Енергетична політика України може ускладнити її євроінтеграцію

Відсутність розвинутої галузі альтернативної енергетики України, а також неефективне використання енергоресурсів, надзвичайно висока енергоємність економіки можуть стати додатковими перешкодами на шляху євроінтеграції України, відзначають експерти, коментуючи проект оновленої Енергостратегії України на період до 2030 року, підготовлений і оприлюднений Міненерговуглепромом.

"Якщо Україна не буде розвивати альтернативну енергетику, то наші генеруючі потужності будуть неекологічними. Якщо Європа через десять років буде отримувати з відновлювальних джерел більше 20% енергії, а Україна лише кілька відсотків, то це сильно ускладнить євроінтеграцію", - сказав експерт з питань енергетики Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.

Він зазначив, що альтернативна енергетика в усьому світі стабільно розвивається навіть незважаючи на економічну кризу і пов'язане з нею падіння цін на традиційні енергоносії. Більше того, багато європейських країн достроково досягли амбітних довгострокових цілей з розвитку галузі.

"Весь світ розвиває альтернативні джерела, тому що це не тільки чисте повітря, менше негативного впливу на навколишнє середовище, а ще й енергетична, економічна і політична безпека держави", - підкреслив експерт.

Дмитро Хмара також вважає, що в проекті енергостратегії недостатньо уваги приділено енергозбереженню, підвищенню енергоефективності української економіки. "Ми зараз в три рази більше споживаємо енергоресурсів на одиницю ВВП, ніж європейські країни. Якщо ми і далі будемо на такому рівні залишатися, то ми просто втратимо конкурентоспроможність", - сказав він.

Голова Комітету енергетичної незалежності України Іван Надєїн також вважає, що підготовлений Міненерговуглепромом проект оновленої енергостратегії повинен бути переглянутий у частині ефективності використання енергоресурсів та розвитку альтернативної енергетики.

"Стільки, скільки сьогодні споживає Україна енергоресурсів, не споживає жодна з країн Європи. А цією стратегією ми фактично закріплюємо сьогоднішній плачевний стан української енергетики", - сказав він.

Експерт зазначив, що європейські країни вже давно проводять політику скорочення газової залежності, в той час як профільне міністерство робить ставку на нарощування обсягів його видобутку, а з державного бюджету щорічно виділяються багатомільйонні суми на газифікацію населених пунктів.

"Всі розуміють, що енергія поновлюваних джерел рано чи пізно буде найдешевшою, тому, безперечно, Україна також повинна слідувати світовим трендам і розвивати альтернативну енергетику", - додав Іван Надєїн.

"Однозначно Україна повинна змінити пріоритети. І раз ця стратегія була винесена на громадське обговорення, то громадськість повинна внести свою лепту в коригування цього документа. З запропонованою стратегією буде дуже складно розвивати українську економіку і конкурувати на світових ринках", - підсумував експерт.

Міненерговуглепром днями оприлюднив проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року для обговорення з громадськістю. Документ містить скромні орієнтири розвитку відновлюваної енергетики. Так, до 2020 року частка електроенергії з поновлюваних джерел в загальному обсязі виробництва повинна зрости до 1,7%, а до 2030 року - лише до 4,6%.

Прописаний в проекті оптимістичний сценарій, що передбачає більш динамічний розвиток економіки і, відповідно, збільшення вироблення електроенергії, передбачає зниження частки електроенергії з поновлюваних джерел відносно базового сценарію до 1,6% в 2020 році і 4,5% в 2030-му. Тобто додатковий попит на електроенергію повинен покриватися за рахунок більш інтенсивного розвитку атомної енергетики та теплових електростанцій, що працюють на вугіллі, газі та іншому викопному паливі, вважають в міністерстві.

Чинна редакція Енергетичної стратегії України на період до 2030 року була розроблена в 2005 році і схвалена Кабінетом міністрів у 2006-му.