4799
Мінімізатори освоїли банки
— Валюта
У Росії набирає обертів нова схема переведення в готівку грошей через банківські внески. Відкриваючи депозитний рахунок, фізособа кладе на нього символічну суму. Потім фірми-одноденки перекидають туди кошти, які необхідно перевести в готівку, липовий вкладник закриває депозит (за законом банки зобов'язані повернути клієнту суму внеску на першу вимогу в повному обсязі) і повертає гроші "замовникам". Єдиним методом боротьби з цим злом, який винайшли російські банки, стало стягування комісії за дострокове закриття банківського депозиту.
Розмір санкцій в різних фінустановах коливається в діапазоні 0,5-2,5% суми депозиту. Найбільше доводиться платити клієнтам, що знімають гроші з рахунку в перші десять днів після їх зарахування.
В Україні схеми переведення в готівку не дуже відрізняються від російських: хіба що замість депозиту використовуються поточні рахунки фізосіб. "Фізична особа відкриває поточний рахунок, вносячи на нього символічну суму. Перша операція автоматично підпадає під фінансовий моніторинг. Але оскільки сума на рахунку невелика, претензій не виникає. Надалі юридична особа переводить на цей рахунок кошти, а фізособа їх переводить у готівку. Відповідно до закону про фінмоніторинг подібні трансакції в обсязі до 150 тис. гривень не відслідковуються", - розповідає "k:" заступник голови одного з українських банків. Найчастіше банки дивляться на ці махінації крізь пальці і побоюються вводити якісь комісії або ліміти на зняття готівки. "Адже віднадивши декількох небажаних клієнтів, банки ризикують заодно втратити і неабияку кількість сумлінних вкладників", - пояснює скарбник банку "Національний Кредит" Василь Невмержицький. Хоча російським банкірам свого часу вдалося перекрити цей вид переведення в готівку саме за допомогою встановлення загороджувальних тарифів і скорочення лімітів на зняття готівки з банківських карток.
Наші ж фінансисти запевняють, що намагатися викорінити схеми переведення в готівку - все одно що боротися з вітряними млинами. Як тільки фіскали перекривають один канал одержання кеша, махінатори відразу знаходять інший. Приміром, нещодавно і в Росії, і в Україні процвітали схеми переведення в готівку коштів з використанням терміналів самообслуговування. "Раніше деякі провайдери працювали за договорами купівлі-продажу, передаючи при цьому ПДВ-кредит на власника терміналів. Цей кредит потім погашався зобов'язаннями за "інші послуги", а не за виручку з терміналу. "Продукція" (тобто послуги провайдера) продавалися через термінали, якими володіли СПД-фізособи, за готівку, яку отримували замовники "інших послуг". Саме на цих коштах і будувалися схеми переведення в готівку. Але зараз згідно із законодавством термінальні мережі не продають товари і послуги, а тільки перераховують кошти клієнтів. Тому схема стала не цікава "замовникам" готівки, так як при перерахуванні безготівкових вони не отримають ПДВ-кредит", - розповідає один з банкірів.
Саме після закриття цього каналу махінатори і переключилися на власників поточних рахунків. Оскільки переведення в готівку через банківські рахунки є не тільки найпростішим, але й одним з найдешевших на сьогодні способів. З ухваленням Податкового кодексу більшість інших поширених раніше схем істотно подорожчали. Наприклад, пепешники, що працюють на єдиному податку, зараз беруть за відповідні послуги 10-12% (з урахуванням податку), тоді як до квітня 2011 року це обходилося замовникам в 5-7% від суми, що переводиться в готівку. Істотно подорожчали і схеми з використанням кептивних страхових компаній. Оскільки з 2011 року всі платежі з внутрішнього перестрахування увійшли в базу оподаткування СК, вартість страхових схем підскочила з 3 до 12% і більше. Що стосується стандартної роботи з конвертаційними центрами, то їхні послуги обходяться в середньому в 8-12%, які стягуються як плата за транзакцію. Однак тут існують деякі обмеження щодо сум (конвертаційні центри не працюють із сумами менше 100 тис. гривень) і високий ризик потрапити в поле зору податківців.
Тетяна Письменна
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
