2866
Мови по осені рахують
Після тривалого мовчання президент порушив-таки тему "мовного" закону. В Криму Віктор Янукович зустрівся з інтелігенцією і пообіцяв розібратися, поправити і захистити українську. Але не прямо зараз - а вже восени. Адже до того часу передвиборча боротьба досягне апогею.
Президент-миротворець
До примітних особливостей літнього "мовного" бліц-кригу, мабуть, можна віднести вражаючу стриманість Банкової щодо цього животрепетного питання. Донедавна найпомітнішою реакцією на скандальне голосування і затяжні протести під "Українським домом" залишалося скасування прес-конференції глави держави, яка мала пройти в тому самому "Українському домі". В іншому ж президентський табір, на відміну від парламентського флангу "регіоналів", був скупий на сенсаційні заяви. "Все, що належить до повноважень президента в цих питаннях - я їх буду використовувати повністю. Тільки після того, як я вивчу всі ці питання, я буду мати можливість висловлювати свою точку зору і відповідно приймати певні рішення", - обіцяв Віктор Янукович ще 4 липня. Після чого на Банковій наступило майже повне "мовне" затишшя, що зрідка переривається повідомленнями оточення президента в стилі "Президент готовий до конструктивної роботи". Однак до того моменту, коли Верхова рада під час позачергової сесії підтвердила твердість своїх намірів, а спікер визнав, що все-таки готовий завізувати спірну ініціативу, концепція трохи змінилася.
Після майже місяця нейтральних заяв з приводу майбутнього державної мовної політики деякі близькі соратники гаранта досить різко змінили тональність реакції. "На мою думку, прийняття закону відбулося з грубим порушенням вимог статей... закону України "Про Регламент Верховної Ради України", а значна частина положень закону не узгоджується з положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, і рішенням Конституційного суду України ... у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови", - 31 липня ділилася думкою президентський радник - керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук. "Я знаю президента і вірю, що Віктор Федорович знайде можливість обговорити таку важливу і непросту проблему з лідерами громадської думки. Тому будемо чекати відповіді президента", - сподівалася інша радниця президента - Анна Герман.
Не раз повторені обіцянки "Президент поговорить і розбереться" робили все більш правдоподібними припущення з приводу того, що саме Віктору Януковичу належить зіграти роль свого роду "мовного" миротворця, який повинен догодити "І нашим, і вашим", спростувати звинувачення в президентстві над половиною України і завадити "розколу країни". При цьому не могли не виникати сумніви з приводу успішності такої стратегії в умовах, коли різке повернення до болючого питання істотно загострило передвиборчу поляризацію суспільства. І все ж у будь-якому випадку підписання Володимиром Литвином закону про основи мовної політики стало пасом, відмовитися від прийняття якого Банкова не могла технічно. "Я не знаю, яким буде його рішення. Хоча, те, що Литвин легітимізував цей закон, практично забирає у президента основний козир", - пояснювала вже в серпні Ганна Герман. Однак, незважаючи на "регіональні" надії, Віктор Янукович не поспішав давати нормативному акту путівку в життя. Для початку він вирішив-таки в закритому режимі обговорити його з інтелігенцією.
Довго чи недовго...
Напередодні поїздки обраних інтелігентів до Криму, де президент продовжує свою "робочу відпустку", деякі з учасників майбутньої зустрічі будували помірно радикальні припущення. "Оскільки президент хоче зустрітися з якоюсь частиною інтелігенції, то це вже дає якісь підстави вважати, що він дійсно шукає аргументи або юридичні підстави для того, щоб ветувати цей закон. З одного боку, він як лідер Партії регіонів, яка виконує свої передвиборні обіцянки, повинен це враховувати. З іншого боку, я думаю, він як гарант Конституції розуміє, що прийнятий парламентом закон порушує низку конституційних норм", - вважав директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченко Микола Жулинський. Але на практиці виявилося, що рубати гордіїв вузол Віктор Янукович не планує - навпаки, проблемне питання може чекати досить тривале вирішення.
Як пізніше пояснили в прес-службі глави держави, 7 серпня конкретно про ветування чи підписання закону про основи мовної політики "мова не йшла". Як з'ясувалося, президент висловив жаль з приводу "занадто політизованих" подій, пообіцяв прийняти рішення про підписання закону після консультацій з юристами і розповів про необхідні заходи, яким найближчим часом прийняття не загрожує. "Учасники зустрічі, серед яких і перший президент України Леонід Кравчук, і академік Микола Жулинський, висловили до цього документа багато зауважень. Як результат, президент ініціював створення комісії з доопрацювання законопроекту. За його словами, підписання закону або відкладуть до вересня, коли закон буде доопрацьований, і тільки після цього його підпише глава держави, або ж він набере чинності найближчим часом, а у вересні в нього внесуть необхідні зміни", - окреслив хиткі перспективи ще один учасник зустрічі - директор національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.
