668
Ходіння в темряві
— Казна та Політика
У спробах оцінити наслідки політичної невизначеності для світової економіки
Європа балансує на краю економічної прірви, її доля залежить від політичних лідерів, які не можуть домовитися про те, як вирішити проблему подвійної кризи в регіоні. В кінці року Америку теж може розбити політичний параліч, і тоді вона полетить вниз з "фіскального обриву". Китай, звісно, навряд чи увійде в економічний штопор, але і він потрапив у залежність від бажання і готовності уряду стимулювати зростання. Вперше в новітній історії доля світової економіки опинилася в руках примхливих і неблагонадійних політиків. У що нам виллється така невизначеність?
В копієчку! За словами Джона Чамберса, голови Cisco Systems, найбільшого в світі виробника інтернет обладнання, клієнти стали довше думати, перед тим як зважитися на покупку. Їх замовлення стали меншими, ніж раніше, їм потрібно зібрати більше підписів всередині своїх компаній, щоб затвердити закупівлю. Вони кажуть, що планують нові покупки ближче до кінця року, але одразу додають, що це залежить від ситуації в макроекономіці та взагалі в світі.
А європейським компаніям доводиться враховувати не тільки загрозу рецесії, а й малоприємну перспективу деномінації всіх своїх інвестицій в іншу валюту, і навіть їх "заморожування" через нові правила контролю над потоками капіталу. Роберт Бергвіст зі шведського банку SEB зазначає, що корпоративні клієнти в Швеції відкладають інвестиційні проекти на невизначений термін, тому що не знають, чим обернеться для них Єврокриза.
Якщо Америка полетить вниз з "фіскального обриву", загальний обсяг консолідації може досягти 5% від ВВП, а цього більш ніж достатньо для того, щоб повернути економіку в стан рецесії. Минулого літа американський уряд мало не втратив свою законну можливість брати в борг, тому що Барак Обама і Республіканці у Конгресі не могли знайти компроміс у фіскальних питаннях. Замість того, щоб вирішити питання, вони продовжили переливати з пустого в порожнє і домовилися на величезні автоматичні скорочення витрат з другого січня, одночасно із закінченням терміну дії пільгових податків Буша і окремого зниження податку на заробітну плату.
До президентських виборів 6 листопада про домовленість, яка допомогла б уникнути такого подвійного удару, не може йтися взагалі. Таким чином, всі компанії, що працюють з держ. замовленнями, сидять на пороховій бочці. Майк Лоурі, глава Computer Sciences Corporation, великої компанії, що надає послуги в галузі високих технологій, недавно заявив своїм інвесторам: "Я не знаю, що буде... Ніхто не знає". Конфронтація з приводу боргового ліміту зробила слабку економіку ще слабшою, вважає Джеймс Тіщ, глава Loews Corporation. А "фіскальний обрив" - це повторення літа 2011 тільки в збільшеному масштабі.
Економісти вже давно підозрювали те, що політична невизначеність шкодить економіці. Ще Джон Мейнард Кейнс стверджував, що інвестиційні рішення ухвалюють, ґрунтуючись на очікуваннях, які можуть змінюватися настільки ж різко, як і несподівано. У 1980 році Бен Бернанке, нині чинний Голова Федрезерву, писав: більшість інвестицій не можна скасувати, тому невизначеність змушує людей чекати на додаткову інформацію і (тим самим) відкладати інвестиції на більш пізній термін. У 1990-х Авінаш Діксіт і Роберт Пиндик пішли далі і провели аналогію між інвестиційною можливістю і опціоном на акції, вартість якого росте разом з волатильністю ціни на акцію, але зникає, коли опціон виконаний. Якщо інвестиція незворотна, невизначеність стає мотивом для того, щоб збирати готівку і чекати, що буде далі.
Що там, за туманами
Оцінка ступеня невизначеності - це новий вид спорту. Для цього Нік Блум і Скотт Бейкер з Стенфордського Університету спільно зі Стівом Девісом з Університету Чикаго придумали індекс. Він враховує, як часто невизначеність, пов'язана з політикою, згадується у новинах, кількість тимчасових положень у податковому кодексі і різницю в прогнозах щодо інфляції і федеральних витрат. Минулого літа, коли битва за ліміт держ. боргу була в самому розпалі, цей індекс досяг максимального значення за 25 років (між тим, індекс волатильності фондового ринку VIX, традиційний критерій невизначеності, залишався нижчим за максимуми 2009 року). Спрощена версія індексу для Європи, яка враховує тільки новини про політичну нестабільність, теж злетіла до нових висот.
Блум і його колеги вбудували цей індекс в модель зростання, щоб відфільтрувати чисто економічні чинники шляхом спостереження за відсотковими ставками і цінами на акції. Вони дійшли висновку, що зростання невизначеності з 2006 по 2011 роки вилилося в зниження реального ВВП на 3.2% і коштує економіці 2.3 млн. робочих місць.
Звичайно, до таких оцінок потрібно ставитися критично. Вони показують, що політична невизначеність і слабке зростання економіки взаємопов'язані, але не дозволяють робити висновок про те, що другий є прямим наслідком першої. Багато радикальних політичних заходів, починаючи з програми порятунку TARP, і закінчуючи кількісним ослабленням ФРС та законом Додда-Франка про фінансову реформу - це реакція на безпрецедентні економічні потрясіння: обвал цін на житло, банкрутство фінансових інститутів, найглибша рецесія з часів Другої світової війни. Саме ці потрясіння в першу чергу вплинули на економічне зростання, а зовсім не сумніви щодо того, як поводитимуться в цих обставинах політики. Якби вони стояли осторонь і нічого не робили, невизначеності було б менше, а шкоди багато більше.
Звичайно, деякі рішення, зокрема, реформа охорони здоров'я, затіяна Обамою, призвели до невизначеності в конкретних економічних галузях. Але, принаймні, ця реформа пов'язана не тільки з ризиком, у неї є і переваги, чого не скажеш про політичний глухий кут. Чим ближче ми підходимо до фіскального обриву - вважає Ітен Харріс, економіст з Bank of America, - тим більше приводів відкласти розширення штату та інвестиції до кращих часів, і, як наслідок, тим сильніший тиск на економіку. "Процес так само важливий, як результат", - стверджує він, - "а процес - справжня катастрофа.
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
