2871
Бійся китайців, що дари приносять?
— Кредит&Депозит
Україно-китайське співробітництво міцнішає з кожним днем. Коли президенти РФ і України Володимир Путін і Віктор Янукович не зуміли в Ялті домовитися щодо ціни на газ, китайські товариші запропонували Україні свою допомогу. Але скептики запевняють - варто боятися китайців, що дари приносять.
Українець з китайцем - брати навік?
Коли 14 липня в Лівадії Володимир Путін давав зрозуміти, що Україна так і не дочекається зниження ціни на газ, делегація Китайської народної республіки вже була напоготові з надзвичайно вигідним для нашої країни договором. Мова йшла про кредитування програми із заміщення газу вугіллям. Державний банк розвитку КНР має намір інвестувати в цей захід більше 3,5 мільярда доларів. Мета програми - перевести українські об'єкти теплоенергетики зі споживання російського газу на українське вугілля. Ця програма - далеко не перша "допомога" КНР Україні. Так, коли вирували пристрасті з приводу мовного законопроекту, український парламент давав "добро" і на залучення китайських інвестицій в українське сільське господарство. "Підписання меморандуму про виділення 3 мільярдів доларів для розвитку аграрного сектора нашої країни - закономірне проміжне рішення в рамках співробітництва та домовленостей між керівниками наших країн", - пояснював необхідність цього кроку профільний міністр Микола Присяжнюк. На думку міністра, китайське фінансування посприяє поліпшенню товарообігу сільськогосподарської продукції та продовольства і збільшенню його обсягу, а також надходженню нових інвестицій в аграрний сектор України, що дозволить збільшити продуктивність, поліпшити фінансові можливості сільгоспвиробників країни і, відповідно, технічне переоснащення.
Але і цього мало - Китай вирішив дати грошей і на будівництво експреса з Києва до міжнародного аеропорту "Бориспіль". Відповідну угоду на минулому тижні ратифікував уряд Китаю. Документ передбачає виділення аеропорту "Бориспіль" кредиту 372,3 мільйона доларів під держгарантії. Як повідомляє "КоммерсантЪ-Украина", найближчим часом наша країна виплатить Китаю комісійний внесок за кредит, після чого Експортно-імпортний банк Китаю надасть перший транш в розмірі близько 15 мільйонів доларів. "Процес узгодження був досить тривалим. Ми очікуємо перший транш протягом двох тижнів", - розповів голова нацбюро з інновацій Владислав Каськів. Для проекту необхідно побудувати 16 кілометрів залізничних шляхів, 3,5 кілометра залізничної естакади і термінал на залізничному вокзалі. За пайової участі "Борисполя" будуть закуплені чотири електропоїзди по п'ять вагонів кожний. Кредит видається терміном на 15 років зі ставкою LIBOR+3,5% та пільговим періодом 4 роки. "Це перший інфраструктурний проект, який не буде фінансуватися державою. Планується виплачувати кредит уже з прибутку експреса", - пояснює Каськів. За його словами, формально процес будівництва вже розпочато, а експрес може бути запущений в 2014 році. Підрядником будівництва стане китайська компанія China National Machinery Industry Complete Engineering Corporation. "Для Китаю цей проект цікавий, так як держава отримує подвійну вигоду: велике дороге замовлення для своїх підприємств і гарантоване повернення вкладених інвестицій. Оцінити ж плюси для української сторони складно без відповідних розрахунків", - цитує "КоммерсантЪ-Украина" директора Центру транспортних стратегій Сергія Вовка. Примітно, що спочатку експрес планувалося запустити до Євро-2012. Китайські інвестори вже тоді розглядали можливість своєї участі в проекті. Одначе цього так і не відбулося. Чи доцільний проект сьогодні? Експерти висловлюють серйозні побоювання, в т.ч. і в тому, що стосується окупності проекту. "Експрес може просто не набрати необхідний пасажиропотік. Особливо враховуючи, що залізниця погано сполучається з метрополітеном, а маршрут експреса незручний жителям лівого берега Києва, а це 40% його населення", - говорить заступник директора Центру політичного та економічного аналізу Антон Кравченко. При цьому, економічно обґрунтованою ціною проїзду в експресі буде 10 доларів. Але і її може бути замало - адже пасажиропотік "Борисполя" не такий вже й великий, та й планований маршрут незручний майже для половини Києва. Але в чому ж тоді полягає китайський інтерес?
