1228
ДОВГОочікувана зустріч
12 липня відбулася зустріч президентів України та Росії. Віктор Янукович і Володимир Путін під час переговорів у Криму порушили низку найважливіших питань, однак практичні результати зустрічі вельми скромні.
А кордон і нині там
Візит президента РФ Володимира Путіна до свого українського колеги Віктора Януковича не був позаплановим, але дотриматись пунктуальності московському гостю не вдалося. Незважаючи на те, що Путін прибув на кримську землю вже з запізненням, по дорозі з аеродрому "Бельбек" в Ялту він примудрився зустрітися з російськими байкерами з клубу "Нічні вовки". Російський президент попросив своїх старих знайомих не тільки "не зраджувати Севастополь", а й "не забувати про Новоросійськ". На тригодинне запізнення іменитого гостя Янукович не образився. Якщо хто і відчував дискомфорт від візиту Путіна, то це були місцеві жителі, змушені терпіти чергову пробку на частини ПБК.
Терпіння українського президента пояснюється просто: занадто багато чого очікували від візиту Путіна до Криму. Мова йде навіть не про ціну на газ, а про одну з найстаріших суперечок в історії України і Росії, яка одного разу мало не призвела до збройного протистояння двох держав. Демаркація морського кордону між Україною і Росією до останнього часу залишалася досить болючим питанням у відносинах двох держав. Україна наполягає на тому, що кордон має повторювати ті контури, які були затверджені ще в радянські часи між УРСР і РРФСР. Росія, навпаки, вважає, що "володіти" судноплавною частиною Керченської протоки повинні обидві країни. 12 липня очікувалося, що обидві країни нарешті домовляться про демаркацію. "Державний кордон у Керченській протоці пройде по лінії, що збігається з українською переговорною позицією або близькій до неї. Так, на українській території залишиться острів Тузла і судноплавний Керч-Єнікальський канал. В Азовському морі, між тим, сторони пішли на компроміс - підсумкова лінія кордону буде проведена між початковими позиціями України та Росії. Договір розділить між державами також нафтогазоносну площу Палласа в Чорному морі, відкривши тим самим можливість для спільної розвідки та видобутку вуглеводнів", - давали прогноз в "КоммерсантЪ-Украина", ґрунтуючись на інформації з джерел в делегаціях країн. Що ж до "газового" питання, то, за інформацією джерел видання, українська сторона змирилася з таким станом справ і вирішила "відмучитися" до закінчення контракту. "У нас все частіше звучить думка, що варто затягнути пояси і дочекатися 2018 року, після чого підписати новий, реалістичний контракт. "За всіма прогнозами, нафти по 150 доларів не передбачається, а значить, не буде і захмарних цін на газ, так що екстреної необхідності змінювати договір за будь-яку ціну в України немає. Хоча ми, як і раніше, наполягаємо, що нинішня вартість - неринкова", - цитує видання свої джерела в органах влади.
Договір про демаркацію кордонів, підписаний так, як вигідно Україні, остаточно зняв би питання, яке викликає напругу щодо двох держав, і зміг би гарантувати нашій країні подальше отримання стабільного доходу від пропуску суден Керченською протокою. Одначе, незважаючи на всі запевнення інформованих джерел і актуальність проблеми відповідний документ так і не підписали. Лідери держав відбулися лише підписанням декларації про необхідність демаркації кордону. У підписаній заяві Януковича і Путіна визнається, що сторони вважають важливим провести делімітацію морських просторів в Азовському і Чорному морях, а також у Керченській протоці, "в дусі дружби, добросусідства і стратегічного партнерства, з урахуванням законних інтересів обох держав". Тому "сторони виходять з доцільності після досягнення згоди щодо всіх згаданих просторів укласти відповідну двосторонню угоду". Документ, підписати який мріяв ще Леонід Кучма, так і не підготували. Переговори щодо кордону знову відклали. Зате Путін продемонстрував поступливість там, де її не чекали.
