5613
Російський слід на українському шельфі (1-а частина)
— Енергетика
Світовий видобуток енергоносіїв все активніше переходить на морський та океанічний шельф. Виснаження доступних родовищ на суші, зростання потреби в паливі, низька вивченість підводних запасів на українському шельфі зумовлюють необхідність досліджень .
Історія питання
У 2010 р. частка ресурсів, добутих на шельфі, перевищувала 50% їх загальної кількості. І надалі ця цифра, очевидно, зростатиме. В цьому плані чорноморський шельф являє собою ласий шматочок. Він освоєний лише на 4-5%. Глибоководні поклади - понад 200 м - є маловивченими, при тому, що найперспективніші нафтогазові структури Чорного моря знаходяться на глибині 4-5 тис. метрів. В даний час всі країни Чорноморського басейну активізували розвідку і розробку своїх родовищ. Освоєння ресурсів вуглеводнів акваторій Чорного та Азовського морів почалося більше 40 років тому, але здійснювалося дуже повільно.
Український сектор Чорного моря містить достатньо запасів газу і нафти для істотного зниження рівня енергетичної залежності країни. У той же час, через внутрішньополітичне протистояння в недалекому минулому, і складну економічну ситуацію в країні, реалізація нових проектів на шельфі була припинена. Однак, протягом 2010-2012 рр. питання розробки українських шельфових родовищ отримало підтримку влади і з метою реалізації конкретних кроків реанімувалися переговори щодо участі компаній зі світовим ім'ям.
У віддаленому минулому Україна займала лідируючі позиції в розробці покладів енергоресурсів на шельфі Чорного моря, але за останні 5 років сусідні країни чорноморського басейну показали більшу активність і вищі темпи. Туреччина, Болгарія, Румунія предметно зосередилися на проектах розробки своїх шельфових родовищ і досягли певних результатів. Лідером можна вважати Туреччину, яка ще в 1995 р. залучила американські компанії, Aramco і British Petroleum до розвідки глибинних структур у західній і центральній частині Чорного моря. Румунія, Болгарія та Грузія змогли залучити до розвідки шельфу інвестиції низки невеликих, але цілком амбітних західних нафтокомпаній. Росія в 2008 р. вклала $40 млн. у розвідку 4-х блоків шельфу Азова і Тузло-Таманської ділянки. Але це - окрема тема, яка виходить за рамки цієї публікації.
Останнім часом Україна підключається до освоєння шельфу, плануючи інвестиції в реалізацію першочергових проектів розвитку українського нафто- і газовидобутку на шельфі і континентальній частині країни на рівні $842 млн. За деякими оцінками, запаси чорноморського шельфу можуть повністю забезпечити потреби України в газі, якого, за найскромнішими підрахунками, може вистачити на 20-30 років.
Засіки українського шельфу
Згідно з оцінками 2010 р. початкові сумарні добувні ресурси вуглеводнів українського сектора акваторій Чорного та Азовського морів становили 1,5 млрд. т умовного палива, в т.ч.: Північно-західний шельф Чорного моря - 604 млн. т у.п ; континентальний схил і глибоководна западина Чорного моря становить 346 млн. т у.п; Прикерченський шельф Чорного моря - 257 млн. т у.п; Південна і західна частини шельфу Азовського моря - 324 млн. т у.п. У газовому еквіваленті це 30% всіх запасів України. З цих ресурсів видобуто менше 4%, в той час як на материковій частині - 67%. Уже через рік оцінки запасів українського шельфу були переглянуті до 2,2 млрд. т у.п, зокрема Прикерченської ділянки з 395 до 600 млн. т у.п. Третина донних запасів нафти, газового конденсату і природного газу припадає на мілководдя.
У межах Північно-західного шельфу Чорного моря (з глибинами 30-100 м) відкрито 8 газових і газоконденсатних родовищ: Голіцинське, Південно-Голіцинське, Штормове, Архангельське, Шмідта, Кримське, Одеське, Безіменне. Коефіцієнт успішності пошукових робіт становить 0,45. У розробці знаходиться три родовища: Голіцинське, Штормове і Архангельське. Решта родовищ перебувають в очікуванні облаштування.
