2716
Подорожні спостереження: від Києва до Яремча
Бути в курсі останніх новин з єврозони - круто. Але, як кажуть, своя сорочка ближча до тіла, то ж гарно знатись і на тому, що відбувається у рідній державі. Минулими вихідними мені довелось в особистих справах проїхати машиною з Києва до Коломиї, і саме своїми спостереженнями мені хотілося б поділитись. Наперед відзначу, що мій шлях пролягав через Київську, Житомирську, Хмельницьку, Чернівецьку та Івано-Франківську області.
До парламентських виборів нам з вами, друзі, лишилось лише кілька місяців, і вже треба було б визначитись, кому з можновладців дати шанс посидіти у кріслах будинку по вулиці Грушевського. Наразі ж маємо активну агітацію кількох партій. В першу чергу, провладної Партії регіонів. Її білборди здебільшого розміщені в Київській та Житомирській областях, один щит-вітання Віктора Януковича натрапив на очі на в’їзді в Чернівецьку область.
Найбільше білбордів (власне, як і роликів на ТБ) - партії “Україна - вперед!” Наталі Королевської. Географічно вони розміщені в усіх областях.
Далі за кількістю щитів йде “За Батьківщину!” з Арсенієм Яценюком і Юлією Тимошенко. Білборди так само густо розпорошені по всіх областях, але найбільше їх на Прикарпатті. Власне, в Коломиї, наприклад, біля ратуші навіть є маленькі щити для оголошень (як на автобусних зупинках), де є наклейки “БЮТ-Батьківщини”.
Окремо хотілося б згадати рекордсмена Коломиї за плакатами, білбордами, лавками із рекламою. І це не політична партія - це МММ. Пропозиції вкласти гроші та отримати 20$ висять і біля автовокзалу, і на центральній вулиці. Добре ще, що музей писанки тими плакатами не обклеєний.
На під’їзді до Яремча натрапив на очі один-єдиний білборд із зображенням Кличка. На ньому йшлося про те, що лідер партії “Удар” в рамках всеукраїнського туру відвідає Івано-Франківщину з 11 по 13 червня. Більше упродовж своєї поїздки зображень Кличка я не бачила ніде.
Тепер відволічемось від політичного і перейдемо до питання відпочинку. Яремче - нещодавно це було найулюбленіше місце відпочинку як узимку (з лижами та сноубордами), так і влітку. Тепер там тиша і нестача грошей.
Працівники колиби зізнаються, що раніше потрапити на роботу в Яремче можна було тільки “по блату”. Тепер туди їхати ніхто не хоче. Туристів мало, грошей, відповідно також. Усе наготовлене на день не продається, тому ввечері офіціанти за низьку ціну купують те, що мали б їсти туристи, і несуть додому. Щодо цін на посиденьки в колибі: за три грибні юшки, чотири порції шашлику та одну печену форель ми виклали 300 гривень. За київськими цінами це небагато, тим паче що порції юшки були великими, як і шматки м’яса.
Окрема стаття доходів яремчан - сувеніри. Їх також практично ніхто не купує, тому можна торгуватись. Дерев’яна миска коштує 75-85 грн, магніт - 5 грн, коралі - від 110 до 1300 грн, мило ручної роботи - 25 грн, чай - 20 грн, вишиваний рушник - 100 грн, дитячий дівчачий костюм (спідничка, сорочка, жилетка), але не зі справжньою вишивкою - 200 грн.
Окрім того, туристам пропонують перелетіти на канаті через річку Прут за 40 грн, сфотографуватись на коні або з орлом у руках за 10 грн, а за 100-150 грн проїхатись (звісно ж, на коні).
Тема гостинності мешканців Західної України - окрема розмова. І саме тому дуже шкода, що люди там фактично не мають за що жити. Ділянки в горах невеликі, постійні літні зливи та підтоплення, змушують людей виїздити на заробітки у ту саму Польщу, Румунію, Італію, Португалію і в Росію. Молоді в цих місцях робити, відповідно, нема що.
Ось такою розповіддю захотілось мені поділитись із вами напередодні чергових вихідних. Згадую інтерв’ю іноземних фанатів, які приїхали до України, вважаючи її при цьому ледь не Африкою. Насправді, постійні робота і хатні справи тримають нас у своєму місті, де ми пересуваємось тим самим маршрутом. А варто трохи проїхатись і побачити, що життя в країні буває різним.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
