1086
Мільйони для заводів
— Кредит&Депозит
Незважаючи на відомі негативи, кредитування реального сектора в Україні залишається на стабільному, хоча і слабкому рівні, а до кінця року здатне навіть зрости. Цьому допоможуть приплив депозитів населення і лібералізація ринкової політики Нацбанку. А головними гравцями сегмента залишаються росіяни і найбільші вітчизняні держбанки.
Наприкінці червня Нацбанк постановою №249 збільшив максимальний термін кредитів рефінансування комерційних банків з 90 відразу до 360 днів; за наявності загроз для стабільної роботи комбанку термін може досягти 450 днів. Рішення спрямоване на підтримку ліквідності банківської системи та її здатності кредитувати реальний сектор економіки. Нагадаємо, НБУ рефінансує комбанки через кількісні або відсоткові тендери: у першому випадку ставка встановлюється попередньо, у другому - позичальники самі заявляють бажаний рівень відсотків.
Ринок в динаміці
Експерти відзначають, що у ІІ кварталі в Україні вже зафіксовано пожвавлення корпоративного кредитування, незважаючи на збереження загальноекономічної нестабільності. За даними НБУ, в І півріччі кредитний портфель банківської системи збільшився на 7,4 млрд грн., до 832,7 млрд грн. - перш за все, з огляду на, як і раніше, високий попит. При цьому обсяг кредитів в реальному секторі (промисловість, торгівля, послуги) на початок червня перевищив 580 млрд грн. Провідним споживачем корпоративних кредитів залишається торгівля, де сьогодні "обертається" понад 200 млрд грн. позикових коштів, на другому місці - переробна промисловість (123 млрд грн.). Велика частина з сукупного обсягу виданих кредитів залучена в гривні (373 млрд, або 64%, тобто майже 2/3).
Якщо аналізувати окремі кредитні портфелі обробних галузей, то тут за залученими позиками лідирує харчопром (34,7 млрд грн.), 2 місце займає металургія (16 млрд), 3 - хімічна промисловість (13,7 млрд). А по всій переробній індустрії країни з невеликою перевагою домінують валютні кредити (69,3 млрд грн., або 56%). А в металургії більшість позик отримано в інвалюті - 14 млрд грн., або 88%.
Ставки за корпоративними кредитами на початку року зростали, незважаючи на зниження Нацбанком своїх базових облікових ставок і планки обов'язкового резервування коштів комерційними фіноператорами. Аналітики повідомляють, що у ІІ кварталі позики для бізнесу пропонувалися під 22-24% річних. Це високий рівень, який сильно стримує попит, говорить член правління ВТБ Банку Ірина Туровцева. Більше того, через політику НБУ з обмеження ліквідності на ринку спостерігається певний дефіцит гривні, а це додатково стимулює зростання відсоткових ставок. "А коли декілька провідних банків підвищує свої ставки, решта ринку змушені йти за ними - тому є сенс централізовано обмежити такі зміни", - сказав МінПрому голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.
Дестимулятором попиту на кредити виступають і очікування подальшого ослаблення гривні, які додатково підсилюють зростання ставок за позиками. А також досить висока закредитованість реального сектора, який потребує нових ресурсів, в т.ч. і для роботи з попередньою заборгованістю. Нарешті, брак банківської ліквідності може загостритися з наближенням виборів; цей фактор теж пригнічує кредитний ринок і "підігріває" ставки. На такому тлі не дивно, що в 2011 році співвідношення сукупного кредитного портфеля банків до ВВП впало з 69% до 61%. Разом з тим, інформують в компанії Dragon Capital, за даним параметром вітчизняний ринок випереджає такі країни, як Чехія і Польща (по 60%), Туреччина (56%), Росія (46%).
На ІІ півріччя фінансисти прогнозують збереження на ринку нинішнього балансу негативних і позитивних (стимули Нацбанку) чинників. Кредитори сконцентруються на короткостроковому фінансуванні в рамках існуючих лімітів. Але можливий і певний позитив: так, директор департаменту корпоративного бізнесу Ерсте Банку Андрій Толочко очікує приросту ринку бізнес-кредитування на 5-10% до кінця року. "З початком кризи продаж позик реальному сектору став найбільш стабільним і прибутковим сегментом ринку, і багато банків у своїх стратегіях віддають пріоритет цьому сегменту", - відзначає банкір.
