894
Перший пішов
5 серпня виповнився рівно рік з моменту взяття екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко під варту. За цей рік змінилася не лише українська політика, але і все суспільство. Але ці зміни навряд чи можуть зіграти на руку Тимошенко.
Обезголовлена партія
5 серпня 2011 року суддя Печерського районного суду Родіон Кірєєв в залі суду виголосив такі слова: "Підсудна постійно порушувала порядок, зневажливо ставилася до свідків, затягувала розгляд справи, запізнилася на судове засідання, не пояснивши причин своїх дій. Тому суд прийняв рішення про взяття екс-прем'єра Юлії Тимошенко під варту". З цих слів і почалася історія ув'язнення "леді Ю". Потім з Лук'янівського СІЗО, куди спочатку помістили Тимошенко, її переведуть в Качанівську колонію під Харковом.
Але Тимошенко не зникне з політичного життя країни, навпаки, з взяттям віце-прем'єра під варту, її медіа-присутність багаторазово збільшується, а боротьба між опозицією і владою знову виходить на міжнародний рівень. Але в її "іменній" політсилі, навпаки, назріває криза. Ще до арешту Тимошенко виникає таке явище, як "тушки" - народні депутати, які були обрані за списком БЮТ, але після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича покинули "материнську" фракцію. Тимошенко намагалася боротися з цим явищем, просуваючи ідею прийняття "імперативного мандата". Але це нововведення визнали "неконституційним", а міграція з колишньої партії влади в нинішню тривала. Незважаючи на неуспіхи в боротьбі з "тушками" Тимошенко продовжувала керувати партією і одноосібно приймати рішення, які впливали на життя опозиції.
Однак після взяття під варту ситуація в партії Тимошенко погіршилась. Здавалося, у фракції залишилися лише найвідданіші її лідеру люди. Але через місяць з невеликим після ув'язнення Тимошенко в СІЗО лави "бютівців" покидає один з найбільш вірних "леді Ю" олігархів Таріел Васадзе. При цьому, Тимошенко ще не винесли вирок. Слідом за Васадзе пішли Анджеліка Лабунська і Руслан Зозуля. Примітно, що Васадзе відразу ж перейшов у фракцію Партії регіонів.
Після вироку і переїзду в Качанівську колонію Тимошенко і зовсім втратила керівну роль в партії. "В її партії ув'язнення Тимошенко дозволило одній групі партійних бюрократів (на чолі з Турчиновим) монополізувати управління, перетворивши саму Тимошенко на прапор, якому поклоняються, але як керівника не сприймають. Наслідки найбільш явно відобразилися в нещодавніх скандалах зі списками, коли багато видних депутатів- опозиціонерів в списках себе не знайшли", - зазначає в коментарі для Podrobnosti.ua політолог Петро Олещук. І дійсно, за словами захисника екс-прем'єра нардепа Сергія Власенка, Тимошенко остаточний список так і не бачила. А склад кандидатів у нардепи змінювався навіть в ніч на 30 липня - день, коли список і оголосили. При цьому, зі списків випадали люди з оточення Тимошенко, а потрапляли - з оточення Турчинова. "Адвокат Юлії Тимошенко Сергій Власенко публічно визнав, що Юлія Володимирівна не бачила остаточного списку так званої об'єднаної опозиції. Це те, про що я говорив давно: Турчинов і Яценюк за спиною Тимошенко роблять свої чорні справи, самі складають список за вказівкою Партії регіонів", - вважає один з найбільш епатажних депутатів парламенту Сергій Ляшко.
"Батьківщина" зараз бліда тінь БЮТ. Адже в останньому був, незважаючи на всі суперечності, один популярний лідер. Тепер же в об'єднаній опозиції через усунення Тимошенко інший "вождь". "Відсутність потужного публічного лідера змусила БЮТ вдаватися до послуг "спеціально-запрошеної зірки" - Яценюка, який відразу ж позначив власні претензії на першість. Фактично, саме ув'язнення Тимошенко зробило з Яценюка загальнонаціонального лідера", - вважає Олещук. У Яценюка є своя партія, і участь в об'єднаній опозиції - прекрасний шанс підвищити свій власний рейтинг. При вільній Тимошенко про союз різних партій мови б і не йшло, а "Батьківщина" була б набагато впливовішою, впевнений директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Якби Тимошенко залишалася на волі, об'єднаної опозиції зараз, швидше за все, не було б. З іншого боку, "Батьківщина" з політично активної Тимошенко на чолі становила б реальну альтернативу нинішній владі. Зараз на чолі з Яценюком опозиція на це не здатна" , - зазначає він. Втім, Тимошенко поки впливає, нехай і як символ, на політику партії. Однак вона вже перевищила ліміт побачень на рік вперед, стверджує Власенко, і якщо начальство колонії вирішить діяти за інструкціями, останній канал зв'язку Тимошенко з зовнішнім світом легко обірветься. Втім, опонентам опальної опозиціонерки її ув'язнення теж не в радість.
