644
Лише половина випускників ВНЗ планує працювати за спеціальністю
Не дивно, що уявлення молодих фахівців про навички, якими вони повинні володіти для отримання роботи та кар'єрного зростання, часом протилежні тому, що думають з цього приводу роботодавці.
Як свідчать дані дослідження "Випускники вузів очима роботодавців", проведеного недавно на замовлення компанії "Систем Кепітал Менеджмент" Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), рівень підготовки свіжоспечених фахівців не викликає особливого захоплення у компаній, які беруть їх на роботу. Роботодавці нарікають, що середній рівень їх знань помітно знизився, а знання ці часто відірвані від практики. Тому випускники виявляються непідготовленими до роботи в реальному бізнесі і не розуміють, як цей бізнес працює. Брак спеціальних знань, як показало опитування, найсильніше відчувається у випускників технічних спеціальностей і бухгалтерії-аудиту. Наприклад, тільки 10% претендентів на аудиторські посади демонструють на попередньому тестуванні, що проводиться в компанії, достатній рівень знань.
Очевидно, що проблема не тільки в нездатності системи вищих навчальних закладів готувати фахівців, які відповідають реальним потребам економіки. Не менш гостро слід ставити питання про роль самих молодих людей у побудові професійної кар'єри. У згаданому дослідженні одним з основних недоліків випускників експерти називають їх "невизначеність" - відсутність бачення власного майбутнього, чіткого розуміння мети і шляхів її досягнення. Все це вони зазвичай намагаються компенсувати амбітністю - завищеною самооцінкою (вона особливо характерна для тих, хто отримав диплом престижного вузу). Випускнику здається, що його знань і вмінь достатньо для того, щоб прямо зі старту претендувати на високу зарплату або навіть на керівну посаду в компанії.
Згадана кар'єрна "невизначеність" випускників пояснюється не тільки тим, що вони не отримали у вузі уявлення про якості, яких від них вимагає обрана професія. Справа в тому, що саму професію абітурієнти найчастіше вибирають, з одного боку, просто заради здобуття вищої освіти у вузі, куди легше вступити. З іншого боку, навіть якщо вибір роду майбутньої трудової діяльності і не був випадковим, студенти часто не до кінця уявляють собі деталі і специфіку цієї діяльності. З цієї причини, як свідчать результати опитування, проведеного компанією HeadHunter, випускники (які, як відомо, проходять виробничу практику) відчувають значно менше бажання працювати за фахом, ніж ті, що ще сидять на вузівській лаві.
Усунути дисбаланс на ринку праці між попитом і пропозицією фахівців, коли знання та навички випускників не відповідають вимогам роботодавців, можна, запровадивши систему професійних стандартів, так званих паспортів професій. В них чітко і детально вказується, що саме повинен знати і вміти фахівець, для того щоб роботодавець був готовий його працевлаштувати. Іншими словами, профстандарт є для молодої людини, по суті, перепусткою у професійний світ.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
