2176
Банки не хочуть повідомляти клієнтам про зміну відсоткової ставки за кредитами
— Кредит&Депозит
Профільна банківська асоціація намагається на законодавчому рівні звільнити банки від необхідності повідомляти клієнтам про зміну відсоткової ставки за кредитами. Бажання фінустанов позбавитися від "паперової роботи" зрозуміло, проте така норма негативно позначиться на іміджі кредитора в очах потенційних клієнтів.
Асоціація "Український кредитно-банківський союз" звернулася до Національного банку України з новими пропозиціями змін в законодавстві щодо захисту прав кредиторів перед позичальниками.
"НБУ підтримав пропозицію УКБС щодо звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) операцій з продажу третім особам нерухомого майна, яке було надано кредиторам як застава", - говорять в асоціації. Проте до цих пір жодного рішення з цього приводу законодавцями ухвалено не було.
Як раніше писали "і", в кінці травня УКБС звернулася до НБУ з проханням прояснити механізм розрахунку заставного майна. Основна претензія стосувалася питання, чи необхідно при розрахунку ціни об'єкта за ринковою вартістю включати в неї ПДВ (20%). При цьому експерти наполягали на виключенні ПДВ з вартості заставного об'єкта, оскільки це не вигідно ні банкам, ні самим позичальникам в разі реалізації майна третім особам, наприклад, через аукціони.
При цьому від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) пропонується звільнити доходи, отримані банком від реалізації майна, що перебуває в заставі для забезпечення кредитних зобов'язань. Оскільки вважається, що при зверненні щодо стягнення на майно фінустанова не виплачує доходи позичальнику-фізособі, а всього лише намагається компенсувати власні збитки.
Очевидно, як каже начальник управління правової підтримки середнього корпоративного бізнесу та операцій на фінансових ринках "Укрсоцбанку" Ігор Усатий, необхідність внести зміни до Цивільного кодексу виникла саме внаслідок неоднозначної судової практики. А тому, за його словами, повинні бути вжиті заходи для запобігання подібним схемам ухилення недобросовісних позичальників від повернення кредитів і виведення забезпечення під застави.
"Також як варіант варто спробувати розширити можливості використання в Україні незалежних забезпечень, якщо б застава або іпотека гарантували повернення реально отриманих позичальником коштів навіть при недійсності кредитного договору", - рекомендує банкір.
Але якщо відносно даної ініціативи опитані "і" експерти сходяться на думці, то в наступному резонансному питанні позиції учасників ринку виявилися діаметрально протилежними. Так, в УКБС вважають, що потрібно виключити необхідність виконання вимоги про письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки (ст. 1056-1 ЦК), що нібито "нівелює її функцію щодо забезпечення гнучкості фінансових умов за кредитними договорами".
Вся справа в тому, що до 2011 р. діяла редакція закону, згідно з якою кредитна ставка за кредитним договором не могла змінюватися банком в односторонньому порядку. "Навіть якщо така норма була передбачена договором - такий контракт визнавався недійсним", - коментує керуючий партнер адвокатської контори "Скляренко та партнери" Олександр Скляренко.
У 2011 р. законодавці пішли назустріч банкам і дозволили визначати кредитним договором відповідно до ринкових індикаторів розмір плаваючої ставки. Тобто при настанні певних умов банкам дозволено в установленому законодавством порядку змінювати ставку. Але при цьому "кредитодавець зобов'язаний повідомити позичальнику, поручителю та іншим зобов'язаним за договором особам про зміну відсоткової ставки не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати, з якої застосовується нова ставка", - йдеться в законі. "Таким чином, банки хочуть скинути з себе ще один баласт. Але, оскільки в 2011 р. законодавець намагався встановити певний баланс, то цей компроміс повинен бути збережений. Тим більше, що повідомлення за своєю суттю не впливають на право банків змінювати ставку", - вважає Олександр Скляренко.
У той же час юрист компанії "Захист прав споживачів фінансових послуг" Алла Семенченко вважає, що виключення цієї норми є порушенням права споживача фінансових послуг на інформацію. "По-друге - порушення самої суті правової природи договору. Письмове повідомлення є необхідним, оскільки через його відсутність банк порушує договірні відносини і буде діяти в односторонньому порядку, проте в договорі завжди є дві сторони", - пояснила вона.
Тим більше що, як зазначає начальник управління розвитку продуктів Банку Кіпру Анна Макаренко, виключення цієї норми суттєво не вплине на гнучкість фінансових умов кредитних договорів. А повне виключення цього правила може зробити частину механізму змінної відсоткової ставки менш прозорою, що в свою чергу вплине на репутацію фінансових установ в очах клієнтів.
На думку банкіра, було б доцільніше описати механізм донесення повідомлень про зміну відсоткової ставки шляхом публікації. "Немає чіткого визначення, що слід вважати письмовим повідомленням. Повинно воно бути публічним чи особистим і чи повинні фінансові установи фіксувати факт отримання повідомлення позичальником та іншими учасниками кредитних відносин - не прописано. Таким чином, формулювання в даному контексті залишає люфт для неоднорідного тлумачення того, що є письмовим повідомленням", - коментує банкір.
Іншої думки дотримується Ігор Усатий. "Суть плаваючої ставки полягає в тому, що вона повинна змінюватися одночасно з ринковими індикаторами і не залежати від дій банку. Якщо таке повідомлення ще додатково буде викликати відставання зміни відсоткової ставки від зміни відповідного ринкового індексу, то це дійсно розбалансує ринок і нівелює суть плаваючої ставки", - говорить він.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
