1172
Москва спокушає пенсіонерів СНД єдиним пенсійним простором
З поверненням Путіна в Кремль його ідея - створення Євразійського союзу, проявляється у все більш нових і несподіваних ініціативах. Новий Союз, за задумом ВВП, повинен бути "споруджений" на практично зрівняному з землею "фундаменті" Радянського Союзу, і отже, всі ідеї безпосередньо зачіпають країни СНД. Саме їх планується "долучити" до нового об'єднання, головним завданням якого насправді є підвищення статусу Росії на міжнародному рівні і повернення собі статусу "центрового" на пострадянському або навіть вже постСНДівському просторі. Поки у всіх на слуху висловлювання про єдину валюту, єдиний економічний простір і т.п. макроречі, однак чим далі, тим більше об'єднавчі ініціативи спускаються на рівень, що безпосередньо зачіпає простого обивателя.
Про серйозність намірів, системність і стратегічний підхід говорить і те, що в самій Росії під цю справу на держрівні створюються різні структури, з відповідним фінансуванням з держбюджету. Приміром, останнє нововведення Кремля. В адміністрації Президента РФ створено Управління співпраці з країнами СНД, Абхазією і Південною Осетією, яке очолив екс-перший заступник голови Мінздоровсоцрозвитку РФ Юрій Воронін.
За словами помічника президента Тетяни Голікової, нове управління буде домагатися "більш предметного співробітництва за допомогою реалізації конкретних, переважно соціальних, а також точкових економічних проектів, які будуть цікаві країнам Співдружності". Зокрема, планується гармонізація фінансових та пенсійних сфер, а також системи соціального захисту. Серед конкретних проектів Воронін назвав, зокрема, створення єдиного пенсійного простору країн СНД, коли люди можуть заробляти і реалізовувати свої пенсійні права на рівних умовах в будь-якій з держав СНД. Але чи слід очікувати змін у пенсійній сфері і якщо - так, то наскільки скоро?..
Куди вказує кремлівський пенсійний вектор?
Свою думку щодо своєчасності питання про єдиний пенсійний простір, а також про те, яким чином ініціатива може бути реалізована, вже висловили експерти низки країн СНД. Круглий стіл по даній темі пройшов на поточному тижні в Києві. Деякі з них, зокрема українські, підійшли до ідеї зі скептицизмом. На їхню думку, ініціатива Російської Федерації створити єдиний пенсійний простір СНД є частиною більш глобальних процесів в інтересах Росії.
"Якщо ми говоримо про єдиний пенсійний простір, то потрібно говорити про єдиний простір трудових ресурсів і єдиний простір економічний", - зазначив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Владислав Лук'янов. На його думку, створення єдиного пенсійного простору є неможливим на сьогодні, це - справа майбутнього.
З ним згоден виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко. "Коли мова йде про такого роду ініціативи, то це може бути лише частиною значно більшої ініціативи", - вважає він. На думку Устенка, на дане питання впливає низка факторів: структура населення країн, бюджетна політика та пенсійні фонди, їх дефіцити, підтримка з боку населення і політичних кіл країн СНД. Експерт підкреслює, що дана ініціатива є продовженням реалізації ідеї Путіна створити Євразійський союз. Хоча сам експерт вважає, що якщо вже гармонізувати трудове та пенсійне законодавство, то треба орієнтуватися не тільки на СНД, а й на законодавство Євросоюзу.
Та й чи логічно реформувати пенсійну систему окремо від ринку праці країн СНД? На думку провідного наукового співробітника Інституту економіки РАН, професора Людмили Ржаніциної (РФ), проводити окремо тільки пенсійну реформу нелогічно. Вона вважає цю ідею несвоєчасною. За її словами, в першу чергу, необхідно розібратися, що таке "єдиний пенсійний простір". "Якщо це - єдина пенсійна система, то це - одне, а якщо єдині правові угоди - тут і говорити нема про що", - вважає Ржаніцина.
Керівник аналітичного центру "Альтернатива", економіст Татул Манасерян (Вірменія) відзначає, що ще занадто рано говорити про створення єдиного пенсійного простору для країн СНД. "Для цього, перш за все, необхідно пройти декілька етапів, наприклад, створити вільну торговельну зону, мати спільну економічну зону", - вважає він. "Є дуже багато проблем, які поки перешкоджають утворенню цієї зони вільної торгівлі... Не тільки немає єдності в підходах, є і різні вектори прагнення до відмінних моделей", - зазначив експерт. Він вважає, що потрібно, перш за все, утворити ефективну пенсійну модель в одній країні, або в низці країн, а потім вже створювати єдиний простір.
