Довга дорога до газу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Довга дорога до газу

Енергетика
1213
Україна в змозі повністю відмовитися від закупівель дорогого російського газу. Але на це піде як мінімум півтора десятиліття і $20 млрд.
За запевненнями прем'єр-міністра Миколи Азарова, від повної енергетичної незалежності Україну відокремлюють всього три-п'ять років. "Уряд проводить політику забезпечення енергонезалежності нашої держави. І все, що ми зараз робимо, обов'язково через три-п'ять років дозволить нам вирішити це завдання", - написав минулого тижня чиновник в Facebook. Раніше Едуард Ставицький, міністр екології та природних ресурсів, як дату остаточної енергонезалежності назвав 2020-й рік, а міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко обіцяв поліпшення вже в цьому році.
Подібні обіцянки - фактично єдина можливість для уряду якось поліпшити свій імідж в енергетичній сфері напередодні парламентських виборів, що наближаються. Але ситуація в сфері енергопостачань залишається стабільно негативною. З майже 60 млрд. куб. м газу, який щороку споживається Україною, близько 30-40 млрд. припадають на російський. При цьому "Нафтогаз України" прогнозує середньорічну ціну $440 за 1 тис. куб. м, і російський "Газпром" категорично не бажає йти на якісь поступки.
"Енергонезалежні" розрахунки уряду ґрунтуються на чотирьох китах: будівництво терміналу з прийому скрапленого газу, збільшення внутрішнього видобутку, розробка родовищ сланцевого газу і реверсні постачання палива зі спотових ринків Європи.
"Всі ці дії правильні - такі проекти існували давно, і треба було розвивати їх раніше. Однак реалізувати їх і домогтися незалежності в обіцяні терміни нереально", - упевнений керівник енергетичних програм аналітичного центру "Номос" Михайло Гончар. Основних причин три: гроші, терміни реалізації проектів та їх політизованість.
Гроші
У сумі інвестиції в усі газові проекти оцінюються в багато мільярдів. І аж ніяк не гривень. Тільки LNG-термінал, для підготовки проектування якого була залучена іспанська компанія Socoin, коштуватиме разом з усією інфраструктурою 969 млн. євро. Ще дорожче нарощування власного видобутку: "Інвестиції в освоєння українських родовищ для уряду оцінювали американські консультанти, - розповідає Гончар. - За їхніми висновками, до 2030 року потрібно щорічно вкладати мільярд доларів, щоб у 2030-му видобувати приблизно 60 млрд. кубометрів газу як з традиційних, так і з нетрадиційних джерел". У сумі збільшення видобутку обійдеться приблизно в $18 млрд.
Своїх грошей у "Нафтогазу" небагато. Одна з найбільших інвестицій у збільшення видобутку була зроблена в 2011-2012 роках: НАК видав своїй дочірній компанії "Чорноморнафтогаз" безвідсоткову позику більш ніж на 5 млрд. грн., на що та купила дві сучасні самопіднімальні бурові установки і кілька суден. "У "Нафтогазу" немає достатньої кількості коштів, щоб забезпечити всі заявлені сьогодні проекти. У нього ледве вистачає грошей, щоб закривати існуючі прогалини в бюджеті", - говорить аналітик компанії Dragon Capital Денис Саква.
Єдиний проект, за який ні бюджету, ні "Нафтогазу" не доведеться платити зі своєї кишені - розробка Юзівського (Харківська та Донецька обл.) і Олеського (Львівська та Івано-Франківська обл.) родовищ. Їх освоєнням займатимуться компанії Shell і Сhevron.
Терміни
Пройти за три-п'ять, або навіть вісім років шлях, який інші країни проходили десятиліттями, Україні навряд чи вдасться. "Азербайджану знадобилося дванадцять років: з 1994 року, коли почалися перші розробки родовищ, до 2006 року, коли був запущений нафтопровід "Баку - Джейхан", - розповідає Михайло Гончар.
Швидше за все, може бути реалізований проект купівлі газу на європейських спотових ринках. "Нафтогаз" уже уклав рамкову угоду з німецькою RWE Supply & Trading GmbH. В середині березня голова НАК Євген Бакулін заявив, що компанія збирається закуповувати в Європі до 10 млрд. куб. м на рік.
Значно більше часу займе проект з прийому скрапленого газу. До жовтня 2012-го Україна планує тільки оголосити конкурс з відбору партнерів для створення консорціуму. Поки передбачається, що перша черга терміналу потужністю 5 млрд. куб. м на рік буде введена в дію в 2015 році. Але повноцінно, за оцінками експертів, термінал почне працювати приблизно через десять років - у 2020-2022 роках.
Найдовше триватиме проект зі збільшення власного видобутку газу як з нетрадиційних, так і з традиційних джерел. "Шельф розвідано тільки на 4-5%, на повну розвідку піде ще приблизно 10-15 років", - розповідає енергетичний експерт Володимир Саприкін. За його оцінками, навіть якщо роботи з буріння нових свердловин і видобутку на розвіданих родовищах почнуться вже зараз, через три роки можна буде збільшити видобуток на 2 млрд. кубометрів газу на рік, довівши його до 10-15 млрд. кубів до 2020-го.
Оцінити, коли в Україні почне видобуватися сланцевий газ, експерти не беруться взагалі. За їхніми оцінками, тільки розвідка може зайняти від декількох років до десятиліття.
Політика
Однак навіть реалізовані і повністю профінансовані проекти можуть зіткнутися з геополітичними перешкодами. Більше за інших у цьому плані незахищені реверсні поставки блакитного палива і термінал з прийому СПГ. "Партнери в Європі можуть сумніватися в тому, що Україна всерйоз налаштована позбутися від російської залежності", - говорить Михайло Гончар. Крім того, за його словами, українські політики досі сумніваються, що нашій країні буде забезпечений вільний доступ до словацької ГТС. І що друзі Кремля в ЄС не пошлють Київ домовлятися в Москву "про вільне місце в словацькій трубі". Експерт нагадує, що подібний прецедент мав місце під час спроб домовитися про постачання каспійської нафти до Чехії нафтопроводом "Одеса - Броди". І цілком може повторитися і зараз.
Не все гладко і з поставками скрапленого газу через протоки Босфор і Дарданелли. "Тут все залежить від Туреччини, яка може пропустити або не пропустити вогненебезпечний вантаж через підконтрольні їй протоки", - говорить президент Київського енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Втім, ця проблема може зникнути, якщо термінали з'являться на території Грузії та Азербайджану - тоді Україна зможе купувати газ, минаючи Туреччину.
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас