1655
Закон про "новітні харчові продукти" може отруїти життя виробникам
Схоже, найближчим часом на полицях супермаркетів поряд з "продуктами звичайними" з'являться ще якісь незрозумілі "новітні продукти". Чи то вони вже є реалією нашого життя і просто потребують окремої назви, чи то ось-ось з'являться - поки не цілком зрозуміло. Але Кабінет міністрів України, очевидно, вирішив таки, що новітні продукти харчування плодяться як гриби після дощу (хороші та отруйні), тому їх терміново потрібно взяти під контроль і поставити в спецреєстр, щоб забезпечити "високий рівень захисту здоров'я та інтересів споживачів". Щоб кожен, хто сумнівається, подивився в реєстр і переконався, що воно придатне до вживання.
Нещодавно у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроект "Про новітні харчові продукти" (№11008). Його розробило Міністерство охорони здоров'я України на виконання Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України. І хоча Рада так і не встигла розглянути його, варто придивитися до документа докладніше. Адже авторство "урядовий" натякає на те, що документ не буде проігноровано, і якщо не влітку, так восени до нього повернуться.
Фактично в окремий закон планують вивести цілий блок питань, які зараз регулюються законом "Про безпечність та якість харчових продуктів". Зараз саме в цьому документі є визначення такого поняття як "новий продукт" і виписаний механізм контролю його обігу.
У пояснювальній записці до законопроекту "Про новітні харчові продукти" наголошується, що його метою є встановлення основ виробництва та обігу нових харчових продуктів та інгредієнтів на території України, а також гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу. Правда, відразу виникає питання - чому не згадали про наших партнерів по СНД (угоду про вільну торгівлю з якими Україна недавно ратифікувала) або, принаймні, про Митний Союз... Чи то "зі Сходу" новітніх продуктів у нас не чекають, чи то для їх регулювання ще якийсь закон ухвалять?
Також зорієнтуємо читачів, що все, що буде написано далі - не про ГМО. Адже почувши словосполучення "нові" більшість споживачів може відразу подумати саме про них. І помиляться - цей законопроект не поширюється на нові харчові продукти, що містять, що складаються і виробляються з генетично модифікованих організмів. На цьому нюансі, як на недоліку законопроекту, акцентує увагу молодший юрист ЮК "Правовий Альянс" Ігор Солонина. За його словами, державна реєстрація продуктів з ГМО ні Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів", ні іншими законами не передбачена. "Фактично, продукти, що містять генетично модифіковані організми, в даний час залишаються звільненими від законодавчого регулювання щодо державної реєстрації і можуть вільно поширюватися в торгових точках на території України. При цьому постанова КМУ від 18.02.2009 р., що регулює питання реєстрації ГМО та харчових продуктів, які їх містять, не встановлює дієвого механізму такої реєстрації", - говорить юрист. За його словами, оскільки в компетенцію цього проекту також не входять продукти з ГМО, то необхідно в обов'язковому порядку розробити окремий законопроект, який би врегулював обіг даної категорії харчових продуктів.
Сфера діяльності законопроекту не поширюється на харчові добавки, ароматизатори та розчинники для вилучення, харчові ферменти, вітаміни і мінерали. Тому залишимо проблему ГМО для висвітлення в іншій статті, і повернемося до продуктів, які повинні бути позначені як "новітні".
Чи означає "новітній зареєстрований" - значить безпечний
У проекті №11008 визначено, що вже не "новий", а новітній харчовий продукт - це харчовий продукт або інгредієнт, який не має історії безпечного споживання в Україні, отриманий шляхом застосування процесу вирощування тварин і рослин, що раніше не застосовувався для цих цілей; вироблений шляхом застосовування виробничого процесу, який раніше не використовувався для цього типу продукту; харчовий продукт, який не має історії безпечного споживання в Україні, але має історію безпечного споживання в інших країнах. Історія безпечного споживання означає, що безпека продукту підтверджена інформацією про споживання, яка може включати в себе наукові дослідження, статистичні дані, виписки з відповідних реєстрів, інші дані, а також безперервним споживанням харчового продукту протягом 25 років елемента звичайного раціону більш ніж половиною населення країни.
