3252
Китайський "дракон" долетів до берегів Дніпра
— Казна та Політика
Одна з найбільших світових економік - Китай - звернув увагу на Україну. Відчуваючи власну зростаючу міць, ця азіатська країна з населенням більше 1,3 мільярда людей протягом останніх років просуває свою нацвалюту на зовнішні ринки. Оскільки юань, як і раніше, не повністю конвертований, наголос робиться на систему обміну валютами - валютні свопи. Справа дійшла і до України.
В кінці червня голова Нацбанку України Сергій Арбузов підписав у Пекіні з керівником Народного банку Китаю угоду про трирічну валютну операцію своп на загальну суму 15 млрд юанів (2,36 млрд дол.) Безпрецедентна за обсягом угода стала першою угодою подібного роду у фінансовій історії України, але, очевидно, не останньою. Арбузов обіцяє укласти подібні угоди з основним торговельним партнером нашої країни - Росією. Україна також хоче зацікавити можливостями валютного свопу офіційний Мінськ.
Паралельно з операцією з обміну валюти Україна підписала з Китайським експортно-імпортним банком меморандум про отримання в 2013 році на аграрні проекти близько 3 млрд дол. За словами українських офіційних осіб, деталі цієї угоди, яка передбачає виділення коштів кількома траншами, поки узгоджуються. В обмін на фінансування Україна зобов'язується щорічно поставляти кукурудзу в Китай в обсязі 2-2,5 млн тонн.
Голова НБУ Арбузов говорить, що країни поставили перед собою мету в найближчому майбутньому збільшити товарообіг до 10 млрд дол. У 2011 році він склав 8 млрд дол, з яких український експорт - 2 млрд дол, 6 млрд дол - обсяг імпорту товарів з Китаю.
Українські експерти активно обговорюють підписаний в Пекіні договір, але з причини недостатності інформації можуть озвучити лише загальне бачення ситуації.
Єдина їхня думка - досягнуті угоди, безумовно, є позитивним моментом для розвитку двосторонніх торгових відносин з другою за розмірами валового внутрішнього продукту економікою світу.
Директор казначейства Євразійського банку розвитку (ЄАБР) Сергій Єлагін вважає, що використання національних валют для взаємних розрахунків, виключивши з них валюту-посередник (долар або євро), потенційно може дати ефект як у вигляді поліпшення платіжно-розрахункового балансу між країнами, так і в плані збільшення взаємних інвестицій та обсягів торгових операцій.
"Тим не менш, я не вважаю, що наявність такої, безумовно, позитивної опції, автоматично призведе до всіх цих ефектів. Щоб механізм зміг реально запрацювати, необхідне, в першу чергу, чітке опрацювання механізмів розрахунків та курсоутворення при проведенні двосторонніх розрахунків в національних валютах. Якщо бізнесу не буде вигідно проводити розрахунки в національних валютах, наявність жодних угод цьому не допоможе", - сказав скарбник ЄАБР.
У чому ж вигода?..
Основне питання - в чому ж вигода від угоди? Відповідь на нього агентство УНІАН спробувала знайти в українських банках, які мають коррахунки в китайських фінансових установах, і, відповідно, можуть залучати юані в Україну.
"Імпортери поки придивляються до юаню як до засобу платежу за своїми контрактами, - сказав один з банкірів. - Справа в тому, що у нас немає ринкового курсоутворення для юаня. Його курс до гривні формується через крос-курс, відповідно, залежить від курсу американського долара. У зв'язку з цим для розрахунків віддається перевага останньому. Якби в Україні було 2-3 експортери, які завозять юані, то тоді вже можна було б говорити про нормальне курсоутворення".
Не варто забувати, що своп укладається для проведення розрахунків в нацвалюті як з імпорту, так і експорту. Але уявити собі нашого експортера, який добровільно відмовляється від валютної виручки і за свої продані товари в Китай готовий отримувати гривню, чесно кажучи, на сьогоднішній день, дуже складно. З цього випливає, що зусилля НБУ щодо збільшення товарообігу між Україною і Китаєм навряд чи будуть стимулом для експортерів.
