3031
Гривня: між прогнозами і програмуванням
— Казна та Політика
Традиційне літнє затишшя на валютному ринку в нинішній відпускний сезон розбурхують численні коментарі-прогнози про неминучість ослаблення курсу національної валюти вже цієї осені і, найімовірніше, після майбутніх парламентських виборів. Наскільки обґрунтовані ці прогнози? Враховуючи важливість валютної теми в нинішніх українських реаліях, ZN.UA продовжує відстежувати ситуацію з курсом у її розвитку.
Про реальні ризики і фантомів
Як визнають і учасники ринку, і представники регулятора, основний ризик для гривні на сьогоднішній день - це девальваційні настрої населення, які можуть посилитися з наближенням парламентських виборів і очікуванням політичної нестабільності.
За результатами останнього опитування GfK Ukraine, в червні індекс девальваційних очікувань українців погіршився на 2,1 пункту, до 133,9. Негативна динаміка була зафіксована другий місяць поспіль: у травні, в порівнянні з квітнем, цей індикатор виріс на 9,1 п.
"Поведінка населення визначальна, - констатує директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова. - Є вибори чи їх немає, турбулентність восени у нас завжди присутня. Населення буде створювати попит на валюту, якщо буде відчувати невпевненість в економічній політиці. Щось повинно це спровокувати. Але зараз таких факторів немає".
За словами ж народного депутата, члена ради НБУ Василя Горбаля, нинішні статистичні показники (зокрема, зростання ВВП та інфляція) не дають підстав сумніватися в стабільності національної грошової одиниці. Тому пов'язувати майбутнє курсу гривні з виборами, на думку представника правлячої партії, абсолютно недоцільно.
Чи не виглядають подібні заяви як спроба життєствердним (і не зовсім обґрунтованим) оптимізмом нівелювати песимізм громадян? Чи не видається при цьому бажане за дійсне?
Найбільше приводів сумніватися в міцності гривні дає нинішній стан рахунку поточних операцій - власне, дефіцит балансу торгівлі товарами. Так, за п'ять місяців 2012-го (дані за перше півріччя поки не оприлюднені) він збільшився на 15%, порівняно з цим же періодом 2011-го, до 5,58 млрд. дол.
Крім того, не надто втішні сигнали були зафіксовані і по фінансовому рахунку. Так, за січень-травень його профіцит скоротився на третину - до 3,029 млрд. дол. У відносних величинах майже на стільки ж зменшилось і сальдо прямих іноземних інвестицій - до 1,787 млрд. дол.
Підсолоджує ці пігулки в звіті за перші п'ять місяців цього року хіба що поліпшення сальдо за статтею "кредити та облігації": якщо за п'ять місяців 2011-го був дефіцит 0,422 млрд. дол, то за цей же період 2012-го – профіцит 0,963 млрд. дол.
І все ж з кінця травня, коли підбивалися останні статистичні показники платіжного балансу, з'явилося і кілька позитивних сигналів. Так, Україна пройшла досить складний період виплат за зовнішніми боргами. У червні уряд погасив кредит і відсотки на 1,1 млрд. дол перед VTB Capital, ще на 600 млн. дол - за євробондами-2007. Компенсувати ці валютні втрати допомогли залучення на внутрішньому ринку 990 млн. дол за допомогою валютних ОВДП, а також 2-мільярдний аванс від "Газпрому" за транзит газу. Крім того, в липні Мінфін досить успішно вийшов на зовнішній ринок, розмістивши 5-річні єврооблігації на 2 млрд. дол під 9,25% (серед інвесторів - великі американські, арабські, азіатські фонди).
У середньостроковій перспективі сприяти зміцненню платіжного балансу може залучення від Ексімбанку Китаю 3 млрд. дол на реалізацію проектів в агросекторі і ще 3,6 млрд. дол - проектів із заміщення природного газу вугіллям вітчизняного видобутку. Крім того, теоретично знизити тиск на валютний курс гривня-долар може вже підписана угода про двосторонній своп між НБУ і Народним банком Китаю (в еквіваленті - на 2,36 млрд. дол), а також ймовірне укладення подібного договору з Росією (про таку можливість повідомляв голова НБУ С.Арбузов).
За логікою речей, крім платіжно-балансової складової, підкосити гривню могли б проблеми з наповненням держбюджету з можливим ввімкненням друкарського верстата, розкручуванням інфляції. Але на даний момент така загроза начебто неактуальна. Незважаючи на охолодження економіки, держскарбниця, хоч і з певним скрипом, але наповнюється відповідно до бюджетного плану, а інфляція знаходиться на рекордно низьких позначках.
"На наступні чотири роки наш усереднений прогноз зростання виробництва - понад 4% на рік, - зазначає голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук. - Це дає сигнал, що інфляція буде в межах однорозрядної цифри - до 10%. А якщо такі інфляційні очікування, то економічних підстав для девальваційних очікувань теж немає".
