530
На безмер'ї...
Незважаючи на терміни, що підганяють, столичні вибори залишаються в ступорі. 3 червня закінчується термін повноважень Леоніда Черновецького. І поки Верховна Рада не поспішає призначати хоч якусь дату виборів, політикум захоплено з'ясовує: є в Києві мер чи нема, і як надовго?
"Обезголовлене" місто
Після того, як поправки до закону про столицю офіційно оформили "вододіл" між постами голови КМДА і міського голови Києва, Леонід Черновецький остаточно перетворився на керівника головного міста країни, що "царює, але не править". Після того, як проти членів "молодої команди" було відкрито купу кримінальних справ, Олесь Довгий втратив пост секретаря міськради, а фракція мера у Київраді саморозпустилася, і політиками, і політологами захід епохи Черновецького сприймався вже практично як доконаний факт. Протягом останніх місяців мер пропускав сесії Київради, на робочому місці з'являвся в режимі, який співробітники мерії характеризували мало не як "Потайки" і лише зрідка відвідував публічні заходи або висловлювався з важливих питань. Однак решту столичного керівництва нестандартний стан справ, судячи з усього, не бентежив. Не вважає його чимось крамольним і вітчизняна феміда. Основний суперник Черновецького на виборах - Віталій Кличко - робив спроби в судовому порядку визначити нинішню модель "правління" як "протиправну бездіяльність", і в травні 2011-го Печерський районний суд пішов було йому назустріч. Однак 30 березня 2012 року Київський апеляційний адміністративний суд це рішення скасував. "На мою думку, це закономірний результат розгляду справи. Вважаю, що позов моїх опонентів не більше, ніж політичний піар напередодні виборчої кампанії", - констатував сам Леонід Михайлович. Ось тільки виборча кампанія все не починається і не починається.
Черговий привід задуматися про правомочність формально чинного міського голови дав уже календар. Як відомо, попередні місцеві вибори в столиці відбулися 25 травня 2008 року, переможцем Леонід Черновецький був оголошений 30 травня, а 3 червня - він склав присягу. І, оскільки на момент його обрання діяли не узгоджені до кінця норми Конституції зразка 2004 року, на дострокових виборах кияни обрали мера не на п'ять, а на чотири роки. Отже, прийшли до висновку в комітеті Верховної ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, 3 червня 2012 року термін повноважень мера остаточно закінчується, і прийняті ним згодом рішення втрачають силу.
І все ж думки з приводу "знесиленості" мера швидко розділилися. Одним з головних прихильників "незаконної" ідеї залишається голова профільного комітету ВРУ Олександр Омельченко. "Якщо після 3 червня Черновецький продовжить виконувати обов'язки, то ті рішення, які він підпише, будуть незаконними", - турбувався колишній київський градоначальник. Частина політиків вважає, що в сформованій ситуації Леонід Черновецький ще зможе зіграти роль власного ж в.о. протягом 60 днів (терміну, в який повинні бути проведені вибори), а далі виконання обов'язків має перейти до секретаря міськради Галини Гереги. Можна припустити, що подібний сценарій київську владу цілком би влаштував... Проте голова КМДА з цим не згоден. "Що стосується легітимності подальших дій міського голови... Мер виконує свої обов'язки до того часу, коли наступний кандидат, який виграв вибори, складає присягу", - заявив 31 травня Олександр Попов, очевидно, спираючись на букву статті 42 закону про місцеве самоврядування. Вона дійсно передбачає, що секретар підключається до справи у разі дострокового припинення повноважень мера, міський, селищний, сільський голова залишається при своїх до тих пір, поки не здасть посаду зміннику. Але от з відповідністю духу закону точно виникають труднощі: адже по закінченню терміну повноважень Леонід Черновецький ніяк не може поступитися кріслом наступнику в звичайному порядку. Незважаючи на всі терміни, що закінчилися, вибори мера Верховна рада поки так і не призначила.
Неурочні вибори
З закінченням терміну повноважень Леоніда Черновецького ситуація з призначенням виборів почала все агресивніше нагадувати про досвід 2010 року. Як відомо, тоді затягування з підготовкою і публікацією постанови про призначення чергових місцевих виборах відклало волевиявлення більш ніж на півроку. І зовсім не виключено, що в 2012 році Верховна рада не захоче повторити колишній подвиг, тим більше, що 29 травня ВАСУ відмовився примушувати нардепів.
До сих пір узгодженої позиції щодо "мерських" виборів парламент так і не озвучив. Останньою відносно офіційною звісткою з цього приводу стала заява Володимира Литвина. 25 травня спікер повідомив, що розглянути питання ВРУ зможе на наступному (на той момент) пленарному тижні - з 5 по 9 червня. А от чи справді розгляне - вже інше питання.