Прикерченська ділянка шельфу Чорного моря (глибини 30-500 м) - найменш вивчена серед трьох пріоритетних для "Чорноморнафтогазу" регіонів. Її перспективність підтвердило відкриття в 2006 році нафтового родовища Суботіна, яке компанія планує освоїти в найближчі роки. Також виявлено кілька високоперспективних структур, серед яких: Глибока, Південно-Керченська, Абіха, Палласа, Якірна, Моряна, Личагіна, Союзна. На Азовському морі в межах українського сектора (макс. глибина 12 м) відкрито 6 газових родовищ: Стрілецьке, Морське, Північно-Керченське, Північно-Казантипське, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське. Коефіцієнт успішності пошукових робіт становить 0,5.
У розробці знаходиться три родовища - Стрілецьке, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське. Решта родовищ знаходяться в очікуванні облаштування. В Україні тільки одна вітчизняна компанія здатна освоювати нафтогазові родовища шельфу Чорного та Азовського морів - це Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - дочірня структура НАК "Нафтогаз України" (100% акцій ДАТ знаходиться в управлінні НАК "Нафтогаз України"). ГАО має 17 родовищ, в т.ч. 11 - газових, 4 - газоконденсатні і 2 - нафтові. Сумарні запаси всіх родовищ становлять 58,56 млрд. куб.м природного газу, 1,23 млн. т газового конденсату і 2,5 млн. т нафти. "Чорноморнафтогаз" розробляє 6 газових, 3 газоконденсатні і 1 нафтове родовища, експлуатує 10 морських стаціонарних газодобувних платформ, Глібовське ПСГ ємністю 1 млрд. куб.м, більше 1,2 тис. км газопроводів, 44 газорозподільні станції.
Перспективи нарощування ресурсної бази на українському шельфі
З метою визначення перспективних напрямків діяльності підприємства на початку 2010 р. розроблена і схвалена Правлінням Стратегія розвитку ДАТ "Чорноморнафтогаз" на період до 2015 року. Одним з пріоритетних завдань визначено нарощування ресурсної бази вуглеводнів за рахунок проведення геологорозвідувальних робіт в регіонах: Прикерченський і Північно-західний шельф Чорного моря; Південна і західна частини Азовського моря. Пошуково-розвідувальне буріння планується провести на 10 нових площах. За результатами геологорозвідувальних робіт очікується відкрити 2-3 родовищ із загальними запасами 60-70 млн. т у.п.
Для нарощування обсягів видобутку намічалося завершити облаштування та забезпечити введення в експлуатацію Одеського (2012 р.) і Безіменного (2015 р.) газових родовищ, а також Суботинського нафтового родовища (2012 р.) - саме на них покладаються великі надії зростання видобутку вуглеводнів на шельфі.
В середині травня 2012 р. компанія "Райагробуд-перспектива" (м. Сімферополь) була визнана переможцем тендеру ДАТ "Чорноморнафтогаз" на проведення геолого-технологічних робіт на родовищах Чорного та Азовського морів. Загальна сума договору 39,83 млн. грн (з ПДВ).
Компанія проведе промислово-геофізичні та геолого-технологічні роботи на Одеському та Безіменному родовищах (шельф Чорного моря) на загальну суму 13,04 млн. грн, а також аналогічні роботи на структурі Суботіна на суму 9,9 млн. грн.
Одеське і Безіменне газові родовища. Сумарні видобувні запаси Одеського і Безіменного, що примикає, родовищ (відкриті ще в 1987 р.) складають 21 млрд. куб.м природного газу.
В 2011-2012 рр. "Чорноморнафтогаз" відновив облаштування цих родовищ.
Компанія взялася за облаштування родовищ 5 років тому. Був побудований, доставлений і встановлений в заданій точці геологічний блок-кондуктор. На місці проведено доскладання цієї значної за розмірами і масою гідротехнічної споруди, а також здійснено оснащення технологічним обладнанням, пробурена і законсервована експлуатаційна свердловина. Однак в умовах світової фінансово-економічної кризи роботи з освоєння родовищ "Чорноморнафтогаз" довелося заморозити.