Підкилимні нюанси
Економіст Віктор Лисицький підтверджує: незважаючи на всю слабкість ринку, українським промпідприємствам вдається отримувати позики різного призначення, причому розмір і умови кредитів в умовах волатильності ринку залежать від кожного конкретного випадку. З актуальних прикладів в машинобудуванні фахівці називають червневий кредит ДП "Зоря-Машпроект" (Миколаїв, виробництво газових турбін), узятий в Укрексімбанку. Форма позики - поновлювана кредитна лінія на 55 млн дол, терміном на 1 рік. На початку року завод уже брав у цьому банку позику на 27 млн дол.
Інший "машинобудівний" приклад - недавній кредит Укрсоцбанку cуднобудівному заводу "Залив" (Керч) на 6,2 млн євро під будівництво корпусів суден для компанії Damen Shipyards Bergum (Нідерланди). Притому майже одночасно через стислі терміни виконання замовлення завод відкрив у банку "Фінанси та Кредит" лінію передконтрактного фінансування на 1,6 млн євро, що дозволило взятися за роботу і над новими проектами. Як відомо, "Залив" входить з даним банком в єдину фінансово-промислову групу (ФПГ).
З цього приводу економіст і політолог Віталій Кулик нагадує, що в сучасній ринковій ситуації близько 50% корпоративного кредитування в Україні становлять афілійовані "інсайдерські" позики в рамках холдингів різного ступеня інтеграції. Це стосується, зокрема, таких великих операторів, як "Приват". Подібним же чином працюють і ключові державні банки-кредитори, які левову частку кредитів виділяють держкомпаніям. "Власне, тут нема чому дивуватися. Багато банків в країні якраз і створювалися для обслуговування фінансових інтересів тих чи інших ФПГ, і добре, що в сучасних непростих умовах ринку працюють хоча б ці схеми. Адже вони дозволяють виробництвам отримувати реальні гроші на реальні проекти", - вважає експерт.
До речі, з цим пов'язана і значна частина "поганих" важких для повернення кредитів у банківських портфелях. Зараз на стадії ліквідації знаходиться більше 20 банків, борги позичальників перед ними становлять 17 млрд грн., і майже 90% цього обсягу - зобов'язання юросіб, в основному з реального сектора. В.Кулик пояснює це тим, що до ліквідації більшість таких банків входили до складу різних ФПГ, виділяючи "своїм" активам кошти без суворої необхідності повернення.
Крім того, помітна частина закордонних кредитів насправді надходить з афілійованих офшорів. Скажімо, Алчевський меткомбінат (ІСД) з початку року продовжує отримувати гроші за незабезпеченою 5-річною позикою на 865 млн дол від фірми Margit Holding Ltd. (Кіпр) під 5,125% річних. А Донецький електрометалургійний завод, що входить до групи "Мечел", зараз планує залучити беззаставний кредит на 70 млн дол під 6% у кіпрській Skyblock Ltd. Аналітики припускають, що в обох цих випадках структури-позикодавці афілійовані з одержувачем, тим більше, що відсоткові ставки радше символічні.
Підприємства з іноземним капіталом, що працюють на вітчизняному ринку, так само, як і українські компанії оператори зовнішніх ринків, здатні позичати безпосередньо у провідних світових кредиторів. І мова не тільки про провідні національні промхолдинги, але і про середні і навіть малі структури. Наприклад, в кінці 2011 року Європейський банк реконструкції та розвитку виділив 36 млн дол компанії Sadovaya Group SA (Люксембург), яка в Україні володіє кількома невеликими вугільними шахтами і раніше провела IPO на Варшавській фондовій біржі. А канадська EastCoal, власник шахт ім. Менжинського і "Вертикальна" на Луганщині, в травні отримала 17 млн канадських дол (16,96 млн дол США) від приватного розміщення своїх цінних паперів, "юнітів". Реалізовано 48,6 млн юнітів, кожен з яких включає просту акцію і варрант, що дає право купити ще 1 акцію за 0,55 канадського долара протягом 3 років з моменту операції.
