816
З ілюзією траншу
— Казна та Політика
Відзвітувавши в Києві перед місією МВФ щодо макроекономічної ситуації в країні, українська влада так і не отримала чіткої обіцянки відновити програму фінансування. Представники Фонду в цілому висловили задоволення економічною обстановкою в Україні, але від головної своєї вимоги - підвищення газових тарифів для населення, не відмовилися. Без виконання цієї умови наш уряд навряд чи зможе розморозити транші за кредитами МВФ. А от підвищити-таки тарифи - за лічені місяці перед парламентськими виборами - вже не ризикне.
Травневий візит місії Міжнародного валютного фонду до Києва спочатку анонсувався як технічний. Напередодні цієї події у Фонді підкреслювали, що відвідування України відбудеться в рамках обов'язкових консультацій з валютного режиму згідно зі ст. IV статуту цієї організації. Відновлення української програми stand-by на загальну суму 10 млрд SDR (понад 15,5 млрд дол), відкритої влітку 2010, навіть і не передбачалося. Випереджаючи виїзд місії до Києва, керівник департаменту зовнішніх комунікацій МВФ Девід Хоулі зазначив - переговори про видачу Україні чергових траншей кредиту проводитися не будуть. Перегляд кредитної програми для нашої країни, за його словами, "заморожений" (останній транш за нею був отриманий в кінці позаминулого року - прим. Автора).
На перший погляд результати травневого перебування функціонерів Фонду в нашій країні цілком відображають початкову установку на візит. На підсумковій прес-конференції 28 травня керівник місії МВФ Кріс Джарвіс похвалив українську владу за правильний загальноекономічний рух. Серед позитивів був відзначений низький рівень інфляції. За даними Держстату країни, за січень-квітень 2012 р. цей показник склав 0,7%, або 2,3% проти аналогічного періоду 2011, при бюджетному орієнтирі на поточний рік 7,9%. У Фонді, до речі, свій прогноз щодо української інфляції-2012 також переглянули в бік зниження - до 7%; як, втім, і очікування щодо зростання ВВП в поточному році - з 4,8% до 3%. Щодо валютної політики Нацбанку було висловлено побажання "більшої гнучкості обмінного курсу", а в частині регулювання банківського сектору рекомендовано вжити заходів щодо зменшення частки проблемних позик.
Уряду і фінрегулятору, безсумнівно, було, що продемонструвати візитерам МВФ. У березні-квітні відбулося нарощування золотовалютних резервів НБУ, до 31,66 млрд дол, після півроку їх регулярного скорочення. А платіжний баланс в перші два місяці весни відзначився профіцитними показниками - до квітневих "плюс" 508 млн дол (хоча без зведеного за чотири місяці 2012 від’ємного сальдо 61 млн дол зустріти місію не вдалося.) Втішну в цілому картинку макропозитивів дещо зіпсували темпи зростання українського ВВП, що різко сповільнилися в січні-квітні, повторивши 1,8% за I квартал 2012 р. проти 4,7% в IV кварталі-2011 і 5,4% в перші три місяці минулого року. Хоча на це знайшлося своє рятівне пояснення у вигляді "світової економічної нестабільності".
За "констатації про стабілізацію", що супроводжує цифри, наївно було б очікувати, що наші топ-чиновники, відповідальні за співпрацю з МВФ, проігнорують можливість переговорити про розморожування кредитної програми для України. І на зустрічах з керівництвом місії не забули відзначитися практично всі представники фінансово-економічного блоку. Але дива не сталося. З листопада 2011, коли відбувся минулий візит місії МВФ до Києва, в цій організації так і не змінили свою базову точку зору щодо умов подальшого фінансування України.
Новий голова української місії Фонду (К.Джарвіс в березні змінив на цій посаді Таноса Арванітіса), по суті, повторив давню вимогу до нашої влади про необхідність підвищення тарифів на природний газ та опалення. Раніше в МВФ наполягали, щоб ці платежі були збільшені на 32% для населення і 56% для теплокомуненерго. Зараз говорять як про початкове істотне підвищення газових тарифів, так і регулярне їх зростання в подальшому, "в рамках розписаного за часом плану щодо скасування субсидій". На переконання функціонерів Фонду, це дозволить знизити дефіцит НАК "Нафтогаз України" і забезпечити ефективне використання енергетичних ресурсів. Найбіднішим українцям, за цією схемою, повинна надаватися якась грошова підтримка.