В кінці 2010 р. проект облаштування Одеського і Безіменного родовищ знову переведений у практичну площину. За підтримки Міненерговуглепрому і НАК "Нафтогаз України" "Чорноморнафтогаз" відкрив кредитну лінію у "ВТБ Банку" в розмірі 600 млн. грн. Кошти призначені для освоєння першої черги Одеського родовища. Також було вирішено питання про кредит "Укргазбанку" в сумі 190 млн. грн., які підуть на дооблаштування існуючого з 1990 р. Архангельського газового промислу в північно-західній частині українського сектора Чорного моря. Роботи на ньому ведуться з весни 2010 року. Після їх закінчення, в 2011-2012 рр., видобуток газу тут зросте на 70 млн.куб.м/рік.
В рамках цих проектів майже 400 млн. грн. компанія вже витратила на придбання сучасної баржі-трубоукладача. У 2011 р. велися роботи для з'єднання Одеського родовища з існуючою газотранспортною інфраструктурою Голіцинського через підводний трубопровід довжиною 87 км. Звідти газ піде по двох гілках газопроводів на берег.
Перший газ з нового промислу буде отримано в 2012 році. З повним облаштуванням Одеського і Безіменного родовищ видобуток природного газу збільшиться на 1 млрд.куб.м/рік.
Такі плани існували до купівлі двох нових самопідйомних плавучих бурових установок (СПБУ) придбаних "Нафтогазом України" в Сингапурі, тепер вони виглядають більш амбітними: до 2015 р. - "Чорноморнафтогаз" планує довести видобуток газу до 3 млрд. куб.м (у 2011 р. - близько 1,056 млрд. куб.м, плани на 2012-2013 рр.. - 1,155-1,65 млрд. куб.м).
Перша з них - СПБУ "Петро Годованець" в травні 2012 р. встановлена на Одеському родовищі (155 км від Криму, недалеко від о.Зміїний), друга в 2013 р., за не підтвердженими даними, буде встановлена на Безіменному родовищі , хоча раніше планувалася для Суботинського.
Площа "Скіфська"
Скіфська нафтогазова площа розташована на північному заході української частини шельфу Чорного моря (глибини 100-2000 м), її розміри 3,5 тис. кв.км, прогнозні запаси газу - 150 млрд. куб.м, нафти - 80 млн. т. Площа повністю не досліджена. 14.07.05 р. "Чорноморнафтогаз" і OMV (Австрія) підписали договір про спільну участь у конкурсі з укладання УРП щодо площі "Скіфська". Компанії розраховували почати спільні роботи на шельфі Чорного моря до кінця 2005 року.
Однак, трохи пізніше Уряд України (тоді очолюваний Ю.Тимошенко) заборонив надавати в користування Скіфську площу однією ділянкою і розбив її на 33 блоки, місцезнаходження яких визначалося координатами. Уряд вніс зміни до постанови № 308 від 15 березня 2006 р., якою затверджувався перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), які можуть надаватися у користування на умовах, визначених УРП.
У грудні 2006 р. Уряд оголосив конкурс на розробку Скіфської площі. Тоді заявки на участь подали компанії: "Чорноморнафтогаз" і OMV, пізніше про плани брати участь у розробці площі заявила ще одна австрійська компанія - BlackSea Oil & Gas AG.
Очікувалося, що умови цього конкурсу будуть багато в чому схожі з тендером щодо Прикерченської ділянки (з Vanco). Зокрема, інвестор зобов'язувався продавати на території України 20% видобутої продукції до того, як об'єкт окупиться, і 40% - після. Однак цей конкурс так і не відбувся.
Учасники ринку поставилися до ініціативи уряду негативно, тому що кількість бюрократичної роботи в цьому випадку зросла в рази, а результат залишався сумнівним, враховуючи, що Чорноморський шельф не досліджений і будь-які оцінки запасів нафти і газу на ньому дуже умовні. Практика продажу невеликих ділянок (менше 500 кв. км) прийнята лише в країнах Перської затоки, де на невеликій ділянці розташовано більше 20 великих родовищ нафти (більше 1 млрд. т кожне). Крім того, Скіфська ділянка є непідтвердженою, таким чином, інвестиційний ризик може бути не виправданим, в той час як збільшення її площі підвищило б привабливість і ймовірність вдалої розробки.
Лише в кінці травня 2012 р. Кабінет міністрів України затвердив умови конкурсу на укладення УРП на Скіфській і Фороській ділянках Чорноморського шельфу. За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, Фороська ділянка займає 14 тис. кв.км, Скіфська - 17 тис. кв.км (в 5 разів більше від початкової площі досліджень).
Мінімальний розмір спеціального платежу (премії) до держбюджету, який вноситься інвестором в 10-денний термін після підписання УРП вуглеводнів, які видобуватимуться на Скіфській і Фороській ділянках, встановлений у розмірі 2,4 млрд. грн по кожній з них.
Згідно з постановами Кабміну № 454 і № 455 від 23 травня 2012 р., мінімальний обсяг інвестицій на 1-му етапі геологорозвідувальних робіт повинен становити не менше 1,6 млрд. грн. Обсяг інвестицій на 2-му етапі, в т.ч. дослідно-промислової експлуатації, як і сумарний обсяг інвестицій, необхідних, в т.ч., для промислової розробки, визначається за умовами конкурсу.
Відповідно до затверджених умов, максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору будуть компенсовані його витрати, встановлена на рівні 70%, а частка держави у прибутковій продукції повинна складати не менше 20%. Передбачається, що УРП будуть укладені на 50 років. Конкурси планується оголосити до 5 червня 2012 року. На прийом заявок відводиться до двох місяців, а на підбиття підсумків - до місяця. Таким чином, на початку осені 2012 р. стане відома компанія, яка буде видобувати газ на шельфі Чорного моря.
Нафтове родовище Суботіна
Є найбільшим на українському шельфі Чорного моря нафтовим родовищем, знаходиться на відстані 30 км на південь від берега Керченського півострова на сході Криму.
Геологічне вивчення площі Суботіна стартувало в 2006 р. бурінням параметричної свердловини глибиною 4300 метрів. Вона стала першим і найглибшим морським геологорозвідувальним об'єктом, а також першим нафтовим родовищем в українському секторі Чорного моря.
Пробурені на структурі Суботіна кілька пошукових свердловин підтвердили наявність тут промислових запасів нафти (за деякими даними близько 100 млн. т). Після закінчення всіх виробничих і дослідницьких робіт фахівці зможуть остаточно нанести на карту це нафтове родовище і точніше розрахувати його запаси.
У 2011 р. компанія взялася за облаштування 1-ї черги нафтового промислу на площі Суботіна, до кінця 2012 р. планувалося почати її дослідно-промислову експлуатацію. У 2015 р. видобуток складе вже 126 тис. тонн. Всього ж на етапі випереджувального видобутку очікується отримати 1,3 млн. т нафти. Для порівняння, в 2010 р. на єдиному нафтовому Семенівському промислі, розташованому в кримському Приазов'ї, ДАТ "Чорноморнафтогаз" видобуло 8,5 тис. т нафти.
У січні 2012 р. Кабмін України схвалив ТЕО облаштування нафтового родовища на структурі Суботіна, видобуток на якому може досягати 1,2 тис.т/добу.
Структура Палласа
Структура Палласа розташована в північно-східній частині Чорного моря на кордоні України і РФ. У березні 2011 р. правління "Газпрому" схвалило програму освоєння ресурсів вуглеводнів на шельфі Чорного моря до 2030 р., відповідно до якої структура Палласа розглядається як найбільш перспективний на шельфі об'єкт.
НАК "Нафтогаз України" провів на ділянці сейсморозвідувальні роботи 2D, інтерпретацію отриманих матеріалів, побудував структурні карти та оцінив прогнозні ресурси вуглеводнів. Загальні видобувні ресурси категорії С3 можуть становити 12,2 млн. т нафти, 120,7 млрд. куб.м газу. Сукупні видобувні ресурси оцінюються в 132,9 млн. т у.п. Необхідні інвестиції для розробки структури Палласа, одного з найбільш перспективних об'єктів шельфу Чорного моря, оцінювалися в суму близько 1 млрд. дол. США.
Другу частину статті, і зокрема про те, хто буде працювати на українському шельфі, читайте тут.
Олександр Лактіонов, кандидат наук
експерт в області енергетики
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