Хто кого поважає
Незважаючи на затягування вирішень низки найважливіших питань в україно-російських відносинах, у зустрічі Януковича і Путіна були і несподівані підсумки. Одним з них стала вельми цікава обіцянка російського президента - він більше не буде "примушувати" Україну до Митного союзу. "Ні в якому разі Росія чи інші партнери не будуть нікому нав'язувати участь у Митному союзі", - пообіцяв Путін. Російський президент зазначив, що будь-які зміни в торгових угодах в рамках єдиних організацій, таких, наприклад, як ЄЕП, Митний союз, дуже складно зробити. "Так, наприклад, процеси інтеграції, які йдуть, скажімо, в Європейському Союзі, вони йдуть роками, пишуться і узгоджуються з усіма документи. Змінювати їх для тих, хто вступає, дуже складно, потрібно узгодження з усіма учасниками", - зазначив він. У відповідь на це український президент теж зрадив своїй звичній риториці щодо МС. Замість того, щоб наполягати на форматі "3+1" Янукович заявив про "секторальну інтеграцію" в об'єднання. "Сьогодні я вніс пропозицію, щоб ми почали на секторальному рівні нашу економічну інтеграцію. Це хороша перспектива для того, щоб інтегруватися в цьому союзі для початку. Ми розуміємо, що Митний союз не буде постійно змінювати правила гри", - зазначив Янукович. За словами українського президента, вступ найближчим часом Росії і Казахстану до СОТ зблизить держави. У той же час він підкреслив, що Україна не каже "ні" Митному союзу. "Ми дуже уважно і серйозно вивчаємо інтеграційні процеси, які будуть йти і в ЄС, і в Митному союзі. Вони будуть тільки доповнювати один одного", - резюмував Янукович. У свою чергу Путін запевнив, що поважає європейський вибір України. "В остаточному підсумку визначення пріоритету такого характеру - це суверенний вибір кожної країни і народу цієї держави, і, зрозуміло, ми завжди будемо ставитися до цього з повагою", - сказав кремлівський гість. Втім, таку його фразу можна розцінити і як побажання успіху від чистого серця, і як сарказм. Путін сказав: "Я сподіваюся, що і Євросоюз, незважаючи на свої труднощі, з проблемами з Грецією, Португалією, з Іспанією, з Італією, теж зверне увагу на країни пострадянського простору, які конкретно заявляють про свій власний вибір". Нагадаємо, в самому Брюсселі після проблем із зазначеними країнами в ЄС, вже не раз заявляли, що поки не хочуть розширювати об'єднання.
Цікаво, що в Ялті вдалося уникнути прив'язки питання про МС до енергетичних питань. Незважаючи на те, що Україна не поспішає в союз, президенти погодилися "дати імпульс" для переговорів в енергетичній сфері. "Ми домовилися на рівні урядів і на рівні президентів, що ми дамо імпульс нашим господарюючим суб'єктам і НАК "Нафтогаз України", щоб вони розглянули всі можливі варіанти вдосконалення своїх відносин в паливно-енергетичній сфері, в тому числі нафтогазовій", - заявив Путін на підсумковій прес-конференції. "У нас є питання, щодо яких ми поки не домовилися, але ми хочемо досягти остаточних домовленостей і будемо до цього прагнути", - відзначив російський президент. Але піти на зниження цін на газ для України Росія поки не готова. Та й ціни, за словами Путіна, можна порівняти з цінами на "блакитне паливо" для сусідів нашої країни.
Під кінець зустрічі Янукович попросив свого російського колегу... думати про українську мову. "Розраховуємо на розуміння двосторонніх повноцінних умов для вивчення мов - української на території Росії, російської - на території України", - сказав Янукович в заяві для преси після закінчення 5-го засідання українсько-російської міждержавної комісії в Лівадії. Це, мабуть, найбільш красномовна характеристика проведеної зустрічі, на якій було багато прекраснодушних декларацій, але мало конкретних кроків. Була підписана спільна Декларація україно-російського стратегічного партнерства, яка говорить про "поглиблення" кооперації країн і "зміцнення дружби". Вагомих прикладів поглиблення співробітництва ж поки немає.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
