1770
Чи вкинуть інвестори гроші у "перевернуту склянку" української економіки...
— Казна та Політика
Незважаючи на похмурі прогнози, українська економіка останнім часом намагається довести, що до цих пір жива, а не перейшла в кращий макроекономічний світ. Навіть якщо відкинути іноді не дуже виправдані реляції уряду про покращення справ у вітчизняній економіці, вже зрозуміло, що найбільш песимістичні прогнози щодо її розвитку були дещо перебільшені.
І хоча українська економіка знаходиться не в найкращому стані, проте зростання валового внутрішнього продукту у другому кварталі цього року склало цілих 3%. Не справджуються поки і дефляційні очікування певної частини інвесторів. Уже очевидно, що курс національної валюти триматимуть щонайменше до кінця виборчої кампанії, з досить очікуваним подальшим незначним ослабленням. Також поки що не збуваються прогнози щодо політичних апокаліпсисів, пов'язаних з парламентською кампанією в Україні. Вона, незважаючи на деяку напругу, проходить досить сплановано, принаймні для владного істеблішменту. До того ж українському уряду недавно вдалося розмістити євробонди на 2 млрд дол, і це, зокрема, засвідчило, що не все так погано з інвестуванням в українські цінні папери, особливо державні.
Звичайно, прогнози експертів щодо другого півріччя для України не такі вже радісні. Очевидно, що європейська криза і надалі буде чинити все більш негативний вплив на обсяги українського експорту. Так, за оцінкою аналітиків "Інвестиційного капіталу України", ВВП України за результатами 2012 року складе 1,9%, за оцінкою експертів "Трійка Діалог Україна" річний ВВП цього року складе ще менше - всього 1,5%.
Одначе не варто забувати, що все це відбувається на тлі подальшого скочування Європейського Союзу в кризову яму, з якої, можливо, він вибереться з дещо іншим складом країн, ніж потрапив до неї. Саме події в колись стабільній Європі фактично штовхають весь світ в бік невизначеності, змушуючи іноземних інвесторів серйозніше замислюватися про пошуки "тихої гавані".
І хоча Україна сьогодні не хапає зірок з небес, проте на тлі загального світового безладу може здатися нехай і не острівцем, але принаймні уламком поганенької, але стабільності. За теперішніх часів це не так вже й погано. У зв'язку з цим виникає логічне запитання, уже традиційне напередодні очікуваної активізації ділової активності після закінчення літнього затишшя: що принесе нам осінь, чи варто очікувати активізації на українському фондовому ринку і головне – чи не збільшиться на українському ринку кількість нерезидентів?
На питання, чи має Україна на сьогоднішній день достатньо підстав, щоб чекати повернення на фондовий ринок принаймні частини нерезидентів, агентство УНІАН попросило відповісти експертів.
Сергій Кульпінський, завідувач відділу Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів України:
- Нерезиденти можуть стати новим фактором зростання вітчизняних акцій в найближчі місяці.
Останнє розміщення єврооблігацій підтверджує, що нерезиденти стурбовані поки тільки одним - можливістю девальвації, тим більше, що їх вкладення в гривневі ОВДП не збільшуються. Вартість розміщення на рівні 9,25% у фіскальному аспекті не вища, ніж запозичення, наприклад, Іспанії, оскільки остання змушена підвищувати низку податків, зокрема ПДВ, знижувати соціальні витрати, і врешті-решт витрати для неї будуть набагато вищими, ніж ті 7%, які вона в даний час платить за єврооблігаціями.
Неспівмірні лише ризики: Іспанію та Італію може врятувати Єврозона, а ось Україні може допомогти черговий транш кредиту МВФ. Проте в низці країн Єврозони динаміка приросту ВВП і безробіття виглядають значно гірше, ніж в Україні, тому їм необхідні більш жорсткі фіскальні заходи. В таких умовах цілком можливий прихід в Україну нерезидентів, які будуть купувати українські акції, що подешевшали, як це було в 2009 році.
Важливо, що ризики девальвації гривні суттєво скоротилися після останнього розміщення єврооблігацій. Крім того, фіскальна позиція України хоч і не в найкращому стані, проте далека від стану дефолту, про який недавно писали закордонні ЗМІ. Також Україна ще не використала потенціал "кількісного полегшення", тобто придбання державних цінних паперів центробанком, на відміну від розвинених країн, зокрема єврозони. А значить, вітчизняну економіку можна накачувати грошима, поки залишається високий внутрішній попит, про який свідчить хоча б великий приріст обсягу роздрібного товарообігу за перше півріччя. Як тільки побоювання девальвації знизяться, нерезиденти знову увійдуть на український ринок акцій з певним обсягом спекулятивного капіталу. Те ж саме може чекати і ринок ОВДП, де дохідність поки що на рівні нижчому, ніж до кризи.
Станіслав Шишков, директор біржі "Перспектива":
- За даними річного звіту комісії за 2011 рік, 16% обсягу укладених торговцями цінними паперами договорів укладалось в інтересах нерезидентів. Незважаючи на певне зростання, це складно назвати достатнім показником, оскільки Україна дуже зацікавлена в залученні зовнішніх інвестицій. Тим більше, що мова йде про частку від операцій з цінними паперами в цілому, а не тільки з акціями. Можна припустити, що значна частка операцій на користь нерезидентів проходить, в першу чергу, за державними і корпоративними облігаціями.
Відносно акцій взагалі не зрозуміло, де тепер будуть залучати кошти наші акціонерні товариства, які вже заробили недобру славу і за межами України (зокрема, учасники торгів на Варшавській фондовій біржі вже не дуже хочуть бачити нові українські IPO). А в Україні в минулому році через біржу було розміщено акцій на суму "аж" 210 тис. грн, або 0,00036% загального випуску акцій. Так "активно" українські емітенти акцій користуються послугами національних бірж...
Якщо ми будемо спостерігати чергове рекордне зростання фондових індексів, що імітує пожвавлення ринку, то можна очікувати певного зростання інтересу нерезидентів. Слід тільки розуміти, яких саме. Враховуючи надлишкові правові, країнові, цінові, боргові та інші ризики, притаманні нашому ринку, на ринку акцій будуть присутні, в першу чергу, інвестори з найбільш ризикованими інвестиційними стратегіями. Тобто ці "гарячі" гроші так само швидко можуть бути і виведені з України, що не дасть ефективного поштовху для розвитку ринку.
Владислав Ревчук, директор компанії I-NVEST:
- Сьогодні на українському ринку акцій нерезидентів дуже небагато. Залишилися найстійкіші.
Безумовно, нещодавнє розміщення єврооблігацій - хороший знак для України, який може сприяти залученню в країну грошей іноземних інвесторів. Але чи переросте цей "сигнал" в щось більше, залежатиме, на наш погляд, в першу чергу, від двох факторів. Перший - це те, наскільки дієвими виявляться заходи щодо виходу з боргової кризи і наскільки швидко ці заходи будуть вжиті. Другий - це те, як пройдуть вибори в Україні і які дії будуть зроблені нашим урядом для вирішення тих проблем, які негативно впливають на інвестиційний клімат в Україні.
Щодо того, наскільки ситуація може змінитися з настанням осені, звичайно ж, очікування завжди є і, як відомо, надія помирає останньою. На жаль, поки істотного зростання активності нерезидентів чекати не доводиться. Можливо, після закінчення виборів в Україні активність нерезидентів зросте. Але це лише за умови, що вибори пройдуть цивілізовано і не буде ніяких "післявиборчих катаклізмів".
Олена Євдоченко, незалежний експерт:
- В цілому, іноземним інвесторам зараз не до інвестицій в акції українських компаній, їм би зі своїми внутрішніми фінансовими проблемами розібратися. Поки що ми спостерігаємо лише відтік капіталу з України. Зокрема, європейські фінансові установи згортають діяльність в Україні і виводять капітал.
Також ризики девальвації гривні після виборів достатньо високі, темпи економічного зростання як у світі, так і в Україні сповільнюються.
Інтерес з боку великих іноземних портфельних інвесторів до українського ринку акцій згасав повільно, але впевнено, ще з моменту, коли в 2010 році в Закон "Про акціонерні товариства" намагалися внести зміни, згідно з якими власники понад 95% акцій підприємств мали право вимагати від міноритаріїв продажу належних їм часток в акціонерному капіталі. Пізніше горезвісна дематеріалізація акцій компаній, коли зупинялися торги паперами на невизначений термін. Далі НКЦПФР через корпоративний конфлікт всередині "Донецьксталі" заборонила торгувати паперами 12 компаній Групи, зокрема, акціями Ясинівського КХЗ тощо.
Після цього розумні інвестори зробили висновок, що працювати на українському ринку акцій досить ризиковано, адже, як правило, великі портфельники заходять не на один місяць або навіть рік, а на більш серйозні терміни. Тобто висновок такий, що український фондовий ринок в тому вигляді, в якому він існує зараз, не цікавий великим інвесторам, а от у реальному секторі їхня присутність буде зростати.
Андрій Безпятов, керуючий директор, голова аналітичного департаменту Dragon Capital:
- Хоча більшість очікувань інвесторів зосереджені навколо сценарію, що вибори не зможуть змінити політичну картину країни, традиційно активність перед виборами знижується, оскільки це в будь-якому випадку фактор невизначеності. Раніше ми робили аналіз виборів в Україні за останні 15 років і їх впливу на фондовий ринок. Варто зазначити, що простежувалася чітка тенденція активізації активності і зростання ринку після виборів. В цьому році, допускаємо, буде такий же ефект, хоча в силу високих глобальних ризиків (в першу чергу - кризи в Європі) ми очікуємо більш стриманої реакції.
***
Підсумовуючи всі коментарі, можна дійти до одного логічного висновку - фактично ні заяви українських чиновників, ні будь-які аналітичні розвідки не дають головної для іноземних інвесторів відповіді на питання: коли ж можна чекати в нашій країні структурних змін. Не на якомусь окремому локальному фондовому ринку, а в економіці в цілому. Причому іноземні інвестори вже не вірять просто словам, намірам або якимось ритуальним жестам в бік проведення таких змін або реформ. Перелом в їх ставленні до України може настати лише тоді, коли вони побачать втілення цих змін у життя.
До цього часу присутність іноземного капіталу в українській економіці буде чітко сегментовано по секторах, вона буде мати епізодичний і несистемний характер. Навіть не залежно від того, чим закінчаться парламентські вибори. Як сказав один з учасників ринку, "складно налити в склянку води, коли вона перевернута". Під перевернутою склянкою він мав на увазі українську економіку...
Максим Хорунжий
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
