0 800 307 555
0 800 307 555

На рубежі


На рубежі

Перед початком другого півріччя українська економіка та її фінансова система опинилися у досить хисткому становищі. Позитивні чинники від проведення Євро-2012 нівелюються перманентними європейськими проблемами і подальшим зниженням зовнішнього попиту на продукцію сталеливарної галузі. Однак останні офіційні дані свідчать про те, що вітчизняна промисловість у травні дещо збадьорилася, тоді як споживчі настрої українців поліпшуються четвертий місяць поспіль. Підігріваються ці настрої низькою інфляцією, при цьому нервувати змушують підвищені девальваційні очікування. На валютному ринку події почали розгортатися майже в цілковитій відповідності із торішнім сценарієм. Нацбанку з огляду на це довелося піти на досить жорсткі заходи з обмеження пропозиції гривні на ринку, водночас знижуючи привабливість валютних депозитів.

Плани з наповнення держскарбниці поки що виконуються. Відбувається це переважно завдяки збільшенню надходжень від митних зборів і мит, що зростають швидше за зовнішньоторговельний оборот. Та чи довго це може тривати?

Промислове виробництво в Україні за п’ять місяців нинішнього року зросло тільки на 0,7% порівняно з аналогічним торішнім періодом. Але травень приніс хоча й непевні, але все-таки приводи для оптимізму – зростання промислового виробництва перевершило прогнози аналітиків, прискорившись до 1% після нульового показника у квітні і падіння у березні.

Відбулося це, як зазначають аналітики, переважно завдяки сприятливій динаміці виробництва в переробній промисловості та енергетиці. Так, у секторі переробки період тримісячного падіння змінився нарешті приростом (+0,4%). А енергетики після квітневого "мінусу" у 3,3% зафіксували минулого місяця зростання на 5,8%.

"Покращилися показники зростання в харчовій, хімічній промисловості, виробництві будівельних матеріалів. Разом з тим у таких ключових галузях, як металургія і машинобудування, результати були менш обнадійливими. Виробництво сталі падає сьомий місяць поспіль – зниження на 1,1% у травні відносно того ж місяця минулого року. Оскільки Лисичанський НПЗ дотепер не відновив роботи, динаміка нафтопереробної галузі залишається вкрай негативною – падіння обсягів виробництва на 27% до травня минулого року", – зазначається в огляді "Райффайзен банку Аваль".

Цього тижня компанія Gfk-Ukraine повідомила про зростання на 3,5 пункту в травні порівняно з квітнем індексу споживчих настроїв, що розраховується нею. Як зазначається у прес-релізі компанії, індекс досяг максимального значення з липня 2010 року і зростає безперервно протягом уже чотирьох місяців. Збільшення індексу, за даними Gfk-Ukraine, відбулося насамперед за рахунок індексу економічних очікувань на тлі менших побоювань щодо інфляції, попри істотне збільшення очікувань девальвації.

Як і торік, друга половина травня принесла кінець спокою і затишшю на валютному ринку. До приїзду гостей Євро-2012 вартість валюти в обмінниках підскочила на 10 коп. на кожному доларі. На міжбанківському ринку пік доларових котирувань було зафіксовано минулої середи (13 червня), досягши 8,13–8,14 грн./дол.

Після цього взявся за серйозні заходи регулятор, який колись досить стримано ставився до ситуації на валютному ринку (його втручання проявлялося здебільшого у вербальних інтервенціях, тоді як валютні були незначними).

Спочатку, як свідчать ринкові гравці, наприкінці минулого тижня втручання проявилося у вигляді більш масових інтервенцій. Наступним кроком стало затверджене 19 червня постановою НБУ посилення вимог до резервування щодо залучених банками валютних ресурсів (на 1–1,5%, набуває чинності з 30 червня ц.р.). При цьому нормативи щодо гривневих депозитів залишилися на незмінному нульовому рівні.

Водночас Нацбанк вжив заходів і стосовно зв’язування гривневої міжбанківської ліквідності, підвищивши (з 40 до 50%) норматив щодо резервів, які банки мають тримати на кореспондентських рахунках у НБУ на початок операційного дня (з 31 травня цей норматив уже підвищився з 30 до 40%). Відсоткові ставки на міжбанку вже підскочили до рівня 20–30%, і як це позначиться на доступності кредитів для кінцевих позичальників, спрогнозувати теж не складно.