Кому вигідно?
Теоретично джерелом валютної нестабільності можуть стати фінансисти, розхитуючи курсовий човен, щоб заробити на спекуляціях. Проте можливості для курсових маніпуляцій у банків досить обмежені через не надто "щедру" монетарну політику НБУ. Простіше кажучи, через брак вільної гривні в системі її вартість на міжбанківському ринку перекриває потенційну вигоду від гри на курсі. "Чи грають банки на FOREX? Ні, тому надлишкова ліквідність активно вибирається регулятором, - запевняє голова правління одного з найбільших системних банків. - Та й надлишкова ліквідність сама по собі не потрібна. Вона тисне на банки, у них можуть формуватися збитки, оскільки потрібно платити відсотки за внесками. Краще, якщо Нацбанк економічними методами ці гроші вибирає з обороту".
Саме через жорсткий контроль над гривневою ліквідністю в обігу багато аналітиків вважають, що нинішня стабільність гривні - штучна. На думку ж Володимира Лавренчука, це не зовсім коректне твердження, адже ресурсу для кредитування реального сектора банкам вистачає. Інша справа, що і потреби в ньому невеликі через нестачу якісних позичальників і загальну високу закредитованість вітчизняної економіки.
"Ліквідність, яка є на ринку, дозволяє нормально функціонувати системі, проводити платежі. Так, ставки моментами піднімаються високо, але як піднімаються, так і падають вниз. Ринок повинен сам працювати і встановлювати ставки. НБУ же - це орган, який може додавати ліквідність, щоб за необхідності приборкати ситуацію, - підкреслює О.Щербакова. - Ми проводимо не жорстку, а стриману монетарну політику. І плануємо дотримуватися такої лінії, поки не активізуються реальні кредитні програми".
Згідно з публічно декларованими оцінками, більшість учасників ринку схильні вважати, що якщо до кінця року гривня і ослабне, то несуттєво. Усереднений прогноз - 8,15-8,2. Говорячи ж про такий "екстремальний" (в українському сприйнятті, але не в світовому) сценарій, як девальвація, наприклад, на 10% (до приблизно 9 грн. за долар), В.Лавренчук зазначає, що "в наших консервативних прогнозах немає такої величини". Якщо ж раптом цей варіант спрацює, то, як зазначає член ради Незалежної асоціації банків України Віктор Лисицький, "переживемо"...
Але чи не краще заздалегідь почати готуватися до подібного сценарію? Тим більше, що експортному лобі девальвація гривні принесла б, як прийнято вважати, безсумнівні вигоди? Одначе для України (і не тільки для неї) проблема полягає в тому, що спроба навіть морально підготуватися до найгіршого (з відповідним широкомасштабним анонсуванням) виливається в нагнітання напруги, що в підсумку і призводить до "найгіршого". Мовою фінансистів-професіоналів це називається "прогноз, що сам збувається".
Адже якщо, наприклад, вкладники банків вирішать, що девальвація неминуча, вони почнуть масово переводити свої гривневі внески у валютні, створюючи тим самим серйозне збільшення попиту на іноземні грошові знаки, а значить, провокуючи ослаблення гривні. Коло замикається...
При цьому, правда, громадяни зазвичай втрачають. Володимир Лавренчук звертає увагу, що люди, які в жовтні 2011-го "отоварювалися" валютою на тлі загального зростання попиту на неї, втратили 25-30% (якщо враховувати втрати на різниці відсоткових ставок за внесками плюс втрати на курсі при валютному обміні)...
А нагрівають руки на цьому традиційно спекулянти. Так, уже кілька місяців по Інтернету гуляють нібито прогнози МВФ, які регулярно вкидаються туди, щодо зниження курсу гривні на поточний і наступний роки. Це при тому, що представники фонду неодноразово публічно заявляли, що ніяких курсових прогнозів не дають. "І це - досить логічно, - вважає О.Щербакова. - Один з пунктів нашої програми співпраці - поступовий перехід України до гнучкого курсу. Якщо ми переходимо до нього, то як можна гарантувати, що курс буде саме такий? Очевидно, що за розкручуванням девальваційних очікувань стоять певні гравці, які на цьому заробляють".
Поки, як свідчать офіційні цифри, внески в банках зростають. Причому гривневі швидше від валютних (+13,4% в цілому по системі з початку року проти приросту валютних внесків на 7%).