Згадаймо і власника Полтавського ГЗК, залізорудну компанію Ferrexpo plc, яка наприкінці минулого року залучила 5-річну позику на 420 млн дол у консорціуму ING Bank, UniCredit Bank і Société Générale. Це стало доповненням до проведеної раніше корпоративної емісії єврооблігацій на 500 млн дол.
Рука Москви
Економісти відзначають, що на вітчизняному ринку корпоративного кредитування триває експансія російських банків. Мова про таких великих резидентів РФ, як ВТБ, ВЭБ, Сбербанк, які мають на порядок більшу ресурсну базу відносно українських конкурентів і тому здатні запропонувати кошти під нижчі відсотки. Один з останніх прикладів - короткостроковий (річний) кредит Придніпровської залізниці на 100 млн грн., узятий у ВТБ за 22 млн грн. акцептованої пропозиції (без ПДВ). А Промінвестбанк (ПІБ), що належить ВЭБ, вже в липні виділив НАК "Нафтогаз України" більше 4 млрд грн. під заставу облігацій держпозики, що наші співрозмовники пов'язують з прагненням Росії посилити вплив на цю компанію.
В.Лисицький звертає увагу, що банки РФ не тільки дають кредити вітчизняним підприємствам, а й перекуповують корпоративні боргові зобов'язання у внутрішніх фіноператорів. Спеціаліст згоден, що вже не перший рік банківський бізнес РФ планомірно просувається на український ринок, і цей процес почався ще до кризи. Окрім "антикризової" купівлі ПІБ з боку ВЭБ, можна згадати і нинішню позику ВТБ Україні на 2 млрд дол.
Неважко здогадатися, що при цьому російські кредитори лобіюють і інтереси приналежного їм промислового бізнесу. Фінансисти нагадують, що ВЭБ контролює ІСД, а той же ВТБ володіє 20% великого видобувача залізної руди - "Металлоинвеста". Не секрет, що в Росії практично всі головні банки ув'язані в ФПГ з великою індустрією, яка в умовах тривалої глобальної економічної кризи гостро зацікавлена в будь-яких ринках збуту. "Для отримання таких ринків, природно, використовується і вплив великих банків: наприклад, можна свідомо не давати чи затягувати кредити конкурентам виробників, що входять з тобою в одну ФПГ. У нашій країні я знаю приклади таких підходів росіян щодо холдингу "Донецьксталь", МК "Запоріжсталь" - коли виділення позики зачіпало інтереси металургів РФ та їх материнських промгруп", - говорить В.Кулик.
Другий ключовий гравець вітчизняного ринку кредитування реального сектора - це держбанки, причому активно позичають підприємствам обидва найбільші оператори, Ощадбанк і Укрексімбанк. Для корпоративного кредитування активно використовуються залучені депозити фізосіб: скажімо, на 1 квітня Укрексімбанк мав 14 млрд грн. депозитів громадян, у той же час портфель позик фізособам на цю дату становив лише 0,5 млрд грн. або 0,6% активів банку. Тоді як юрособам виділено 42 млрд грн. кредитів. В.Лисицький повідомляє, що схожа ситуація і в Ощадбанку, і в приватному банківському секторі.
До кінця року з урахуванням прогнозних мінус-факторів (вибори, девальваційні очікування тощо) заступник голови правління Правекс-Банку Тарас Кириченко очікує подальшого пожвавлення зусиль банків із залучення депозитів, і в першу чергу це буде направлено саме на розвиток кредитування реального сектора. Таке пожвавлення вже помітно з нової хвилі зростання пропонованих депозитних ставок, і в червні зростання обсягу депозитів громадян тривало. Експерт переконаний, що за підсумками року приплив депозитів населення якраз і забезпечить ймовірне зростання обсягу бізнес-позик на 7-10%.
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
