1467
Дренаж і Париж. Аналіз матчу Україна-Франція
Другий матч на турнірі збірної України спустив нас з небес на землю, і показав, що нам ще рано впадати в ейфорію. Перемога над шведами стала лише тим фундаментом, на основі якого, ми можемо просто сподіватися на продовження боротьби на Євро.
Проти французів Блохін виставив той же склад, що кував перемогу над шведами. Лоран Блан зробив одну зміну, і вона стала вирішальною. Жеремі Менез замінив Флорана Малуда в центрі поля, що збільшило швидкість і атакуючий потенціал команди. Блан прекрасно розібрався в нашій збірній і чітко уявляв, за рахунок чого його команда може розраховувати на перемогу. Наш центр поля французи проходили за пару пасів, а в порожніх зонах між українськими беками завжди виникав адресат для передач.
А ось в яку гру грала наша збірна, визначити дуже складно. Ми не грали від оборони - це просто Франція не давала нам м'яч і змушувала переважно захищатися. Налаштувати контргру не виходило через пресинг команди Блана. Звідси всі ці помилки в перепасуваннях наших захисників, які часом були небезпечнішими від атак суперника. В позиційну атаку ми ходили дуже обережно, так як контратаки Франції були значно небезпечнішими. В атаці ми могли розраховувати тільки на Шевченка - ось він і мав момент, але далеко не стовідсотковий, аж надто кут, під яким він виходив до воріт, був гострим. Воронін загубився десь за могутньою спиною Діарра і перед обличчям Рамі з Мексесом. Хоча перший тайм був радше рівним (головне, за рахунком; моментів було більше у суперника, та й небезпечнішими вони були), зміни потрібно було вносити, оскільки легка перевага Галлів могла перетворитися на страхітливу в будь-яку хвилину.
На другий тайм вийшов Девіч, і був, як мінімум, більш помітним, ніж наш російський легіонер. Але це вже після того, як рахунок був відкритий і закріплений. Початок другого тайму ми продовжили в тому ж ключі, що і весь перший тайм. Періодично пропадали наші краї нападу, а Ярмоленко вже так і не знайшовся.
Франція використовувала свою швидкість, перевагу і вміння. Спочатку пройшла зразкова контратака, де центр поля пройдено безболісно Рібері, а Бензема і Менез просто не дали захисникам хоча б зачепитися за атакуючого. Другий м'яч - це провал в самому серці оборони. Та й у моменті зі штангою наші захисники відбивалися числом і хаосом.
Відігратися шансів в українців не було: по-перше, з виходом Мілевського, нікому було конструювати гру, по-друге, Блан зреагував, і випустив Мвіла, який перекрив остаточно повітря жовто-синім в центрі поля.
У підсумку Франція показала, що вона сильна, в хорошій фізичній формі, і що Англія розумно вчинила, зігравши з галлами від оборони. У нашій групі змагатися з французами у відкритий футбол нікому. Команда Президента Блана ступила однією ногою в чвертьфінал, ось там то й оцінимо, на які подвиги готова ця збірна.
Україна зіграла в свою звичайну гру, показавши, що, на жаль, матч проти шведів був стрибком, не вище голови, але тулуба точно. Наші проблеми в захисті нікуди не поділися і ми, як і раніше, уразливі в цій лінії. Компенсує це тільки надійна гра П'ятова, якого навіть за перший пропущений гол, хоч і в ближній кут, критикувати рука не піднімається. В атаці ми все так само гарантовано розраховуємо на 35-річного Шевченка, а не на 22-річних молодих зірок вітчизняного Чемпіонату.
З українців в цей вечір найкращим був дренаж, та й той, швидше за все, як Девіч, не уродженець тутешніх місць.
Тепер у нашої збірної спростилося завдання до мінімуму. Не потрібно нічого вираховувати, грати з оглядкою на паралельний матч, а потрібно просто зробити те, що вже мінімум раз виконували. Спокійно вийти на власне поле, обіграти збірну Англії і пройти в матчі плей-офф, де навіть якщо і буде Греція, то з тією ж імовірністю, що й ми. Правда, поле вже буде не те, мотивація Англії не та, та й наша оборона викликає побоювання на тлі Керолла та Уелбека, не кажучи вже про Руні.
За матеріалами: bigmir.net
Поділитися новиною
