1832
Європаніка: як бачать порятунок єврозони Маріо Драгі і Мішель Барньє
— Казна та Політика
Як мінімум троє членів єврозони стоять впритул до дефолту. Чи спрацюють чергові "плани порятунку" від ЄЦБ, чи європейській економіці варто попрощатися з Грецією, Іспанією і Португалією?
Греція може не дотягнути до кінця червня. Іспанія і Португалія шикуються в чергу за ризиковими інвесторами і спекулянтами, розміщуючи держоблігації з божевільними за європейськими мірками ставками (більше 6%, при 1,2% дохідності німецьких паперів). І всі вони непрозоро натякають, що не проти отримати допомогу ззовні, причому в будь-якому вигляді.
Тим часом подібна ситуація провокує паніку в рядах багатьох гравців фінансових ринків у всіх кінцях світу. Китай переглядає прогноз експорту і ВВП, США замислюються про ризики в разі обвалу материкової валюти, Австралія знижує базові відсоткові ставки - від гріха подалі, а спекулянти допомагають європейській валюті ставити рекорди в котируваннях пари євро\долар. Так у вівторок євро оновив дворічний мінімум до рівня $1,2430.
Все це привело до того, що більшість інвесторів вирішили піти в більш спокійні інструменти, скидаючи більшість "європаперів" на користь US Treasuries та інших тихих гаваней на зразок швейцарського франка, провокуючи новий виток паніки, падіння одних інструментів і зростання інших.
Очікування засідання ЄЦБ з нагальних питань трохи остудило запал спекулянтів, і об'єднана валюта вчора відіграла свої позиції до рівня $1,2494. Зміна базової відсоткової ставки єврорегулятором могла б і зовсім заспокоїти ринки, але в довгостроковій перспективі ускладнити життя єдиному євробюджету. Її зниження слабо відбилося б безпосередньо на економіці, однак це підтримало б постраждалі від кризи банки "периферійних" країн єврозони.
Шкідливий банкір
Але ЄЦБ залишив базову відсоткову ставку без змін - на рівні 1% річних. Про це стало відомо після засідання банку в середу. Не можна сказати, що ця інформація стала сюрпризом, більшість аналітиків передбачали саме такий розвиток подій. За даними опитування Bloomberg, 49 з 60 аналітиків не очікували зниження базової відсоткової ставки.
Адже раніше голова ЄЦБ Маріо Драгі вже зазначав, що додаткове стимулювання не буде мати особливого сенсу, якщо політики держав-членів валютного союзу виявляться нездатні самі виправити дисбаланси, що лягли в основу нинішньої кризової ситуації. "Надто щедрі рішення банку дозволять політичним лідерам країн єврозони відмовитися від активної роботи над заходами зі зміцнення Європейського союзу в довгостроковій перспективі", - не безпідставно зазначив він.
Голова головного фінрегулятора євро повідомив, що вони фіксують помірне відновлення економіки єврозони, очікують його поступового продовження протягом 2012 року. Макроекономічні показники свідчать про невизначеність, для боротьби з якою було схвалено рішення продовжити терміни реалізації програми надання банкам кредитів терміном до трьох місяців в необмеженому обсязі за фіксованою ставкою, принаймні, до 15 січня 2013 року.
"Ми вирішили продовжити застосовувати наш основний механізм рефінансування за фіксованою ставкою і з повним задоволенням усіх заявок стільки, скільки буде потрібно, принаймні до 15 січня 2013 року", - зазначив М.Драгі.
Ця програма дозволила запобігти більш серйозним проблемам, зокрема, "кредитному голоду", але не більше. М.Драгі знову дав зрозуміти, що всі "нестандартні заходи", реалізовані ЄЦБ, носять тимчасовий характер, проте не вказав, коли саме слід очікувати їх згортання. Але глобальне рішення, на його думку, все одно має бути на стороні бюджетів країн.
Залиште бюджети в спокої
Однак не всі фінансові чиновники ЄС настільки "добро" налаштовані відносно локальних урядів. Деякі пропонують залишити державні бюджети в спокої. Так верховний представник Європейського союзу з єдиного ринку Мішель Барньє представив проект створення особливого механізму надання допомоги проблемним банкам регіону з тим, щоб позбавити керівників локальних економік від необхідності рятувати неблагонадійних фінансистів за рахунок коштів платників податків.
Як повідомляє Інтерфакс, згідно з цим планом, в ЄС буде сформовано єдину мережу національних антикризових фондів, які будуть наповнюватися за рахунок спеціальних зборів... з самих банків.
"Ми не хочемо, щоб уряди виявляли себе припертими до стіни і не мали іншого виходу, крім вливання державних коштів, - зазначив М.Барньє. - Банки повинні платити за банки, ми розірвемо зв'язок між банківськими кризами та державними бюджетами".
Документ пропонує і більш специфічні варіанти: уряд може звернутися до інших банків з проханням надання додаткових внесків на випадок, якщо базового розміру фонду виявиться недостатньо, кошти антикризового фонду однієї держави можуть бути збільшені за рахунок трансфертів з фондів інших держав, для яких таке сприяння буде обов'язковим.
Далі більше, М.Барньє запропонував запровадити аналогічні механізми в національні системи страхування внесків, з метою, звичайно ж, ще більшої стабілізації фінансової галузі. При цьому високопоставлений чиновник кинув камінь в город регулятора: "створення єдиного антикризового фонду було б бажанішим та ефективнішим, однак на шляху такого рішення стоять відсутність єдиного банківського регулятора і відмінності в національних законодавствах про банкрутство".
Проїхався пан Барньє і по власниках банків. Проект передбачає введення механізму примусової конвертації боргових зобов'язань в звичайні акції. "Надання будь-якої допомоги банкам повинно автоматично означати зсув його вищого керівництва і реструктуризацію", - попередив він жадібних власників. Крім того, регулятори отримають право призначати особливого представника в проблемні банки, які можуть бути змушені просити допомоги.
Радіти європейцям, а також усім зацікавленим особам, поки рано, введення правил заплановано на 2015 рік, а деяких його аспектів - і зовсім на 2018. Та й для вступу в силу проект М.Барньє повинен бути схвалений урядами ЄС (або єврозони, якщо інше буде неможливо через протидію Великобританії та Швеції) і Європарламентом.
Петро Фіалко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