Нехай читачі вибачать за таке велике цитування, але воно того варто. Адже, дійсно, за останні роки на територію країни потроху і масово ввозяться продукти, які не є природними для споживання в Україні, або у виробництві яких використовуються компоненти або технології, до яких не звикли ні організми наших батьків-дідів, ні наші з вами. І тому про їх вплив на організм людини, особливо в довгостроковій перспективі, навіть фахівці - медики та дієтологи - можуть сказати небагато.
За визначенням авторів законопроекту, новітній харчовий продукт або інгредієнт не повинен становити загрозу для здоров'я людини і його характеристики не повинні вводити споживача в оману. Крім того, новітній продукт може бути розроблений на основі та/або заміні звичайного харчового продукту або інгредієнта, але не повинен відрізнятися від них настільки, що його звичайне споживання буде для споживача несприятливим з точки зору поживної цінності.
Як зазначив президент Центру експертиз "Тест" Валентин Безрукий, під визначення "нові" можуть потрапити дуже багато продуктів, які вже зараз лежать на полицях магазинів (наприклад, всі продукти з пальмовими жирами). Або ті, які ось-ось повинні бути розроблені і введені в обіг.
Правда дивно, яким чином це корелює з пропонованою у проекті нормою, яка регламентує "безпеку та якість харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні..." Автор матеріалу недарма підкреслив слова "до початку обігу", адже на практиці мова може йти радше про, так би мовити, легалізацію і тих продуктів, які вже крутяться на ринку, і можуть бути віднесені до новітніх.
Виробникам готують "новітній" головний біль
У той же час, Безрукий зазначає, що спроби захистити споживачів задекларовані таким чином, що при спробі реалізувати написане на практиці, можуть виникнути проблеми у виробників. Зокрема, для віднесення до "новітніх" вказаний термін використання споживачами 25 років. Але згадаємо - де і в який час ми живемо. Двадцять п'ять років тому - це 1987 рік! За цей час в продуктах не тільки змінилося майже все - технології обробки, інгредієнти і т.п., але й відшукати передісторію багатьох продуктів, записану ще на паперових носіях, ймовірно, буде нелегко. Те ж саме - щодо історії безпечного споживання. За словами експерта, 25 років - це взагалі дивно: "Україні - 21 рік, і виходить, що для того, щоб надати дані про використання продукту, потрібно мати інформацію ще з часів СРСР, а де її візьме виробник? Це прямий шлях до корупції і витрати грошей". На його думку, законопроект точно не поліпшить позицію виробників, які захочуть створити нові види продукції. Може, хоч здоров'я споживачів захистить, запитаєте ви?.. Звичайно, до тих пір, поки на горизонті не з'являться "подяки" за визнання продукту безпечним.
Згідно з законопроектом, всі нові харчові продукти, а ми вже зрозуміли, які це продукти, повинні бути зареєстровані. Доступ до реєстру буде вільним. Забороняється обіг незареєстрованих новітніх продуктів. А хто буде визначати статус харчового продукту, тобто його приналежність до новітніх? Державні мужі не дурні - грошей бюджетних не будуть витрачати. Оператор ринку повинен самостійно або з залученням наукових установ проаналізувати харчовий продукт за критеріями "нововведення", які ми згадували вище. Якщо оператор не зможе самостійно визначити статус продукту, то в законопроекті передбачена допомога держави. Ви відправляєте заявку з усією наявною інформацією про продукт, а протягом 90 днів вам дадуть відповідь, по-перше, чи новітній продукт, по-друге, чи відповідає він вимогам для внесення до реєстру. Порядок і критерії визначення наукових установ, які будуть допомагати державі аналізувати продукти харчування, буде встановлювати Кабінет міністрів України.
