531
ПР продовжує працювати язиком
Питання про статус російської ніяк не дає політикуму розслабитися. Поки у Верховній Раді готують "мовний" законопроект до другого читання, в ПР знову згадали про вічне. Вадим Колесніченко вирішив не зупинятися на досягнутому і знову заговорив про поправки до Конституції.
Недавні переконливі і не дуже парламентські "битви за мову" підтвердили непорушну значущість "мовного" питання якщо не для виборців, так вже точно - для політиків. Вкотре застрибнувши на електорально привабливий коник, швидко спішуватися з нього представники правлячого табору, схоже, не збираються. У ПР обіцяють постаратися і схвалити в цілому законопроект № 9073 до кінця поточної сесії; лобіюють публікацію в "Голосі України" попередньої версії документа, що пройшла перше читання; а спробу опозиції оскаржити скандальне голосування у Вищому адмінсуді називають "безглуздою і безперспективною"...
Проте роботою в заданому напрямку "регіонали" вирішили не обмежуватися. 21 червня один з "батьків" потенційного закону згадав про давню обіцянку. "Партія регіонів впевнена і наполягає на тому, що ми виходимо на легалізацію двомовності, що існує в Україні. І під час роботи Конституційної асамблеї ми будемо намагатися, щоб до складу нової Конституції увійшло формулювання про те, що в Україні діє дві державні мови - російська та українська", - попередив Вадим Колесніченко.
Від давнього захисника прав і свобод російськомовного населення подібного розвитку питання можна було очікувати. Та й в цілому, повернення до вічної теми Партії регіонів, можна сказати, вдалося. З одного боку, конституційний аспект проблеми сплив одразу ж з початком роботи Асамблеї, якій і належить підготувати варіант оновлень для Основного закону. З іншого боку, про "легалізацію двомовності" Вадим Колесніченко згадав в акурат за кілька днів до Дня Конституції. А якщо врахувати, що наступний тиждень парламентаріям відведено для роботи з виборцями, а вже потім на найближчому пленарному тижні проект закону про основи мовної політики хочуть розглянути у другому читанні, - принципово кращий момент довелося б ще пошукати...
Втім, заяву нардепа-"регіонала" визнали доречною далеко не всі. Спікер був коротким. "Намагатися можна багато чого, хоча я вважаю, що це утопічна ідея", - охарактеризував намір ПР Володимир Литвин. Голова Конституційної асамблеї відреагував ще категоричніше. "Конституційна асамблея не ухвалює Конституцію, вона готує зміни до неї і подає президенту, а ухвалює Конституцію Верховна рада. Якщо "Регіони" переконані, що у них буде в парламенті 300 народних депутатів, то вони можуть про це говорити, якщо ж вони не переконані, а цього, вважаю, ніхто не може сказати, тоді все це блеф. Якщо говорити по суті, це навіть непристойно так ставити питання", - переконаний Леонід Кравчук, який попутно згадав приказку "Ще теля не народилося, а вони вже з дрючком стоять".
Намір йти до мов через Конституцію і справді прозвучав досить сміливо. Раніше представники правлячого табору обґрунтовували необхідність ухвалення нинішнього "мовного" законопроекту або подібного йому саме нездатністю акумулювати 300 голосів для внесення поправки в Конституцію. Крім того, не слід забувати про додаткові складнощі цього процесу. Стаття 10 КУ, що регламентує мовну ситуацію, відноситься до одного з тих розділів, редагування яких проходить за ускладненою схемою: через подання 300 депутатів, підтримку все тої ж конституційної більшості і подальше затвердження на референдумі. На заваді подібним спробам служить не тільки слабка вірогідність знаходження потрібних ПР трьох сотень голосів перед виборами, а й небезпроблемна організація плебісциту. Чинний закон про референдуми було схвалено ще в 1991 році, і з тих пір він не раз називався і застарілим, і недосконалим. Спроби покращити ситуацію робилися неодноразово, але до цих пір - безуспішно. "На жаль, в Україні досі не доопрацьований закон про референдум. Тому будь-який референдум, точніше, його результати можуть бути оскаржені", - визнавала недавно під час організованого виданням "Главред" чату "регіоналка" Олена Бондаренко. Тому ідея про проведення всенародного волевиявлення, при всій її очевидності, викликає ентузіазм тільки у деяких політсил. "Компартія пропонує провести Всеукраїнський референдум з питання про статус російської мови. І відповідно до волі народу далі ухвалювати відповідні рішення в парламенті, якщо це буде потрібно", - знову нагадав у червні Петро Симоненко. Але таких завжди готових у політикумі не так вже й багато.
