1136
Вибіркове пом'якшення
— Кримінал
До кінця процесу розгляд другої справи проти Юрія Луценка пішов зовсім іншим шляхом, ніж першої. Майже на фініші прокурори змінили екс-міністру статтю "зловживання повноваженнями" на значно м'якшу "халатність". Але чи означає це, що у вітчизняної Феміди почався "хороший" сезон?
"Зле" правосуддя, "добре" правосуддя...
Гучні процеси над екс-чиновниками найвищої ланки і, особливо, їх багаторічні результати не пройшли для української влади дарма. Засудження Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Валерія Іващенка та інших, провали апеляцій, рішення Європейського суду з прав людини на користь колишнього голови МВС - все це від місяця до місяця, судячи з усього, допомагало Заходу все щільніше стверджуватися в своїй думці про вибірковість і політичну мотивованість української юстиції. Одначе влітку 2012-го бурхливий та однозначно непохитний розвиток подій за сценарієм "Корупціонер-опозиціонер повинен сидіти у в'язниці!" наздогнало свого роду затишшя. На час Євро-2012 розгляд гучних справ призупинився, затримки в судах над екс-прем'єром офіційно пояснюють винятково турботою про здоров'я Юлії Володимирівни, вітчизняний уряд всіляко вітав приїзд високопоставлених спостерігачів від Європарламенту і запевняв, що неодмінно виконає рішення ЄСПЛ в першій справі "Луценко проти України" в повному обсязі... Проте з часом горезвісне "затишшя" почало набувати ще більш цікавого характеру - суворість закону щодо екс-чиновників епохи Тимошенко стала пом'якшуватися на очах.
Першою літньою "ластівкою", мабуть, виявився результат апеляції екс-голови Міністерства охорони навколишнього середовища Георгія Філіпчука. У квітні поточного року колишній скандал з розірванням "шельфового" договору між Кабміном і Vanco International ltd. обернувся для екс-міністра екології 3 роками позбавлення волі за "фірмовою" для більшості знаменитих фігурантів статтею 365 КК - перевищення повноважень. Пізніше в пресу просочилася інформація про те, що сім'я засудженого відшкодувала визначені судом збитки державі. Як би там не було, але 21 червня Апеляційний суд Києва вирок першої інстанції пом'якшив - в бік двох років умовно...
Ще одним високопоставленим чиновником, якому, ймовірно, вдасться відбутися відносно легким, порівняно з іншими засудженими, переляком може стати екс-голова Держмитниці Анатолій Макаренко. Свого часу у знаменитій справі про розмитнення "газу RosUkrEnergo" вже отримав 3 роки умовно екс-перший заступник голови НАК "Нафтогаз України" Ігор Діденко. Аналогічна доля, схоже, чекає і Макаренка - 19 липня 2012 року колишній головний митник був засуджений до 4 років з відстрочкою. А на наступний день, 20 липня, майже сенсаційний поворот дії отримав ще один процес проти Юрія Луценка.
Як відомо, суть другої "порції" кримінальних претензій до екс-головного міліціонера полягає в санкціонуванні незаконного стеження за Валентином Давиденком - колись водієм колишнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка - в рамках розслідування справи про отруєння Віктора Ющенка. Другий процес над Луценком, якого майже традиційно підозрювали в перевищенні влади, за багатьма параметрами йшов приблизно тим же шляхом, що і перший - лайки в залі суду, нереалізовані відводи судді, прохання захисту закрити справу через відсутність складу злочину, низка свідчень на користь колишнього міністра - від намагань підтвердити законність дій Луценка до спроб довести, що його просто підставили... З іншого боку, цього разу судові події розвивалися значно швидше, навіть з урахуванням кількох перерв у розгляді справи, але головне - звинувачення раптом стало значно лояльнішим до підсудного.
Після того, як "базова" частина процесу підійшла до завершення, прокурори випросили у суду час на "роботу з матеріалами". Підсумок цієї роботи і став відомий вранці 20 липня. Як виявилося, ГПУ перекваліфікувала свої претензії фігурантові. Тепер замість 3-го пункту "зловживаючої" статті 364 Юрію Віталійовичу загрожує значно м'якший пункт 1 статті 367 - "Службова недбалість", яка може обійтися колишньому міністру не в "до 10 років", а, в найгіршому випадку до 3 років позбавлення волі.
Після оголошення зміненої думки прокурорів про те, що колишній голова МВС "не мав злого умислу на порушення прав даного громадянина", процес "пішов" на чергову перерву - підсудному дали час на ознайомлення з новим обвинуваченням. Сам Юрій Луценко з ним, як і з попереднім, не згоден. "Всі спроби побачити такий невеликий злочин як халатність є винятково спробою ГПУ замаскувати вигаданий ними злочин і все-таки не визнати фальсифікацію ними справи", - переконаний екс-міністр. А от захист опозиціонера допускає, що процес незабаром і зовсім може зійти нанівець. "Це злочин невеликої тяжкості. За ним не передбачено покарання більше 2 років позбавлення волі, а термін давності - 3 роки. Тому 6 серпня закінчаться терміни давності. Якщо закінчаться терміни давності, то суд має право закрити справу через закінчення терміну давності", - вважає його адвокат Олексій Баганець, з чим в ГПУ вже не погодилися. Але чи так вже позитивно на долі Луценка позначиться раптова "доброта" обвинувачів?