Якщо ж продавець вже визначив, що його продукт новітній, то подає заявку на його реєстрацію з повним переліком інформації про нього. А потім протягом 180 робочих днів чекає відповіді. Новітній харчовий продукт, який внесений до реєстру в інших країнах (за винятком продуктів, які зареєстровані Європейським Союзом, - вони автоматично будуть включені в реєстр), підлягає експрес-реєстрації. Вона передбачає надання інформації про використання, реєстрацію та обіг цього продукту в інших країнах. І чекати результату доведеться менше - 90 днів. Після внесення продукту або інгредієнта в реєстр, будь-який оператор ринку має право виробляти та вводити в обіг такий харчовий продукт з урахуванням положень законодавства про захист прав інтелектуальної власності. Згадали в законопроекті і про маркування новітнього харчового продукту. Воно повинно інформувати споживача про характеристики, які роблять його відмінним від існуючих харчових продуктів.
За словами І.Солонини, неврегульованим залишається питання, яким чином суб'єкти господарювання, які не реєстрували новітні продукти харчування, можуть підтвердити його реєстрацію. "Законопроект не містить жодного порядку отримання виписки, підтвердження, виписки або іншим чином інформації з державного реєстру. Іншими словами, у суб'єктів господарювання, які реалізують такий продукт, за умови, що законопроект буде схвалений у запропонованій редакції, не буде документів, що підтверджують таку "реєстрацію", - відзначає юрист. А це створить серйозні проблеми для операторів ринку в плані просування своєї продукції або товару.
Реєстр як самоціль чи інструмент впливу на виробника?
Дуже цікавою в законопроекті є стаття, в якій вказується, що оператор ринку сам повинен повідомляти у державний орган про будь-яку нову або переоцінену інформацію, яка може вплинути на безпеку внесених до державного реєстру новітніх харчових продуктів, про обмеження або санкції, вжиті компетентними органами інших країн. Одначе, схоже, що сказали "А", але забули про "Б". Як зазначає І.Солонина, механізму інформування центрального органу законопроектом не передбачено, тому незрозуміло, як саме повинні повідомляти суб'єкти про нові дослідження. Плюс, а хіба не держава повинна виконувати функції контролю безпеки і якості продуктів? Де ви бачили продавця, який сам скаже, що його продукт десь або хтось там критикує, що нові дослідження свідчать про небезпеку, тому товар потрібно прибирати з ринку? Можна просто відповісти, що ми цією інформацією не володіли. Незрозумілим залишається, яким чином "уповноважений компетентний орган" буде визначати - приховав підприємець інформацію чи просто не володів нею. Також невідомо - чи будуть застосовуватися якісь санкції проти оператора. Таке відчуття, що головне завдання виробника - просунути продукт до реєстру (практика внесення до державних реєстрів, гадаю, відома всім), а далі - все попливе за течією. До тих пір, поки державний орган не вирішить, що продукт небезпечний для ринку. Тоді його виключать з реєстру і заберуть з полиць. Скільки за цей час новітніх-небезпечних продуктів потрапить в шлунки українців, напевно, підрахувати не зможе ніхто.
Якщо законопроект про новітні харчові продукти схвалять, він вступить в силу через два роки з дня його опублікування. Вже вироблені продукти, які будуть претендувати на статус новітніх, оператор зможе продавати до закінчення товарних запасів. А тоді без реєстрації не обійтися.