Тим не менш, у Партії регіонів запевняють, що за необхідності вони готові пройти таким тернистим шляхом. Проте в керівництві партії, судячи з усього, вважають, що для початку потрібно все-таки сходити в обхід. "Нічого нового в цій заяві Колесніченка нема, це прописано документально і всім відомо... Це наша партійна програма... Якщо проект закону Колесніченка буде схвалений, і люди відчують, що проблем самореалізації у них немає, то будуть абсолютно інші підходи", - так заяву Вадима Колесніченка прокоментував голова "регіональної" фракції у ВРУ Олександр Єфремов.
Спроба вирішити проблему "самореалізації" через законопроект Колесніченка-Ківалова з технічного боку здається простішим завданням, ніж "точкова" зміна Конституції. Та й схвалення "мовної" поправки оптом з іншими потенційними пропозиціями Конституційної асамблеї (а її учасники не відкидають, що проблема мови може привести до серйозного конфлікту серед авторів нової редакції Основного закону) все одно вимагає від правлячого табору вербування 300 прихильників своїх ідей. Чого і зараз досягти непросто, а склад наступного скликання поки і зовсім слабопрогнозований... Але варто враховувати, що навіть легкий законодавчий шлях не обіцяє бути елементарним.
Проваливши 5 червня другий етап "мовного" опору, опозиціонери тепер обіцяють докласти всіх зусиль, щоб проект № 9073 не пройшов. 20 червня депутат від НУ-НС Ірина Геращенко розповіла, що до дітища двох "регіоналів" подано вже більше 2600 поправок, причому далеко не всі - опозиційного "походження". "Депутати пропонують внести в цей "шедевр" більше 2600 поправок. До речі, сам Колесніченко створив ще 50 поправок. Цікаво побачити, що ж він додав до свого "бездоганного" дітища?", - задається питанням парламентарій... Така велика кількість правок теоретично може суттєво затягнути розгляд законопроекту у другому читанні (якщо, звичайно, більшість не відхилить їх оптом, як вже траплялося). А терміни підтискають, адже для поточної сесії наступний пленарний тиждень - останній. Втім, у ПР зібралися було продовжити Раді роботу поки всі резонансні питання (а крім долі регіональних мов це ще й скасування депутатської недоторканності, і введення податку на розкіш) не будуть розглянуті. Правда, великого розуміння у спікера такий підхід не знаходить.
Те, чи буде реалізована більш "проста" ініціатива Вадима Колесніченка, залежить від ступеня зацікавленості в ухваленні закону про мови представників влади. "Чи вдасться його провести "регіоналам", буде залежати від того, скільки в залі буде депутатів. Якщо ж все буде зроблено організаційно ефективно - то Партія регіонів може протягнути закон. Кількість людей важлива - тому що треба буде боронити трибуну і місця президії. Але ми бачили за прикладом голосування за харківські угоди, що навіть в умовах конфлікту, навіть якщо в спікера метають яйця і палять димові шашки - можна проголосувати за закон", - припускає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Однак частина політологів припускає, що не тільки опозиція, але і правлячий табір може захотіти спустити вирішення проблеми на гальмах. Адже, з одного боку, якщо закон буде схвалений - Партія регіонів зможе частково порадувати ядро своїх виборців, але одночасно - зачепить інтереси тих громадян України, які дотримуються іншої точки зору, що, впевнені експерти, загрожує зростанням напруги в країні. З іншого боку, своєчасне пробуксовування з ухваленням законопроекту - через конфлікт поправок, блокаду трибуни, можливе силове протистояння в стінах сесійної зали - дасть і красиву телекартинку, і можливість відкласти "вічнозелену" обіцянку на осінь, коли вибори вже будуть не за горами. Адже на той випадок, якщо ухвалити закон все-таки не вдасться, пояснення вже заготовлено: значить, доведеться змінювати Конституцію. А це швидко вже точно не зробити...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
