 рекордні 105,87 млрд грн — НБУ
Які виплати отримують військові після звільнення з полону — детальне роз’яснення від Міноборони
«Виведення азартних ігор з тіні»: Мінцифри пропонує змінити податки на гральний бізнес