Прагматична Піднебесна
Альтруїзм рідко виступає рушійною силою зовнішньоекономічних відносин будь-якої країни. Вірити в те, що Китай намагається безкорисливо - тобто задарма - допомогти Україні з братніх почуттів звичайно, можна. Але чи варто? Адже, в першу чергу, мова йде про кредити, які потрібно буде повертати. І не факт, що Україна зможе це зробити. Як показує приклад того ж бориспільського експреса, сама доцільність деяких проектів викликає великі питання. А кредити потрібно буде віддавати. В цьому відношенні розвиток аграрного сектора, на який, до речі, теж дає гроші КНР, буде розвитком і потенційної бази для повернення кредиту. В цьому відношенні примітна політика Китаю щодо країн Африки, яку вже охрестили "новим колоніалізмом". На "чорному континенті" Китай розвиває інфраструктуру, дає щедрі кредити урядам, навіть будує цілі міста. В обмін на це Квітуча Середина отримує ресурси: від урану та нафти до какао і цінних порід дерева. У 2011 році обсяг торгівлі КНР і африканських країн досяг показника 110 мільярдів доларів. Активне входження Піднебесної на африканський ринок серйозно стурбувало ті європейські держави, які диктували на ньому свої умови ще з часів краху колоніальної системи. Однією з причин війни в Лівії аналітики називали не тільки повалення режиму Каддафі, але і посилення європейського контролю над лівійською нафтою, якою щільно зацікавилися китайські інвестори. Те, що відбувається в Африці, зараз можна назвати війною двох колоніалізмів - європейського і китайського. Але останній м'якший і хитріший. З урахуванням того, що в світі насувається продовольча криза, Україна, яка має величезний сільськогосподарський потенціал, може цілком піти второваним "африканським" шляхом, розплачуючись за розвиток інфраструктури своїми ресурсами.
Втім, до самого "бартеру" українсько-китайські відносини зводити все ж не варто. Активно співпрацюють наші країни і в сфері високих технологій. Як повідомили в Державному космічному агентстві України 6 липня, можливі напрямки співробітництва в Місячній програмі стали предметом обговорення українських та китайських партнерів під час візиту в Україну, що проходив 5-6 липня, делегації представників Китайської національної космічної адміністрації та менеджменту китайської промислової корпорації "Велика стіна". Як відзначає "Інтерфакс", співпраця з дослідження Місяця і Марса входить в число перспективних напрямів партнерства нової українсько-китайської програми співробітництва в сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях на 2011-2015, підписаної у вересні 2010 року. Крім того, китайці готуються розширити співпрацю з Україною і у сфері важкого машинобудування. 11 липня стало відомо, що Україна і Китай готують розширення укладеного в 2011 році контракту (на 20 мільйонів доларів) на постачання українських силових установок з двигуном 6ТД-2E 9 (1200 кінських сил) для китайського основного бойового танка MBT-2000. "До кінця року, вважаю, буде новий контракт", - повідомило джерело, знайоме з перебігом реалізації українсько-китайського співробітництва за проектом MBT-2000, "Інтерфаксу". Втім, спокушатися Україні не слід. "Тут є одна проблема для України. Китай не буде купувати великі партії. Китай хоче купувати у нас технології. І це реальна загроза і певна дилема. І тут Україні необхідно бути дуже обережною. Адже китайська сторона вкладає величезні кошти в розробку, розвідку технологій. Тому може статися таке. Купивши певний обмежений і невеликий обсяг продукції, вивчивши технологію, Китай може почати масове виробництво цих виробів у себе, під своїм брендом. І потім експортувати цю продукцію на світові ринки, випереджаючи Росію і Україну. І це загроза в усіх напрямках, починаючи з гідролокації, літакобудування, моторобудування і так далі. Китай - дуже сильна держава в плані поглинання технологій. Тому тут потрібно розуміти, що Китай дуже цікавий для України, але з іншого боку дуже небезпечний", - попереджав ще до укладення цього контракту військовий експерт Валентин Бадрак. Але чи почує українська влада це попередження? Чи напередодні виборів і можливої кризи віддасть перевагу тактичним виграшам?
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