Атракціон небаченої щедрості?
Хоча відмову від обвинувачення Юрія Луценка в зловмисному перевищенні влади прихильники екс-міністра сприймають як по-своєму виправданий (але все одно - недостатньо справедливий) крок прокурорів, не варто забувати про те, що підготовлені зараз "поблажки" не позначаються на раніше ухвалених рішеннях. Навіть якщо суд вирішить, що штрафу (від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів) для покарання екс-міністра буде достатньо, навіть якщо справа і справді буде закрита - принциповою зміною стану справ Луценка це поки що не загрожує. Оскільки в Україні терміни за різними епізодами не підсумовуються, найгірше, що могло трапитися з колишнім головою Міністерства внутрішніх справ - вирок за статтею 364, що перевищує ті 4 роки, які він уже отримав. Але такого розвитку ситуації його адвокати не чекали навіть до зміни статті. "За нинішньої статті максимальне покарання до 10 років. Вважаю, це буде тільки обвинувальний вирок, але термін навряд чи збільшать", - коментувала минулу ситуацію дружина і захисник підсудного Ірина Луценко. Тепер же, після перекваліфікації той максимум, який загрожує опозиціонеру, навряд чи принципово позначиться на його майбутньому. Хіба що касаційна інстанція у першій справі проявить раптом ще більшу лояльність...
За нинішніх умов хвиля порівняно "м'яких" нових рішень на адресу членів колишньої команди Юлії Тимошенко може здатися, швидше, зміною стратегії з оглядкою на західних спостерігачів, ніж раптовим торжеством оновленого уявлення про справедливість. Загальний контроль Євросоюзу, присутність екс-президента Європейського парламенту Пета Кокса та колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського на судових засіданнях, "політичний" вердикт ЄСПЛ, який на сьогодні обіцяє стати лише першим серед багатьох, - для можновладців явно додалося приводів зберігати обличчя трохи краще. При цьому не всі прихильники засуджених та тих, кого засуджують, схильні погодитися з високою значимістю впливу Заходу. "Абсолютно (рішення Страсбурга, - "Подробности") не могло вплинути. Йдеться про прокурорів, обділених розумом, мораллю і совістю. На них нічого, крім вказівок босів, вплинути не може", - емоційно реагує на те, що сталося, брат колишнього міністра Сергій Луценко, який нещодавно став народним депутатом. Але от експерти схильні з такою думкою не погоджуватися.
Різка (хоча у випадку Юрія Луценка - не надто переконлива і не дуже значуща) "щедрість" правосуддя навряд чи випадкова. "Влада чудово розуміє, що не можна саджати всіх підряд і, вважаю, мова йде про якусь спробу здати назад. Зараз в Партії регіонів розуміють, що на спроби посадити політичних противників йде дуже багато сил, дуже багато енергії", - вважає директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. "Я не бачу тут з боку влади певного стратегічного кроку. Можливо, це є елементом піару для правоохоронних органів, так званим "окозамилюванням". Але не більше. У той же час це не дуже ефективний спосіб, тому що для Європи такі рішення не грають ролі. Вони дивляться за результатом, а не протіканням процесу", - вважає політолог Сергій Таран.
Про те, що Європа налаштована радикальніше, ніж, можливо, хотілося б українському правлячому табору, свідчать і свіжі заяви президента ЄК Жозе Мануеля Баррозу і верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон. "Будемо відвертими: підписання та ратифікація Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі будуть неможливими, якщо Україна терміново не зверне увагу на таке різке погіршення демократії та верховенства права. В даний час це стосується випадків вибіркового правосуддя і політично мотивованих переслідувань. Необхідно знайти рішення, які дозволили б пані Тимошенко, панові Луценку та іншим вийти на свободу і брати повноцінну участь у політичному житті", - йдеться в їх інтерв'ю Центру Разумкова. Умовні терміни, точкове пом'якшення статей, спроби продемонструвати режим певного сприяння хоч і можуть створити враження ослаблення віжок Феміди, але все ж далеко стоять від "повноцінної участі в політичному житті", яка за непогашеної судимості дуже утруднена. Апеляції, касації, розгляд низки скарг у Європейському суді з прав людини - сценарій "Вся справа тільки в правосудді!" може розвиватися ще довго, варіюючи, за необхідності, градус напруження пристрастей і гостроти заяв. І малоймовірно, що до кінця жовтня "кримінально-опозиційний" конфлікт себе вичерпає цілком і повністю. Адже саме день виборів ризикує стати черговою точкою політичного неповернення...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
На Дніпропетровщині викрили мільйонні оборудки на будівництві фортифікацій
Незаконний експорт 28 тис. тонн кукурудзи до Малайзії на 202 млн грн — деталі
Керівництво оборонного заводу на Дніпропетровщині розікрало майже 20 млн грн із бюджету
Фальшиві долари за пів ціни: БЕБ завершило розслідування схеми збуту валюти
НАБУ викрило схему розкрадання понад 32 млн грн на підприємствах «Укроборонпрому»
Понад 35 млн гривень вивели з банку через фіктивні кредити: правоохоронці викрили схему