Такий нюанс в тарифних вимогах МВФ, судячи з усього, викристалізувався після декількох зустрічей його представників з першим віце-прем'єр-міністром України. Валерій Хорошковський так описує алгоритм досягнення компромісу з МВФ з даного питання: "Спочатку ми опрацюємо застосування енергозберігаючих технологій, розробимо систему адресної соціальної допомоги і після цього підійдемо до питання підняття тарифів до економічно обґрунтованого рівня". Тільки от недавно сам віце-прем'єр визнавав, що дана система, як і ув'язане з нею підвищення розцінок, навряд чи буде впроваджена раніше жовтневих виборів до парламенту...
Сьогодні саме політфактор визначає основні проблеми української влади у відносинах з Фондом. Президент країни з початку року не раз і недвозначно давав зрозуміти: напередодні виборів влада не піде на різке, в розумінні електорату, підвищення тарифів. Представникам Кабміну в такій ситуації залишалося тільки вести подвійну гру. З одного боку, проявляється беззаперечний фінансовий оптимізм. Держава, мовляв, має можливості для своєчасного погашення зовнішніх боргів і "вимолювати" гроші у МВФ не буде, заявляв прем'єр-міністр Микола Азаров. З іншого ж - чиновники невтомно наголошують: відновлення Фондом програми кредитування дуже важливо для країни. Адже це, як очікується, благотворно подіє на зовнішніх інвесторів і потенційних іноземних кредиторів.
Дійсно, Україна акуратно розплачується за своїми боргами. З початку року одному тільки МВФ було проведено кілька великих виплат за кредитами, узятими в рамках попередньої програми stand-by від 2008 (всього протягом цього року Україна зобов'язана повернути Фонду близько 3,7 млрд дол). Поки Мінфіну вдається знаходити необхідний валютний ресурс усередині країни - за рахунок розміщення доларових ОВДП. Але в другій половині 2012 ситуація може погіршитися, причому на тлі помітного зниження експортної активності наших промпідприємств. Отже, скоротиться і приплив валюти в країну від зовнішньоекономічної діяльності.
Національному банку, в свою чергу, явно доведеться витратитися на антидевальваційні інтервенції - для задоволення передвиборчого попиту на американський долар. У сукупності з виплатами для МВФ це може привести до зменшення золотовалютних запасів фінрегулятора до кінця року, за різними оцінками, на 3,5-6,5 млрд дол від квітневого рівня. (До того ж досі незрозумілі і механізми червневого погашення Кабміном кредиту від російського ВТБ на 2 млрд дол) В комплексі це здатне створити чималу напругу для платіжного балансу країни з "зануренням" його показника в глибоко дефіцитну область.
Тому нові кредити Україні не завадили б. Не дарма в березні вищі чини уряду то висловлювали побажання щодо реструктуризації нинішнього боргу країни перед Фондом, то заводили мову про його рефінансування. Звичайно, ці заяви були швидко дезавуйовані, але осад залишився: у тій чи іншій мірі, а участь МВФ у фінансовій системі України для влади все ще залишається важливою. Особливо, якщо врахувати, що за зупиненою зараз програмою Фонду країна змогла отримати лише менше чверті затверджених до видачі коштів - 2,25 млрд SDR (близько 3,4 млрд дол) двома початковими траншами.
Показово, що варто було тільки керівнику місії МВФ озвучити рекомендації щодо збільшення ставок оподаткування для високоприбуткових категорій платників, як народні депутати України з провладної фракції в парламенті заговорили про розгляд найближчим часом так званого закону про розкіш. Урядові проекти на дану тему, причому в двох варіантах, ще недавно перебували на стадії неспішного доопрацювання (з тим, щоб і на виборців належний ефект справити, і власників цієї самої розкоші не образити).
Можна не сумніватися, якийсь із законопроектів до норм про оподаткування багатих на розгляд Верховної Ради все ж надійде. Підсумовуючи візит місії, К.Джарвіс повідомив: до кінця червня рада директорів МВФ може провести засідання за результатами травневого перебування місії в Києві. До цієї події українська влада і має намір активізувати "розкішну" законотворчість, демонструючи вищим керівникам Фонду оперативне втілення в життя їх податкових побажань.
Чи вистачить цього для виділення нашій країні чергового траншу кредиту, без підвищення газових тарифів? Дуже сумнівно. Значить, півторарічна кредитна пауза у взаєминах України і МВФ триватиме ще мінімум до кінця року.
Сергій Кукін
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
