1598
"Зелена" енергетика вперлась в атом
— Енергетика
Стан і перспективи альтернативної енергетики в Україні навівають стійкі асоціації з соціальним зрізом суспільства часів СРСР. Це практично як становище радянської інтелігенції, що вважалася прошарком між двома класами-гегемонами (робочим класом і селянством).
А недавно винесений на широке обговорення проект довгострокової Енергостратегії вказує на те, що подібне ущемлене положення "зелена" енергетика буде займати і далі. Якщо не спробує поворухнутися, розштовхати колег-конкурентів і розширити собі місце на енергоринку.
Поки і час, і маси працюють не на користь альтернативної енергетики. У найближчі дні минають два тижні, відведені Міненерговугілля на доопрацювання окремих питань у проекті оновленої Енергетичної стратегії України до 2030 року. І поки невідомо, чи буде в підсумковій версії врахована та різка критика документа, з якою виступила Асоціація учасників ринку альтернативних видів палива та енергії (АПЕУ).
На думку "зелених" енергетиків, нова стратегія, по суті, суперечить своєму призначенню, позбавляючи енергетику, засновану на поновлюваних джерелах енергії, перспектив зростання. Такий висновок вони роблять на основі частки ринку, яку їм відвели - 3-6% від усього обсягу електроенергії, який буде вироблятися в 2015 році. "Альтернативники" розраховували до цього часу ніяк не менше 6% у загальному енергобалансі країни. З одного боку, такі плани виглядають дещо фантастично, але якщо врахувати, що тільки в 2011 році в будівництво енергогенеруючих потужностей на базі поновлюваних джерел електроенергії було інвестовано близько 20 млрд грн, а на сьогодні в роботі знаходяться проекти загальною потужністю 14 ГВт, то чому б і ні. Але для того, щоб розгорнулася альтернативна енергетика, необхідно "потіснитися" комусь з традиційних енергогенерацій. АПЕУ вже обрало, від кого "відкусити" бажані частки ринку...
Стратегія і тактика
Міністерство енергетики та вугільної промисловості 12 червня оприлюднило проект оновленої Енергетичної стратегії України до 2030 року, а вже 25 червня схвалило його за основу. Згідно з документом, наша країна планує до 2030 року збільшити виробництво електроенергії на 45% - до 282 млрд кВт/год (у порівнянні з 2011 роком). Основний акцент робиться на розвиток традиційних видів електроенергетики, в першу чергу, теплової та атомної, є перспективи і для гідроелектростанцій, але от для електроенергії з поновлюваних джерел відводиться лише близько 5% і то аж до 2030 року. Тут, правда, слід враховувати, що при майже півтораразовому зростанні загальних обсягів виробництва електроенергії до 2030 близько 5% виглядають не так вже й погано, адже в порівнянні з сьогоднішнім днем це буде приблизно 7%. Не можна забувати і про те, що "зелений" тариф на закупівлю електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел, хоча і робить цю галузь дуже інвестпривабливою, але водночас ставить її у пряму залежність від держдотацій. Адже зрозуміло, що, закуповуючи дорогу "зелену" електроенергію, державі доведеться економити на купівлі кіловата з традиційних джерел. В принципі, у нас вже зараз щось подібне відбувається відносно теплової електроенергії, яка фактично дотується за рахунок більш дешевої атомної. Ось ми і підійшли до питання - в кому представники АПЕУ бачать своїх "ворогів"?
Якщо згадати, що Енергетична стратегія розроблялася фондом "Ефективне управління" Ріната Ахметова, то напрошується припущення, що в ній повинні бути враховані інтереси теплоенергетиків та вугледобувних компаній. Як відомо, відповідні активи складають ядро енергетичного холдингу ДПЕК, підконтрольного Рінату Леонідовичу. Але ні, вітропарки і сонячні електростанції вирішили не котити бочку на теплоенергетиків. Вони прекрасно розуміють, що вуглевидобувна галузь у нас несе величезний тягар соціальної відповідальності перед шахтарями. Якщо теплоелектростанції почнуть менше спалювати вугілля, це відразу ж вдарить по зарплатах вугільників, за чим неминуче піде монотонний звук ударів шахтарських касок об асфальт на вулиці Грушевського в Києві. Цього влада не допустить, принаймні, в найближчому майбутньому. Хоча навіть галузеві експерти схиляються до думки, що на надглибоких українських шахтах набагато вигідніше добувати шахтний метан, ніж вугілля. Ось, до речі, теж приклад альтернативних енергоносіїв. Але це зовсім інша історія...
Атомна енергетика: більше не можна, але й менше не вийде
Варіантів залишилося зовсім небагато: фактично поновлювана енергетика може потіснити тільки гідроелектростанції і АЕС. Перші і так у нас, що називається, "в загоні", з року в рік скорочують обсяги виробітку. Значить, основними претендентами на "утиск" залишаються атомники.
Як заявив президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ) Віталій Давій, члени Громадської ради при Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження направлять Президенту Віктору Януковичу петицію з проханням взяти ухвалення Енергетичної стратегії під особистий контроль, "з тим, щоб у цьому документі були враховані не тільки інтереси атомної та вугільної енергетики, а й зберігалися стимули для розвитку відновлюваної електроенергетики".