Однак вибір із двох лих, мабуть, уже зроблено. При цьому регулятор не приховував мотивації цих дій, пояснивши посилення вимог до резервування за депозитами в іноземній валюті сприянням стабілізації курсу гривні. За словами заступника директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександра Арсенюка, правління Нацбанку намагається вживати превентивних заходів і реагувати на ті ризики, які можуть позначитися на курсі національної валюти.

У Нацбанку вважають, що останні наміри до розхитування курсу гривні мають багато в чому спекулятивний характер, тому вимушеним контрзаходом у відповідь буде обмеження ліквідності в системі. "Ми хочемо дати чіткий сигнал ринкам, чіткий сигнал клієнтам про те, що працювати краще з національною грошовою одиницею. Вона сьогодні стабільна і варта того, щоб працювати саме з нею", – поширили інформагентства досить жорсткий меседж представника НБУ. Підсолоджений, щоправда, застереженням: "Разом з тим для того, щоб банкам було зручніше виконувати вимоги з формування обов’язкових резервів, правління НБУ дозволило враховувати у покриття обов’язкових резервів 10% від номінальної вартості ОВДП, номінованих в інвалюті".

Привабливість валютних ОВДП одразу різко зросла, і результат не змусив на себе довго чекати. На аукціоні, що відбувся цього тижня, Мінфіну вдалося залучити на первинних аукціонах з розміщення облігацій внутрішньої держпозики рекордно високу суму – 6,652 млрд. грн., левова частка (понад 77%) припала на валютні запозичення.

Переорієнтація на внутрішній ринок – захід, як відомо, вимушений. Уже не перший місяць зовнішній ринок для українських емітентів (утім, як і багатьох інших) залишається закритим. Втім, урядові чиновники поки що випромінюють упевненість і оптимізм, дружно заявляючи про відсутність жодних підстав для невиконання зобов’язань. Ця впевненість аргументується поточною динамікою бюджетних надходжень.

Як повідомляв перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, "із загальної суми (запланованого в бюджеті) дефіциту в 25 млрд. грн. на 1 червня маємо дефіцит за сектором держуправління 10,9 млрд. грн., тобто до річного маяка у нас є відповідний запас".

Справді, попри той факт, що нинішні темпи зростання економіки (останній показник – 1,8% зростання за підсумками першого кварталу) більш як удвічі нижчі від закладених у бюджетному законі (3,9%), держскарбниця поки що наповнюється справно. Так, за даними Мінфіну, за п’ять місяців ц.р. до зведеного бюджету надійшло 170,9 млрд. грн. (річний прогноз доходів – 366,6 млрд. грн.), забезпечивши виконання планових показників. Загалом з держсектору економіки за січень–травень було зібрано 242,2 млрд. грн., що на 30,7 млрд. грн., або 14,5%, перевищує аналогічний торішній показник. За словами А.Мярковського, такі темпи надходження доходів до бюджету дозволяють прогнозувати виконання його дохідної частини і за підсумками року.

За рахунок чого? Згідно з офіційною статистикою, найвища динаміка бюджетних надходжень реєструється нині за рахунок зростання митних платежів. Так, за п’ять місяців поточного року Держмитслужба перерахувала до держбюджету 49,2 млрд. грн. Це майже на чверть (на 24%, або на 9,5 млрд. грн.) більше, ніж за аналогічний торішній період.

Цікаво, що зростання зовнішньоторговельного товарообороту за той самий період становило тільки 7%, досягнувши 62,3 млрд. дол. США. При цьому обсяг вивезення товарів становив 28,2 млрд. дол. (зростання на 6%), ввезення – 34,2 млрд. дол. (+8%).

У розрізі видів митних платежів найбільший абсолютний приріст припав на ПДВ (+7,4 млрд. грн., або 22%), а відносних показників – на акцизи (+46%, або 974 млн. грн.).

У товарному розрізі найбільші суми було виплачено до бюджету при митному оформленні імпорту нафтопродуктів (7,6 млрд. грн.), легкових автомобілів (4,0 млрд. грн.) і кам’яного вугілля (2,2 млрд. грн.).

Цікава й цифра податків і зборів, нарахованих умовно відповідно до пільг, наданих законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України. За підрахунками ДМСУ, за січень–травень вона становила 17,3 млрд. грн.

Одним із найбільш значущих чинників збільшення платежів, за даними ДМСУ, стало коригування митної вартості, у результаті чого базу оподаткування було збільшено на 9,1 млрд. грн., а сума додаткових надходжень до бюджету становила 2,28 млрд. грн.

Основні додаткові надходження було забезпечено за рахунок коригування митної вартості сільгосппродукції (30% додаткових нарахувань), текстилю та взуття (16,4%), хімічної продукції (15,7%), машин, обладнання та транспорту (12,5%), паливно-енергетичних матеріалів (7,1%).

Чи не переберуть митники міри, у результаті чого імпорт опиниться в глибокому ступорі, спровокувавши численні дефіцити на внутрішньому ринку? Адже програма імпортозаміщення реалізується поки що в основному в програмних документах і деклараціях. Наскільки значущий запас міцності? Якщо говорити про легальних і добросовісних підприємців, то він, схоже, вичерпується – тут подальше посилення фіскального тягаря може мати катастрофічні наслідки.

Якщо ж судити навіть за офіційними оцінками масштабів української тіньової економіки, то прихований у ній ресурс залишається величезним. Згідно з останніми опублікованими оцінками Мінекономіки, частка тіньового сектору в 2010 році становила близько 38% офіційного ВВП, збільшившись після настання кризи більш як на десять відсоткових пунктів. Оцінки, наприклад, Світового банку були ще менш оптимістичними – за підрахунках його експертів, частка неформальної економіки в Україні становила на той момент близько 50%. Що сталося з тіньовим сектором відтоді – достовірно оцінити складно. У тому ж Мінекономрозвитку та торгівлі (нова вивіска Мінекономіки після початку адмінреформи) відповідні матеріали публікувати чомусь перестали. У відповідь на запит DT.UA із цього приводу інформацію поки що не надали, хоча і обіцяли зробити це в найближчому майбутньому.

Що ж до зовнішньої торгівлі, то згідно з даними спеціального урядового звіту, підготовленого за дорученням першого віце-прем’єра Хорошковського, обсяги ухиляння від оподаткування з допомогою операцій з офшорними зонами величезні. Так, майже чверть (24%) товарного імпорту торік (понад 460 млрд. грн. в еквіваленті) було завезено в Україну саме з зон із так званим пільговим режимом оподаткування.

У зв’язку із цим виглядає справжньою профанацією помпезна PR-кампанія, розгорнута навколо запровадження так званого податку на багатство, особливо з огляду на заявлену ціну питання – 500 млн. грн. Оскільки йдеться про ухиляння на багато мільярдів через різноманітні давальницькі й багато інших "оптимізаційних" схем. Не кажучи вже про величезні втрати, яких бюджет зазнає через відсутність рентних платежів за розробку з вітчизняних надр багатьох корисних копалин.

Поліпшити ситуацію зі збиранням податків і мит покликане дедалі активніше впровадження податківцями інформаційно-програмних методів контролю. Не далі як у травні ДПСУ і ДМСУ підписали угоду про інформаційне співробітництво для посилення боротьби з ухилянням від оподаткування підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

Великі надії покладають на постімпортний аудит, який із численними скандалами почали активно впроваджувати нинішньої весни. Наміри, як завжди, благі: попри побоювання підприємців, що фіскали тепер їх перевірятимуть нескінченно, про поширення цього методу свідчить світова практика. Так, у розвинених країнах постімпортний аудит забезпечує більш як 30% митних платежів, при цьому безпосередньої перевірки на митних пунктах зазнають лише близько 5–10% вантажів.

Звісно, у вітчизняних реаліях цей метод ризикує перетворитися тільки на інструмент додаткових поборів або дубину для "винесення" з ринку неугодних конкурентів. Але, крім цих абсолютно обґрунтованих сумнівів, важливо й те, наскільки вибірково нові методи застосовуватимуться. Тобто чи зможе нинішня влада змусити платити все, що належить, до бюджету не тільки рядових вітчизняних підприємців чи іноземців, а й найвпливовіших бізнесменів, які фінансують найбільші політичні партії та багато років залишалися недоторканними. Повідомлення про пред’явлені податківцями рахунки цілому ряду найбагатших українців (у тому числі й провладних) дедалі частіше просочуються в ЗМІ та виходять на публіку. Однак наскільки перманентним буде це явище та чи не продиктоване воно лише нинішньою передвиборною кон’юнктурою?

Юрій Сколотяний

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Опитування
В Контексті Finance.ua