1311
Криза в єврозоні остудить українських виробників
— Казна та Політика
Національний банк вкотре оптимістично відзвітував про успіхи вітчизняної промисловості, зазначивши, що в травні зростання ВВП прискорилося і за перші п'ять місяців навіть перевищило 2%. Але, як вважають експерти, бюджетний орієнтир ВВП України в поточному році на рівні 3,9% досягнутий не буде через боргову кризу в Європі.
Прискорення травневих темпів зростання валового внутрішнього продукту стало можливим, зокрема, завдяки збільшенню динаміки індексу виробництва базових галузей (ІВБГ), незважаючи на високу базу порівняння минулого року, до 3,2% в річному вирахуванні з 1,3% в квітні і 0,5% - в березні. Найбільший внесок у приріст ІВБГ мали галузі, що відображають стан внутрішнього попиту: роздрібна торгівля (1,4 в.п) та будівництво (0,8 в.п.). У той же час зовнішній попит на українські товари залишався на досить низькому рівні, що відбилося на динаміці експортоорієнтованих галузей: машинобудуванні (зростання лише на 0,5% в річному вирахуванні) та металургії (зниження на 1,1%). Єдина експортоорієнтована галузь, що показала високі темпи зростання (14,9% в річному вирахуванні), - хімічна промисловість, виробництво якої стимулювалося високим зовнішнім попитом на добрива.
Відповідно всі опитані "і" експерти, як один, впевнені, що бюджетний орієнтир щодо динаміки ВВП на рівні 3,9% в поточному році досягнутим не буде. Як відзначає директор казначейства Сведбанку Олег Бушуєв, коли українським урядом закладалися ввідні дані для складання бюджету на 2012 р. (серпень - початок вересня 2011 р.), криза в єврозоні була лише в головах банкірів, які по-крупному вклалися в боргові папери Греції. При цьому передбачалося зростання ВВП єврозони в 2012 р. від 1% до 2%, і, відповідно, вище зростання в східноєвропейських країнах, у тому числі і в Україні. "На момент складання бюджету консенсус-прогноз аналітиків щодо зростання ВВП України становив 3,5%, а український уряд поставив собі вищу планку - 3,9%. Потім вибухнула боргова криза в єврозоні і криза ліквідності в Україні, кредитування економіки припинилося, попит на зовнішніх ринках впав, але на показниках ВВП все це відбилося лише в першому кварталі 2012 р.", - нагадує фінансист. В результаті аналітики свій прогноз переглянули, а фахівці Мінфіну - ні. Інакше довелося б урізати як прибуткові, так і витратні статті держбюджету.
Як відзначає керівник інформаційно-аналітичного центру "Forex Club в Україні" Микола Івченко, можливо, до кінця року буде незначне прискорення зростання в країні у зв'язку з імовірним збільшенням заходів щодо стимулювання світового фінансового сектора.
Згідно з прогнозами більшості експертів, за результатами року динаміка ВВП складе близько 1,8-2%. Якщо ж восени відбудеться пожвавлення зовнішніх ринків і виросте попит не тільки на хімічні добрива, а й на сталь, то зростання ВВП може прискоритися до 3-3,5%. Очевидно, що в поточному році головним драйвером зростання буде споживчий сектор, частину доходів якого профінансує держава (за рахунок передвиборчого збільшення соціальних виплат). Підтримає ВВП і харчова промисловість - на внутрішньому ринку зберігається випереджаюче зростання середньої зарплати над рівнем інфляції, що буде генерувати стійкий попит на продукти харчування.
"Основна ж експортоорієнтована галузь української економіки - виробництво металів - в кращому разі буде перебувати біля нульових позначок або в незначному "мінусі", у порівнянні з 2011 р.", - зазначає співрозмовник "і". Не порадують і машинобудування з транспортним сектором. Будівництво на тлі слабкого кредитування і зниження номінальних доходів населення також навряд чи покаже значне зростання.
Перешкодить зростанню ВВП подальше поглиблення боргової кризи в єврозоні та наростання кризових явищ в Україні. Адже стає зрозумілим, як зазначає Микола Івченко, що активна фаза боргової кризи в єврозоні розтягнеться щонайменше до кінця поточного – початку 2013 р.
До слова, додає Олег Бушуєв, штучне підтримання НБУ курсу гривні також негативно позначається на зростанні ВВП. Причому удар йде з двох сторін - через завищений курс гривні дестимулює зростання експортоорієнтованих галузей. З іншого - ресурсний голод в гривні, яким намагаються обмежити попит на іноземну валюту, здорожує і обмежує зростання кредитування, що є основним локомотивом зростання економіки.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