Якщо відійти від офіційних заяв, то позиція альтернативних енергетиків зводиться до простого висновку: "тіснитися" повинні атомники, а не хтось інший. "Конфлікт між традиційною та відновлювальною енергетикою був неминучий - від чогось потрібно відмовлятися. Теплові електростанції несуть соціальне навантаження, забезпечуючи роботою вуглярів. Нехай палять, але нехай створять модель, як у Польщі, де вже зараз стало обов'язковим спільне спалювання вугілля з біомасою, яка повинна становити не менше 10% від спалюваного вугілля. Таким чином, істотно знижується рівень викидів. Атомну енергетику треба згортати", - сказав Давій.
Він припустив, що саме "атомне" лобі могло вплинути на формування нової Енергетичної стратегії. Однак тут же зазначив, що навряд чи автори документа намагалися спеціально відсікти поновлювану енергетику від енергоринку. "Очевидно, були якісь розрахунки на основі тих енергогенеруючих потужностей, які існують сьогодні. Тому складно сказати, що вони вийшли на стежку війни. Наше завдання сьогодні довести, що цифри можуть виглядати дещо інакше", - дипломатично резюмував голова АПЕУ.
Позицію представників відновлюваної енергетики зрозуміти можна - ну кому охота йти на конфронтацію з великим бізнесом і державними структурами. Але намагатися представити атомників в ролі головного гальма альтернативної енергетики їм буде ой як складно. Адже в своєму нинішньому стані енергоринок України залишається абсолютно непрозорим. На думку деяких галузевих експертів, у нас існує нелогічна система ціноутворення. Вона не відображає реальних витрат на виробництво електроенергії ні в атомній, ні в тепловій, ні в гідроенергетиці. При цьому тарифоутворення часто пов'язане з політичною доцільністю. Пройшли вибори - можна трохи накинути ціну для населення, наблизивши її до ринково обґрунтованої. Ну а якщо тільки наближаються, то тут вже вибачте, механізм крос-субсидування буде працювати навіть в умовах світової кризи - виборця ображати не можна (хіба що підняти ціну для великих побутових споживачів, як це зробила днями НКРЕ). І вся ця система тримається на електроенергії, виробленій українськими АЕС, - тільки за рахунок її дешевизни вдається компенсувати дорогу теплову енергетику і намалювати побутовому споживачеві прийнятну вартість. Інша справа, що дешевизна атомної електроенергії - поняття досить умовне. Наприклад, якщо українські АЕС реально почнуть генерувати кошти для власного виведення з експлуатації, дешевизна швидко зійде нанівець. Як випливає з Енергетичної стратегії, в майбутньому енергобалансі країни роль ядерної енергетики буде залишатися ключовою, а її частка навряд чи стане нижчою від нинішніх 50%. В цьому запорука збереження хиткого "комфорту" на ринку. І не в інтересах АПЕУ "розгойдувати гойдалки", в іншому випадку альтернативна енергетика може позбутися навіть тієї малості, яку їй виділили на майбутнє. Хто ж крім атомників покриє дефіцит коштів, що виникає в результаті широкого застосування "зеленого" тарифу?
В результаті, замість розмов про те, що енергоринок України необхідно докорінно реформувати, представники відновлюваної енергетики вирішили піти найпростішим і здавалося б неконфліктним шляхом - "наїхати" на атомників, яких і так не шкодує громадська думка. Втім, навряд чи альтернативникам вдасться таким ось нехитрим способом вибити собі жадані частки ринку. Безумовно, вимоги "зелених" енергетиків не тільки обґрунтовані, але і в далекій перспективі вигідні і державі, і споживачам. Проте, варіанти вирішення проблеми, запропоновані ними, навряд чи можна вважати прийнятними для реалізації. Фактично, намагаючись "відпиляти" пару-трійку відсотків ринку від атомників, "зелені" енергетики пиляють гілку, на якій самі і сидять. З усіма можливими наслідками. Залишається сподіватися, що профільне відомство знайде власний варіант вирішення ситуації з урахуванням як потреб альтернативних енергетиків, так і інших учасників енергоринку.
P.S. Але цим надіям не судилося збутися. Після публікації статті, у вівторок, 3 липня, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех заявив, що відомство не має наміру вдосконалити проект Енергетичної стратегії у частині поновлюваних джерел енергії. Напевно, не варто занадто драматизувати, все і так розуміли, що нарощування частки поновлюваних джерел електроенергії недозволена розкіш для України. Вже краще ми будемо продовжувати експлуатацію нерентабельних вугільних шахт, і позичати гроші на будівництво нових енергоблоків на АЕС, консервуючи дотаційну модель енергоринку на десятиліття вперед.
Антон Лосєв
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
Також за темою
До Києва надійшли генератори від Словаччини
Шмигаль розповів, які черги відключень чекають на українців до кінця лютого (умови)
Як подати заявку на «СвітлоДім» та отримати гроші
Зарядна станція Bluetti за кордоном коштує на 60% дешевше, EcoFlow — на 25%: популярні моделі
Звідки українці імпортують акумулятори: ТОП-3 країни
В Україні суттєво скоротився дефіцит електроенергії: Шмигаль розповів деталі