Зовнішні фактори
На поточному тижні у вітчизняному інформ-просторі з'явився черговий девальваційний прогноз. Експерти російського "Центру розвитку" повідомили, що в 2012 році курс української валюти може ослабнути до 9,2 гривні за долар. У низці негативних оцінок, озвучуваних останнім часом особливо активно, прогноз вищезгаданого "Центру розвитку" все ж виділяється. Справа в тому, що центр пов'язаний з авторитетною Вищою школою економіки - одним з провідних науково-дослідних інститутів у Росії. Запідозрити таку солідну структуру, наприклад, в спробі підіграти вітчизняним валютним спекулянтам через розігрівання девальваційних настроїв, складно. Одначе певні застереження щодо чистоти помислів "Центру розвитку" все-таки є.
Так, оцінка 9,2 грн./дол. міститься в комплексному прогнозі макропоказників країн-учасниць Єдиного економічного простору (Білорусі та Казахстану) та України, який готувався на замовлення Мінекономрозвитку РФ. Статус замовника начебто не повинен насторожувати, зважаючи ще й на авторитет ВШЕ. Але категорично сформульована рекомендація, що в контексті розвитку зовнішньоторговельної кооперації для України "Росія виглядає краще відносно Європи", наштовхує на певні роздуми.
Ситуація в Європі дійсно викликає зараз багато запитань. І не виключено, що подальше загострення боргових проблем в єврозоні може спровокувати додаткову напруженість на українському валютному ринку. Серед іншого, це може привести до зменшення валютної виручки експортерів та припливу валюти по фінансовому рахунку. Пам'ятаючи гіркий досвід 2008 року, не слід відкидати можливості, що в разі дестабілізації міжнародних ринків профіцит фінансового рахунку може дуже швидко випаруватися зовсім. Враховуючи туманну перспективу вирішення питання держборгів в Європі, задуматися дійсно є над чим.
У зв'язку з цим все актуальнішим стає питання підвищення гнучкості гривні, щоб уберегтися в майбутньому від можливих різких і масштабних шоків, якщо негативні сценарії спрацюють. Крім того, в цьому контексті не варто ігнорувати і той факт, що конкурентні позиції вітчизняних товарів можуть погіршуватися через девальвації нацвалют багатьох важливих торговельних партнерів і конкурентів українських експортерів на світових ринках.
Поступово від влади надходять сигнали, що гривня в найближчій перспективі може стати більш гнучкою. Про доцільність такого підходу йдеться навіть в щорічному президентському посланні до Верховної Ради. Але як швидко цей підхід буде реалізований - велике питання. А чи зважиться владна команда піти на розширення меж коливань валютного курсу до парламентських виборів - ще більше. У той же час банкіри звертали увагу, що НБУ, хоч і дуже обережно, але вже тестував нацвалюту на її волатильність, наслідком чого і стали недавні, хоч і дуже незначні, але зміни курсу.
Разом з тим до зовнішніх форс-мажорів Нацбанк вже готується. Так, на поточному тижні в парламент був внесений законопроект, яким пропонується надати центробанку право вводити на термін до шести місяців вимогу обов'язкового продажу валютної виручки експортерами. До речі, подібна пропозиція була на початку минулого року і у Мінекономрозвитку. Але тоді ця ідея не пройшла. Чи вдасться НБУ проштовхнути її сьогодні - теж питання, враховуючи сильні позиції експортерів в парламенті в цілому і в Партії регіонів зокрема. Без підтримки Банкової тут, очевидно, не обійтися.
Аналізуючи ж іноземну валюту як альтернативний засіб збереження заощаджень, не завадить враховувати монетарну політику ключових емісійних центрів світу - американської ФРС і Європейського центробанку. На тлі ускладнення стану справ в Іспанії, нестійкої рівноваги в Греції і т.д. не виключено, що ЄЦБ знову може ввімкнути друкарський верстат, сприяючи фактично емісійному фінансуванню проблемних країн та банківського сектора. Що стосується США, то і там динаміка економіки не надто радує Федеральну резервну систему. Її представники все частіше натякають на можливість реалізації чергового етапу так званого кількісного пом'якшення.
"Ми очікуємо глобальну інфляцію в наступні три-п'ять чи навіть десять років, - заявили недавно в глобальному інвестиційному фонді PIMCO. - У розвинених країнах інфляція - один з небагатьох засобів, які, на нашу думку, будуть застосовані для вирішення проблеми боргів".
З урахуванням вищесказаного навряд чи для когось стане одкровенням, що стовідсотково надійної валюти ніде в світі сьогодні, на жаль, немає.
Що в таких умовах робити? Циніки сказали б - "розслабитися і отримати задоволення". Адже прямої можливості вплинути на настільки глобальні тренди (втім, як і на наші внутрішні) у простих громадян немає. У будь-якому разі, жодне рішення щодо власних заощаджень не можна ухвалювати, керуючись "гарячими" нервами та емоціями. Навіщо комусь давати можливість заробити на своїх фобіях, якщо ризики можуть і не спрацювати? Адже такий варіант теж залишається...
Василь Пасочник
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
