Світовий банк і Євросоюз обурені фіскальною політикою в Україні — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Світовий банк і Євросоюз обурені фіскальною політикою в Україні

Казна та Політика
2595
Світовий банк і Євросоюз рекомендують українській владі переглянути агресивну фіскальну політику, переорієнтувавши податківців з планових завдань зі збору коштів до бюджету на контроль за адмініструванням податків. Крім того, на думку міжнародних експертів, необхідно розширити повноваження Рахункової палати з контролю за доходами держскарбниці, а Верховної ради - за фінансами держпідприємств. У парламенті говорять, що нові функції їм не потрібні, а в Рахунковій палаті вже навіть підготували законопроект, спрямований на посилення повноважень відомства.
Світовий банк (СБ) оприлюднив підготовлений разом з Євросоюзом звіт про ефективність управління державними фінансами України в 2007-2011 роках (перший звіт був у 2006 році), який враховує дотримання фінансової дисципліни, стратегічний розподіл ресурсів та ефективне використання коштів. "Документ базується на чітких фактах, і в цьому його перевага. За останні 10 років Україна досягла значного прогресу в системі управління державними фінансами", - повідомив провідний спеціаліст СБ з питань держсектора Івор Бізлі. За словами директора Світового банку в Україні, Білорусі і Молдові Чімяо Фана, за 4-бальною системою Україна отримала 2,67 при середньому значенні 2,53 бала (дослідження охопило 114 країн). "В порівнянні з попереднім звітом Україна практично на тому ж місці, але це не говорить про те, що нічого не робиться. Це може свідчити, що всі країни змінюються з однаковою швидкістю", - пояснює "Ъ" економіст СБ Олексій Балабушко. Світовий банк дав високу оцінку прозорості і публічності бюджетної інформації, що підтверджується індексом прозорості бюджету за 2010 рік - 19-е місце.
Звіт містить низку рекомендацій щодо підвищення якості надання державних послуг, поліпшення ділового та інвестиційного клімату, зниження корупції. Державній податковій службі та Держмитниці пан Бізлі радить переглянути їх агресивну фіскальну політику в рамках "гонки за доходами для виконання планових показників дохідної частини бюджету". "Це спонукає посадовців до необ'єктивної поведінки. Зокрема, частота митних і податкових перевірок вища, ніж вимагає урахування фактичних ризиків", - йдеться в звіті. Саме це породжує негативні враження від діяльності обох служб і призводить до затримок з оформленням вантажів. В ДПС звіт СБ не коментували, а в прес-службі Держмитниці відзначили, що новий Митний кодекс спростив процедури оформлення вантажів, зокрема, за рахунок електронного документообігу (до кінця року прогнозується електронне оформлення 30% всіх декларацій) і управління ризиками. "Збільшення надходжень до бюджету не забезпечується за рахунок фінансового тиску на імпортерів, оскільки воно призводить до невиправданого підвищення митної вартості", - запевняють у прес-службі.
Серед інших рекомендацій - посилення контролю за держкомпаніями, в тому числі за допомогою Рахункової палати і парламенту, який замість уряду має затверджувати їх фінансові плани. Крім того, держпідприємства повинні складати звітність за МСФЗ, щоб виявляти потенційні ризики. Голова комітету Верховної ради з питань бюджету Валерій Баранов (Народна партія) відзначає, що парламент затверджує лише тактику, а стратегію розвитку та діяльності держкомпаній реалізує виконавча влада. "Рекомендації європейців, звичайно, цікаво почитати, але не буває істини в останній інстанції. Якби вони були в усьому правими, то ЄС зараз не розвалювався б", - вважає депутат.
Повноваження Рахункової палати запропоновано розширити за рахунок контролю над доходами державного і місцевих бюджетів. А на базі бюджетного комітету парламенту слід створити підрозділ з перевірки стану держрахунку і звітів за результатами аудиту Рахункової палати. Джерело у відомстві заявило, що вже підготовлені законопроект про Рахункову палату і зміни в Конституцію, які повертають їй відібране в 2010 році право аудиту доходів. "А чи є сенс нам створювати такий підрозділ в комітеті? - здивований пан Баранов. - Якби Україна була парламентською республікою, і парламент мав можливість звільняти і призначати міністрів, тоді це було б логічно".
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас