1133
Олімпіада: Підсумки 30 липня
Як любив казати Штірліц, запам'ятовується завжди останнє
Понеділок, якщо і став днем важким, то тільки не для української збірної. На Лондонській Олімпіаді була розіграна дюжина комплектів нагород, наші співвітчизники взяли участь у чотирьох фіналах і виграли дві медалі - "золото" у фехтуванні і "бронзу" у важкій атлетиці. Могла бути і друга "бронза", але її гімнасти "програли" на папері. Тепер про все це по порядку.
На перший медальний вид понеділка у нас були особливі надії, адже в кульовій стрільбі з пневматичної гвинтівки з 10 метрів в числі претендентів на медалі фахівці називали українця Артура Айвазяна, якого морально на вогневому рубежі підтримував земляк Сергій Куліш. У підсумку українці в кваліфікації показали абсолютно однаковий результат, якого не вистачило для потрапляння в фінал. Олімпійським чемпіоном у цьому виді програми став румун Алін Молдовану. Випадковою людиною в спортивній стрільбі його не назвеш. До сьогоднішнього тріумфу на його рахунку значилися золота медаль розіграшу Кубка світу 2008 року, "срібло" чемпіонату світу 2006 року і "бронза" європейського чемпіонату 2004 року.
До речі, наш олімпійський чемпіон Пекіна-2008 Артур Айвазян залишився задоволений своїм виступом: "Очікування старту стомлювало мене. Сьогодні я живо почав стрілянину. Зараз у мене нова гвинтівка, і ми ще не злилися з нею воєдино. Одначе це не завадило мені показати свій найкращий результат на Олімпійських іграх у цьому виді програми".
У синхронних стрибках з вишки серед чоловіків у нас були потаємні надії, пов'язані з виступом двох Олександрів - Бондаря та Горшковозова (виступав з травмою місячної давності). У фінал вони пробилися, але вище восьмого місця так і не зробили крок, та й конкурувати з китайськими "роботами" Цао Юань і Чжан Янгуан, які взагалі не помилялися, було не реально.
У дзюдо нашу країну в понеділок презентував Володимир Сорока, але після стартової перемоги він програв уже в третьому колі і залишився за бортом чвертьфіналу. Героями дня в цьому виді спорту стали японка Каорі Мацумото і росіянин Мансур Ісаєв, який у фіналі досить сенсаційно здолав чинного чемпіона світу японця Рікі Накайя. Для Росії це друге "золото" Лондона, а тріумфатор не забув похвалитися (має право, чорт забирай): "Хочу, щоб країна пишалася моєю медаллю - я ж не за себе боровся. Все просто. На Іграх збираєш волю в кулак, і виходиш на свій рівень".
Ближче до вечора ставало все веселіше на душі і щодо виступу рідних атлетів. Дуже порадувала штангістка Юлія Калина. Вона деякий час йшла першою, потім поступилася лідерством, але в підсумку затрималася в призовій трійці. Китаянка Лі Сюеінь, що стала олімпійською чемпіонкою, встановила три олімпійські рекорди (ривок, поштовх і сума двоборства), а вже як переможниця замахнулася на світовий рекорд, але вага 144 кіло їй не скорилася.
У чоловічій ваговій категорії до 62 кілограм розгорілася неабияка боротьба між представниками КНДР і Колумбії. Латиноамериканець оновив олімпійський рекорд у поштовху, але був відсунутий олімпійським рекордом азіата у ривку і світовим в сумі двоєборства - чемпіоном став Ун Гук Кім.
Фінал командного гімнастичного турніру, напевно, стане найтрагічнішим виступом на Олімпіаді, що набирає обертів, для української збірної. Наші хлопці лідирували після першого виду, були другими після другого, потім перебували за крок від п'єдесталу пошани і після оприлюднення останніх оцінок встигли прийняти вітання з приводу "бронзи". Японець, що виступав останнім на коні, допустив серйозну помилку, але керівництво цієї збірної не погодилося з підсумковим четвертим місцем і подало протест. Судді його задовольнили, причому вивели команду країни сонця, що сходить, відразу на друге місце (перше цілком заслужено дісталося Китаю), Великобританія стала третьою, а Україна, на жаль, четвертою. Прикро до чортиків.
Перший віце-президент української Федерації гімнастики Ігор Коробчинський так прокоментував ситуацію з відібраною у нашої збірної медаллю: "Для всіх нас це шок. Я побував на багатьох Олімпіадах, але такого ще не бачив. Японський гімнаст провалив зіскок, тому ставити йому таку високу оцінку було несправедливо. У той же час, наша команда була єдиною, що відпрацювала без грубих помилок. Але справжні чоловіки не плачуть. Вважаю, перед індивідуальними фіналами хлопці візьмуть себе в руки".
У басейні були свої герої, причому події плавального турніру знову стоять осібно.
Переможцем першого фіналу, а це була дистанція 200 метрів вільним стилем у чоловіків, став француз Яннік Аньєль, що прославився на весь світ після вчорашньої естафети, а ось срібну медаль довелося "розпиляти" між спортсменами з Китаю та Японії - вони показали абсолютно однаковий час. Американка Мелісса Франклін "просто", тобто без всяких рекордів, була першою на стометрівці на спині. А от її земляк Метью Греверс переміг в аналогічній дисципліні у чоловіків з олімпійським рекордом. І все-таки героїнею вечора стала 15-річна (!) литовка Рута Мейлютіте, яка виграла стометрівку брасом у знаменитої американки Ребеки Соні. Українці в цих дисциплінах не пробилися навіть у півфінали.
І все-таки в понеділок український гімн у британській столиці пролунав - першою нашою чемпіонкою ювілейної Олімпіади стала фехтувальниця Яна Шемякіна!!! У фіналі індивідуального турніру шпажисток вона вирвала перемогу з рахунком 9:8 у німкені Брити Хайдеманн, а до цього показала "де раки зимують" суперницям з Росії, Румунії (двічі) і Китаю. Після таких переможних досягнень емоції переповнюють.
Наприкінці традиційна замітка, так би мовити, для загального розвитку. На озері Дорн сьогодні відбулося декілька попередніх та втішних заїздів в академічному веслуванні, і тут відзначилася четвірка орні з Австралії, на рахунку якої олімпійський рекорд - 5.47,06.
За матеріалами: sport.ua
Поділитися новиною