Найсвіжішим на сьогодні проектом постанови з приводу призначення київських виборів залишається варіант депутатів-"бютівців", внесений після доопрацювання. Спочатку представники БЮТ-Б підтримували ідею про проведення виборів у столиці одночасно з парламентськими - 28 жовтня. Але після внесених 28 травня поправок концепція змінилася: тепер опозиціонери не проти підготуватися до виборів, які повинні пройти в 60-денний термін після вступу постанови в силу. Головною ж тонкістю пропозиції опозиції, яка може і не припасти до смаку, залишається маленька, але дуже суттєва деталь: "меншовики" хотіли б об'єднати вибори мера і депутатів Київради, чиї повноваження повинні закінчитися лише в наступному році.
Роз'єднаність термінів правління мера і міськради служать ще одним приводом для дискусій через дату можливих виборів. Політикум пропонує безліч варіантів: від найпростішого "Як тільки - так відразу" до напівфантастичного - в 2015 році - щоб об'єднати з черговими місцевими по всій Україні. При цьому в часі на роздуми Верховна рада себе може не обмежувати. "Якщо Верховна рада вибори не призначить, їх не проведуть. Тобто, їх не скасують, їх просто не призначать, але це буде грубе порушення Конституції Верховною радою України", - попереджає голова КВУ Олександр Черненко.
Поки ж найбільше число прихильників мають три базові версії "мерського дня": літні вибори в режимі "Після Євро-2012", осінні одночасно з парламентськими і червневі в 2013 році - одночасно з виборами до Київради (в перших двох випадках перевибори депутатів - опція спірна і не всіма підтримується). У Партії регіонів вже не перший місяць публічно підтримують перший варіант. "Єдине я можу сказати своє ставлення, що небажано поєднувати вибори мера міста Києва і в Раду, тому що це різного рівня вибори. І можливо вибори мера все-таки будуть передувати виборам у ВР. Коли це може відбутися? Швидше за все - після Євро-2012", - заявляв в середині травня голова фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов. Але деякі фахівці в щирості представників правлячого табору сумніваються і вважають, що навіть перенесенням на осінь справа не обійдеться. "Вважаю, в цьому році виборів мера не буде. Кажуть, що влада може провести їх спільно з парламентськими виборами. Але при чому тут парламентські вибори? Зараз просто-на-просто у влади немає кандидатури, яка б 100%-во перемогла на цих виборах мера", - переконаний директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран. Згідно з соцдослідженням, рівень популярності Олександра Попова все ж нижчий від рейтингу його основного суперника Віталія Кличка. Але в ситуації, що склалася, багато залежить і від того, чи стане він справді кандидатом від "узагальненої" опозиції. Втім, можливо і те, що успішна організація київського етапу європейської першості з футболу відіб'ється на позиціях голови КМДА. Якщо, звичайно, вона буде дійсно успішною...
Поки опозиція наполягає на тому, що вибори потрібно провести якомога швидше, а більшість розглядає різні варіанти, ЦВК, судячи з усього, більше симпатизує осінньому "напряму" як менш витратному в організаційному відношенні. Деякі політологи вважають, що затягування процесу було б в інтересах чинної влади, оскільки запас часу дав би можливість краще визначити рівень підтримки киянами ключових кандидатів, що ще недавно становив розрив на кілька відсотків. А ось для опозиціонерів вибори мера одночасно з парламентськими - питання більш слизьке, оскільки в цьому випадку Віталій Кличко зможе одночасно в градоначальники балотуватися і свою політсилу до Верховної ради особисто вести... Втім, моделі "Відкласти до кращих часів" майже в тій же мірі відповідає і варіант з 2013 роком. В такому випадку проблема в виборами до Київради вирішується сама собою, хоча питання з продовженим на рік мерством Леоніда Черновецького навряд чи відпадуть автоматично. У будь-якому випадку, експерти в основній своїй масі до конкретних прогнозів ставляться акуратно. "Верховна рада себе останнім часом поводить абсолютно не прогнозовано. Нею ухвалюються іноді такі рішення, від яких просто моторошно. Тому я вважаю, що не слід включати логіку, тут потрібно просто дочекатися", - вважає політолог-екс-"сильноукраїнець" Кость Бондаренко. Цілком імовірно, що інтрига, як і обіцяв Володимир Литвин, може вирішитися вже на наступному тижні. Але зовсім необов'язково - минулий пленарний тиждень завершився на високій ноті блокади в честь "мовного" законопроекту, і депутати з обох сторін за нього обіцяли стояти до останнього. А ось те, що вибори мера Києва можуть і почекати, парламент уже показав вельми переконливо.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