І.Солонина акцентує свою увагу ще й на тому, що перелік суб'єктів, які можуть повідомляти про шкоду того чи іншого продукту, широкий і невизначений. "Поряд з центральним органом, заявником та науковою установою, законопроект ставить і "будь-який інший зацікавлений орган". Що це за органи - незрозуміло. І це може привести до зловживань своїми правами невизначеного кола осіб, в тому числі - до створення передумов для недобросовісної конкуренції , шляхом використання "інших зацікавлених органів" в своїх корисливих цілях для перешкоджання нормальній роботі конкурента", - говорить юрист. Адже центральний орган за достатніх для того підстав має право призупинити або заборонити реалізацію новітнього харчового продукту або інгредієнта і вивчати отриману інформацію протягом 180 календарних днів. Знову ж, законопроектом не передбачено, яким чином і способом будуть вислані операторам ринку рішення центрального органу про виключення новітнього харчового продукту з державного реєстру. Більше того, не вказано, в який термін повинні направлятися такі рішення з дня їх ухвалення. Також невідомо, яким чином центральний орган буде знати, якому оператору ринку, що поширює новітній продукт, слід надіслати рішення, оскільки реєстр операторів ринку, в якому б зазначалося, обіг якого саме новітнього харчового продукту або інгредієнта здійснює такий оператор - не існує.
Безрукий додає, що заява МОЗ про відсутність можливостей для корупції, а значить відсутність необхідності обговорювати законопроект у відповідному комітеті, не відповідає дійсності. "Скрізь, де потрібна реєстрація, внесення в реєстр, консультації та додаткові дослідження - це завжди можливість корупції. Нікому з виробників не хочеться мати зайві витрати, а все це - вони і є", - говорить експерт. За його словами, формулювання типу "якщо підприємець не зможе довести, що інгредієнти не нові, то повинен звернутися у відповідні інститути" (згідно з переліком), однозначно говорять про фінанси, тому що ніхто безкоштовно працювати не буде. "Крім того, виведення нового продукту на ринок завжди прив'язується до якихось термінів, а МОЗ собі ставить 3 місяці на розгляд (це все-таки чверть року). А якщо відмовити за формальною ознакою, то ще 3 місяці. А раз є такий механізм - значить буде корупція", - зазначив він.
На думку В.Безрукого, незрозуміло, для чого взагалі потрібен цей закон. "З урахуванням того, що в ЗУ "Про якість та безпеку продуктів харчування" є пункт "нові продукти", здається незрозумілою доцільність виділення "новітніх продуктів" в окремий закон. Поява нових продуктів явище постійне, змінюються технології, з'являються нові інгредієнти, їх комбінації. МОЗ видає всім інгредієнтам гігієнічні висновки. Там мова йде саме про показники безпеки. І незрозуміло - навіщо робити новий закон і реєстр, якщо всі нові продукти і так ними контролюються. У МОЗ досі немає реєстру харчових добавок (індекси Е), а вони хочуть ще новий реєстр продуктів. Це однозначно погіршить вихід на ринок нових продуктів, а на безпеку ніяк не вплине", - відзначає експерт.
Споживачі, звісно, не переймаються фінансовим благополуччям виробників, головне для них - щоб новий закон дійсно захищав від небезпечних продуктів на ринку. Але є дуже великі побоювання, що реєстр може перетворитися на формальність, за допомогою якої будуть заробляти гроші окремі люди. Плюс, витрати, яких зазнає виробник продуктів, часто перекладають на покупців. Ще б ми платили за реальну безпеку - це одна справа, а обіцяну... Як кажуть, обіцянками не наїсися... До того ж, в законі багато говорять про те, як реєструвати нові продукти, але не чітко прописано, наскільки добре перевіряти їх безпеку. Тому не так просто проаналізувати новий продукт і його вплив на людину, на це потрібні роки, цілі лабораторії з сучасним обладнанням. Але нам не звикати. За законом, на всіх продуктах, що містять ГМО, обов'язково повинно бути відповідне маркування. А ми, крім позначки "Без ГМО", нічого іншого на товарах не бачимо. Чому? Виробник сам свої доходи зменшувати не збирається, а держава не проконтролює - немає достатньо лабораторій, які могли б перевірити продукт на ГМО. Виходить - закон працює лише на папері. Що ж можна сказати про сьогоднішній законопроект? Реєстр продуктів більше скидається на формальність, якою зобов'яжуть виробників, ніж на елемент боротьби з небезпечними продуктами і недобросовісними виробниками.
Ярина Сало
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