Ситуацію "Або - або" певною назвати складно. Особливо якщо врахувати, що чимала кількість експертів припускали: застосовувати до закону про мови вето президент навряд чи стане. "Упевнений в одному: президент підпише закон. А от далі вже буде питання тактики: чи то він сам ініціює зміни, чи то звернеться до парламенту, щоб їх ініціювали депутати. Допускаю, що буде і звернення в Конституційний суд, який до виборів ніякого рішення не прийме. Але навряд чи це буде звернення від самого президента - йому небажано афішувати наявність відмінностей між ним і ПР", - пояснює політолог Володимир Фесенко. Вже 8 серпня Ганна Герман попередила, що закон буде ось-ось підписаний, що і відбулося кількома годинами пізніше. У ПР на це відреагували з ентузіазмом, зате в різних крилах опозиції - навпаки, з обуренням і згадками про імпічмент. Але подібного розвитку подій варто було очікувати - ветування закону, навіть якщо воно пояснювалося б "технічними" моментами, могло бути дуже негативно сприйнято радикально налаштованою частиною електорального ядра Партії регіонів. З іншого боку, важко очікувати, що національно-демократично налаштовані виборці сходу високо оцінять проукраїнські обіцянки президента, які ще не отримали розвитку.
Остання на сьогодні версія мовної політики по-президентськи дійсно вписується в межі "Мови різні потрібні, мови всякі важливі". "Настав час, коли ми повинні прийняти програму розвитку української мови - вона зніме багато питань, які сьогодні існують в суспільстві", - цитує прес-служба слова глави держави. Після того, як більшість проголосувала за "мовний" проект у другому читанні, тренд "Ввели регіональні, а українську хто захищати буде?" набрав законодавчу популярність - в липні тематичний законопроект зареєстрував "нунсівець" Микола Катеринчук. Та й чималу увагу закріпленню статусу української приділяється в "мовних" планах Володимира Литвина. Тепер же в гонки "Врятувати українську" готується включитися президент. Правда, складно сказати, наскільки позитивно це буде сприйнято...
Ще за інформацією, що просочилася із зустрічі з окремими представниками інтелігенції, можна було дізнатися про те, що президент готовий створити робочу групу, якій потрібно буде зайнятися і поправками до закону про мови, і тією самою програмою розвитку української. Саме цьому завданню було присвячено доручення голові Кабміну, оприлюднене одночасно зі звісткою про підписання закону. Згідно з текстом доручення, група повинна бути створена не пізніше 13 серпня, а вже до 27 числа цього місяця необхідно "забезпечити невідкладну розробку з залученням зазначеної робочої групи та затвердження Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови". При цьому, схоже, ініціативу глави держави чекає неабияке бюрократичне майбутнє. "Він (Віктор Янукович, - "Подробиці") готовий зустрічатися з керівниками фракцій, сам працювати з робочою групою і пропонувати вироблення колективного рішення", - розповідав Микола Жулинський. Але, мабуть, розробка колективного рішення простою і невимушеною не стане - гарант ще 7 серпня запропонував неодмінно включити в робочу групу "батьків" проблемної ініціативи - Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка. Останній днями визнавав, що "продавлений" більшістю закон вимагає 49 поправок (і спочатку передбачалося, що ця проблема буде вирішена при другому читанні, чого, нагадаємо, не сталося). Але поправки ці, за його словами, виключно технічно-організаційного характеру, і до невідповідності законам/Конституції стосунку не мають. "Я готовий брати участь у діалозі, хоча не розумію, про що можна говорити з людьми, які вважають, що такий закон не потрібен", - уточнював він уже після зустрічі президента з експертами.
Треба враховувати і те, що для вироблення горезвісної спільної позиції щодо мовного питання президент відвів помітний термін. Ще одна учасниця зустрічі - професор кафедри архітектурного проектування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Лариса Скорик - попередила, що мова йде про крайні терміни до кінця вересня. Можливо, швидко прийти до консенсусу з "мовного" питання буде складно, і намічений поки на серпень процес затягнеться. І можна припустити, що в передвиборних умовах та з поправкою на непримиренність позиції частини передбачуваних учасників, спільної точки зору так і не буде досягнуто. Однак саме оголошення про намір навести порядок в мовах при деякій політичній вправності можна вважати обставиною, що пом'якшує підписання закону Ківалова-Колесніченка в його первісному вигляді. А значить, незалежно від результату ту саму заявку на роль миротворця глава держави все-таки зробив. "Президент так чи інакше підписав би цей закон. Без змін, які були зроблені вчора, цей закон ніс би великий розбрат у суспільство, дискримінував би людей", - впевнена в майбутні змінах на краще Анна Герман. А от попередній глава держави з подібною позицією, схоже, не згоден. "Це просто кинули кістку, дали погратися на цій темі, на необхідності захисту і розвитку мови. Цю позицію інтелігенції знову буде з цинізмом проігноровано в інтересах політичних мотивів", - оцінив Віктор Ющенко звістку про створення робочої групи. Також не варто забувати і про календарні межі обіцяних "змін". Адже якщо відправка пропозицій в парламент і справді затягнеться до вересня, то це загрожує тим, що при бажанні нинішні нардепи можуть благополучно не встигнути "пом'якшити" політику. А в такому разі фінальний етап виборчої кампанії без чергового загострення "мовного" питання точно не обійдеться.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
Борги теплокомуненерго зросли на 20 млрд грн за зиму
Зростання зарплат у Польщі сповільнюється
Скільки коштує підготувати енергосистему до зими: реальні цифри та прогнози фахівців
Надходження єдиного внеску у першому кварталі 2026 року зросли на 17,2%
Коли роботодавець може відкликати працівника з відпустки
За перший квартал мережі АЗС збільшили сплату податків до 3,7 млрд грн