А ось імпортери, дійсно, поповнять свій інструментарій для хеджування валютних ризиків. Хоча, в останні роки головним фактором у цьому питанні є стабільний курс гривні відносно долара США, таким чином імпортер впевнений, що за проданий в Україні товар він точно зможе купити долари за стабільною ціною для проведення розрахунків. У зв'язку з тим, що зараз ми спостерігаємо тенденцію до слабкої девальвації нацвалюти, то, цілком імовірно, що попит на своповий юань пожвавиться. Хоча, все залежить від того, за якою ціною Нацбанк буде його реалізовувати.
Озвучені Арбузовим параметри договору своп не дають уявлення про точний курс, який застосовувався при укладанні угоди. Але, все-таки, можна припустити, що в ціну буде закладатися і вартість свопу.
Як будемо повертати...
Експерти вважають, що більше преференцій від укладеної угоди отримають українські імпортери. Це, в свою чергу, матиме вплив на макрорівні, зокрема, сприятиме зростанню і так не слабкого дефіциту зовнішньої торгівлі. У короткостроковій перспективі даний чинник може бути компенсований за рахунок припливу юанів і збільшення капітального рахунку, що нівелює вплив на платіжний баланс.
"Максимально корисний ефект від таких угод своп може бути у випадку рівнозначного рівня двосторонньої торгівлі, коли експорт та імпорт приблизно врівноважені, - зазначає фінансист великої енергетичної компанії. - Тоді угода може бути закрита "в нуль" з вигодою для обох сторін" .
По завершенні контракту НБУ доведеться повертати Китаю його "народні гроші". А де їх узяти? У зв'язку з тим, що значного притоку експортної виручки в юанях очікувати не доводиться, отже, виникне необхідність для закриття угоди витягти частину резервів у доларах США та обміняти їх на китайську валюту.
До речі, отримані за угодою своп юані Нацбанк, схоже, не зможе зарахувати у свої резерви. Як заявив голова НБУ, поки ця грошова одиниця не розглядається як резервна, хоча він не відкинув такої перспективи з урахуванням виконання завдання з диверсифікації активів Центробанку.
В ЄАБР вважають, що угода своп України та Китаю корисна з точки зору віддаленої перспективи юаня як потенційного кандидата на резервну валюту. У поточній ситуації на світових ринках звучить все більше заяв про необхідність диверсифікації валютних резервів, а валюта, активно використовувана для розрахунків, має чимало шансів отримати подібний статус, навіть хоча б в регіональному масштабі.
Підняті експертами питання відносяться і до планів Нацбанку щодо укладення угоди своп з Центробанком Росії. Товарообіг між Україною і РФ в рази більший, ніж з Китаєм, але базові показники зовнішньої торгівлі однакові - імпорт перевищує експорт. Найімовірніше, українські підприємства за поставлену з Росії продукцію частіше розраховуються в рублях. Але, враховуючи приблизно однакову ментальність щодо довіри до національних валют, а також те, що Центробанк Росії проводить регулярну девальвацію рубля, це свідчить про слабкі перспективи різкого збільшення обсягу рублевих розрахунків.
Прикладом можуть бути розрахунки України за імпортований російський газ. Начебто і домовленість була досягнута про оплату його поставок в рублях. Але, цей факт не викликав, мабуть, особливого оптимізму у "Газпрому" і, як результат, в російській нацвалюті "Нафтогаз" розрахувався тільки один раз - в листопаді минулого року, і це була тільки частина платежу.
Експерти приходять до висновку, що угоди своп, безумовно, корисні, в тому числі і в плані розширення інструментарію в рамках двосторонніх розрахунків. Одначе, потужного і різкого позитивного ефекту чекати не варто.
Дмитро Бобесюк
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
Також за темою
У Держстаті повідомили, як зріс реальний ВВП за 2025 рік
На 37% більше: три найбільші благодійні фонди України зібрали у 2025 рекордні 105,87 млрд грн — НБУ
Які виплати отримують військові після звільнення з полону — детальне роз’яснення від Міноборони
«Виведення азартних ігор з тіні»: Мінцифри пропонує змінити податки на гральний бізнес
Кількість працевлаштованих українців з 2021 року зменшилась на 1,3 млн
Сертифікат водія замість ліцензії на авто: як Мінрозвитку ініціює реформу таксі
