2269
Чорна справа. Чого чекати від скасування мораторію на продаж землі
— Аграрний ринок
Поспішне скасування мораторію на продаж земель лише поліпшить умови для тих, хто вже розкрадає родючі угіддя, використовуючи тіньові схеми.
Світова фінансова криза змусила найбагатших людей країни задуматися про те, як матеріалізувати свої статки. Один з найкращих способів "отоварити" гроші - придбати родючі землі. Тим більше, коли в світі починає відчуватися гостра нестача продуктів харчування. Не дивно, що громадяни, які володіють великим капіталом, включаючи іноземців і великі агрокомпанії, вже в бойовій готовності до зняття мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.
Міністри, народні депутати та експерти стверджують: мовляв, незважаючи на мораторій, завдяки різним напівлегальним і тіньовим схемам вже "присвоєно" більше 12 мільйонів гектарів землі. Чимала частина з них опинилася в руках підданих інших держав. Очевидно, що циркові трюки влади з мораторієм протягом останнього десятиліття надавали і продовжують надавати можливість робити свою чорну справу спекулянтам і бюрократам.
Не даремно в законопроекті про ринок землі передбачена стаття, яка фактично узаконює право власності для іноземних громадян на придбані ними ще до схвалення закону землі. До слова, від них зовсім не вимагається відчужувати це право протягом цілого року. Тому, вкотре проголосувавши за продовження мораторію, парламентарії зберегли всі умови для маневрів за тіньовими схемами.
Поки земельна реформа не завершена, в країні фактично форсується перехід права власності на родючі угіддя до тих, в чиїх руках вже і так зосереджені чималі капітали
При цьому у разі дострокового зняття мораторію ні селяни, ні інші пересічні громадяни країни нічого не виграють. Хоча всі українці, як зазначено в Конституції, є власниками "основного національного багатства - землі".
Міф № 1. Земельні паї, в першу чергу, зможуть купити селяни, їхні сусіди чи місцеві громади для ведення сільського або фермерського господарства. Сусіди власників паїв такі ж "голі й босі", як і ті, хто їх продає. А в органів місцевого самоврядування якщо і будуть кошти придбати земельні ділянки, то тільки ті, що розташовані в межах населених пунктів. Що само по собі невигідно. Так як родючими вважаються ділянки якраз подалі від людей. Додатково до всього уряд збільшив нормативну вартість подібних ділянок в 1,7 рази.
Цілком можливо, що після зняття мораторію всі угіддя, що належать державним і комунальним сільгосппідприємствам, які знаходяться на межі банкрутства (в тому числі навчальні та науково-дослідні господарства), швидко розпродадуться. Заради цього в останні два роки влада припинила передачу таких ділянок у приватну власність, і селяни залишилися за бортом - без паїв. Про це красномовно говорять численні скарги з різних регіонів країни.
Міф № 2. Як тільки з'явиться ринок землі, в аграрний сектор потечуть великі інвестиції. Власники паїв (в основному пенсіонери та їхні діти) на виручені від продажу гроші куплять собі китайські машини, комп'ютери та інші товари першої необхідності. Але, продавши землю, вони позбудуться власного господарства на власній землі.
Міф № 3. Законопроект "Про ринок землі" викорінить корупцію в цій сфері. Мова йде про норму, згідно з якою за відчуження земельних ділянок сільгосппризначення протягом п'яти років з моменту укладення договору буде стягуватися мито. Перший рік - 100% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за другий - 90%, за третій - 80%, четвертий - 70% і п'ятий - 60%. Як на мене, подібний захід для попередження спекуляцій непереконливий. Оскільки він розрахований на те, що землю купуватимуть не прості селяни, а володарі великих капіталів, які відмінно знають: через шість років вартість землі в рази збільшиться.
Так, поки земельна реформа не завершена, в країні фактично форсується перехід права власності на родючі угіддя до тих, в чиїх руках вже і так зосереджені чималі капітали. Це серйозна загроза для продовольчої безпеки країни, так як експортно орієнтований агробізнес не має нічого спільного з внутрішнім ринком вітчизняних продуктів харчування.
Як резюме моя порада президенту, якому повернули конституційні повноваження часів Кучми: видати відповідний указ про завершення земельної реформи з урахуванням всіх необхідних процедур для впровадження нового державного землеустрою. Також спрогнозувати перспективи реального розвитку кожного регіону. Сформувати ефективні сільськогосподарські угіддя і мінімально неподільні земельні масиви (лоти), в тому числі земельні ділянки зі зміненим цільовим призначенням. Реалізація такого підходу - справжнє мистецтво, оскільки ділянки і території абсолютно різні. До речі, законодавцям також варто не забути провести інвентаризацію земель, їх власників та користувачів.
Поділ землі, який стартував ще за указами екс-президента Леоніда Кучми, варто, нарешті, завершити з урахуванням всіх територій Контрольно-рахункової палати в рамках нового державного землеустрою. І тоді статус "житниці Європи" не перетвориться для нас на самий лише спогад.
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