Економіст Анатолій Рожко, який представляє Молдову, зазначив, що для емігрантів, які працювали спочатку в одній країні, а потім переїхали в іншу, "пенсійна" ідея буде прекрасним виходом, але слід звернути увагу на фінансові проблеми, а їх необхідно вирішити. В цілому, питання потрібно розглядати в комплексі з фінансовими проблемами, які є в країнах СНД.
Експерти сходяться в тому, що реалізація створення єдиного пенсійного простору триватиме не менше 20 років. Але головне на сьогодні зрозуміти - чи буде СНД рухатися в даному напрямку.
Гармонізація законодавства чи Створення єдиної пенсійної надструктури
У Міністерстві соціальної політики України вбачають в ідеї позитив, тому будуть підтримувати створення багатосторонньої угоди про пенсійне забезпечення громадян СНД. "Було б простіше, якби стаж брався до уваги як універсальний показник", - відзначили в прес-службі відомства.
У міністерстві спростовують думки експертів, що формування єдиного пенсійного простору СНД передбачатиме створення спільного Пенсійного фонду. У той же час, в Мінсоцполітики впевнені, що підписання Україною багатостороннього договору про гармонізацію пенсійного забезпечення громадян не несе загрози суверенітету країни. "Мова йде про багатосторонній договір, який би уніфікував типові проблеми. Наприклад, у людини пенсія в одній країні, а сама вона громадянин іншої країни", - підкреслили в прес-службі відомства.
Крім того, в міністерстві повідомили, що за останні два роки Україна значно просунулася в питанні підписання двосторонніх пенсійних угод, зокрема з Німеччиною та Ізраїлем. Показником цієї роботи стали "значні спрощення для отримання пенсій громадянами, які постійно проживають за кордоном".
За даними Пенсійного фонду України, в січні-березні 2012 року пенсії українцям, які проживають за кордоном у 18 країнах, виплачені на суму 234,3 тис. дол США і 340,36 тис. євро. Крім того, ПФУ за звітний період виплатив пенсії громадянам інших країн, які проживають в Україні, на суму 306,42 тис. дол США і 270,7 тис. євро. А Пенсійний фонд Російської Федерації направив 15,53 млн рублів українцям, які працювали в районах Крайньої Півночі та регіонах, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
На думку Мінсоцполітики, формування єдиного пенсійного простору в плані гармонізації законодавства дійсно надасть українським пенсіонерам певні можливості щодо поліпшення пенсійного забезпечення.
Хоча, експерти теж поки не розуміють, яким чином можна уніфікувати пенсійні системи і виплати в країнах СНД. Л.Ржаніцина відзначає, що в РФ немає поняття "мінімальна" і "максимальна пенсія", які є в Україні. Також, як в Росії немає так званих "спеціальних" пенсій, наприклад, наукових. А.Рожко, в свою чергу, характеризує молдовську пенсійну систему, як одну з найжорсткіших. При цьому середня пенсія в Молдові складає 80 дол. Для порівняння в Україні вона в 1,5 рази вища, в РФ - в 3,5 рази. Тобто, на рівні роздумів обговорювати можна все, однак, перехід до практичного втілення здається дуже віддаленою перспективою.
Втім, поки не варто очікувати фундаментальних змін у пенсійній сфері, оскільки Москва ще сама чітко не визначилася з тим, яким чином буде реалізована пропонована ідея. Український уряд, звичайно, зацікавлений в гармонізації законодавства (пенсійного і трудового) з іншими країнами, але все ж поглядає в європейський бік і не буде проти того, щоб інші країни, що бажають узгодити певні норми, "підтягувалися" до нас. Хоча не менш зрозуміло, що Росія продовжить спонукати до лояльності мільйони літніх людей, для яких "Батьківщина - СРСР", і які проживають зараз в незалежних державах. І цілком ймовірно пропозиція Москви може спокусити українських пенсіонерів, які працювали колись на території СНД, отримати певну допомогу. І вже їх-то думку, швидше за все, уряд може почути і "вживе заходів до реалізації"...
Юлія Інденко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