Без гальм
Партія регіонів, після взяття Тимошенко під варту, здавалося, могла зітхнути вільно. Але все вийшло навпаки - Тимошенко, на той час повільно, але впевнено втрачала популярність серед населення України знову стала одним з головних ньюсмейкерів. При цьому, інтерес до опальної голови уряду підігрівався з кожною новою справою, заведеною проти неї. "Що ж до її опонентів, то вони проявили за минулий рік власну недалекість і відсутність стратегічного мислення в повному обсязі. Намагаючись "очорнити" Тимошенко, вони тільки підігрівали до неї увагу. Порушуючи справи, висмоктані з пальця (на кшталт тих же "швидких" або "реанімації" справи Щербаня), вони дискредитували саму ідею звинувачення Тимошенко", - відзначає Олещук. "З одного боку, не вдався план Тимошенко стати "українською Жанною д'Арк": не визнавати Януковича, не визнавати суд і таким чином вивести себе на нову політичну орбіту. З іншого, перебуваючи на волі, Тимошенко навряд чи мала б вищий рейтинг, ніж вона має зараз", - упевнений політолог Михайло Погребинський. Тепер Європа не втомлюється нагадувати "регіоналам" про "леді Ю", а лідер ПР, президент України Віктор Янукович став небажаним гостем в ЄС. Футбольний чемпіонат Євро-2012 не зміг виправити ситуацію на краще - Януковича проігнорували багато європейських політиків. Ситуація після чемпіонату практично не відрізняється від тієї, що була до Євро. Фактично "регіонали" зробили нерівний обмін, "давши" Тимошенко за усунення від справ її партії та опозиції міжнародну підтримку.
Та й у самій партії влади почали відбуватися не цілком бажані багатьма "регіоналами" (особливо - "старою гвардією") зміни. "Тушки" всіх рівнів (від Верховної Ради до місцевих рад), які переходили до "регіоналів", почали витісняти тих, хто був з партією в найскладніші часи. Критерієм наближення до верхівки партії стали гроші. В результаті, вчорашній "бютівець" в конфлікті інтересів з перевіреними кадрами міг взяти гору, якщо володів фінансовими резервами. Найбільш яскраво це проявилося під час складання виборчих списків, коли Юрій Болдирєв виявився на 104 місці, а вчорашній "литвинівець" Олег Зарубінський - на 38-му. Чим це може обернутися для ПР, покаже найближча політична криза, коли від "регіоналів" депутати побіжать так само швидко, як від БЮТ після перемоги Януковича.
Ще однією зміною в Партії регіонів стала зміна ставлення до електорату. Після усунення Тимошенко, яка, може, і була не надто сильним прем'єром, але показала свої задатки кризового менеджера, влада перестала боятися народних хвилювань. Не випадково лише після ув'язнення Тимошенко в ПР зважилися на необхідні (цього вимагав МВФ), але дуже непопулярні реформи. Нескоординованість дій "афганців" і "чорнобильців", пасивність політиків призвели до того, що акції протесту, які могли якщо не змінити, то серйозно вплинути на владу, закінчилися нічим. "Перші особи України сприйняли "посадку" Тимошенко як якесь санкціонування власного необмеженого правління", - відзначає Олещук. "У системі координат лідерів ПР діють не групи суспільства, а тільки деякі лідери. Вони, наприклад, досі переконані, що події 2004 року - результат роботи ЦРУ і журналістів-підбурювачів. Очевидно, вони вважають, що їх "не люблять" тільки через пропаганду окремих політиків. Усунувши їх, вони, начебто, розчистили собі шлях для необмеженого правління", - каже політолог. "Тому скандали навколо колосальних "відкатів", тендерних закупівель тощо - це непрямий підсумок "посадки Тимошенко". Вони просто не розглядають тих, хто залишився, як загрозу, а тому грають "відкритими картами". Думаю, подібна "особистісна омана" може виявитися дуже небезпечною для нинішнього політичного режиму", - попереджає експерт.
Народ і Тимошенко
Але що дало ув'язнення Тимошенко для "пересічного українця"? Крім посилення "регіоналів" - нічого. Соцопитування свідчать - кількість небажаючих голосувати за жодну з політсил разом з тими, хто ще не визначився, перевищує кількість прихильників і влади, і опозиції. Конфлікт Тимошенко і Януковича сприймається як конфлікт "в верхах", які страшно далекі від народу. "Думаю, суспільство саме переживає апофеоз тупої апатії, відчуженості і розчарування. З одного боку, садять колишнього прем'єра, що, за ідеєю, має стати повчанням для всіх чиновників, але суспільство бачить, що кількість розкрадань тільки зростає. Ненависники Тимошенко повторюють свої звичні аргументи. Прихильники, кількість яких, мабуть, зросла, їм заперечують. Суспільство ж залишається байдужим. Не було б воно байдужим - Тимошенко б не просиділа і дня", - говорить Олещук.
Карасьов в свою чергу зазначає - опозиція не запропонувала нічого нового, крім критики влади. З такими позиціями складно перемагати на виборах. Тим більше, в умовах недовіри українців до будь-якої влади. Скепсис і апатію суспільства до екс-прем'єр-міністра посилює порівняння умов ув'язнення Тимошенко з умовами, в які поставлений звичайний в'язень. Та й захист Тимошенко деколи "проговорюється". "Зі мною Юлія Володимирівна обговорює можливість проведення судової реформи, зміни системи держуправління, вибудовування таких правил, які не дозволять садити політиків у в'язницю за надуманими звинуваченнями. Зараз її хвилюють ці питання", - зазначив Сергій Власенко. Чи думає Тимошенко взагалі про простих ув'язнених, про те, що за крадіжку через злидні можна отримати більший термін, ніж за вбивство людини (особливо, якщо вбивця має впливових родичів), Власенко не повідомив. Втім, навряд чи виборець, що розчарувався в українських політиках, буде мати з цього приводу особливі ілюзії. Рік, що минув після взяття Тимошенко під варту, підтвердив лише назрілу необхідність зміни політичної еліти. Як провладної, так і опозиційної.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
