Депутати доторкнуться до святині

Підготовка до виборів в українському парламенті йде повним ходом. В один день ВРУ підняла два проблемні питання - статус мов і скасування депутатської недоторканності. Згадавши про старий законопроект президента, взятися за поправки до Конституції більшість хоче вже в липні.

Все нове - це погано забуте старе?

Для народних депутатів VI скликання 25 травня стало воістину урожайним днем. Тоді серед інших до порядку денного потрапили відразу дві "вічнозелені" для вітчизняного парламентаризму теми - проблема статусу російської мови та обмеження депутатської недоторканності. І якщо "Битва за мову" голосуванням так і не увінчалася, то до перегляду власних привілеїв нардепи стали все-таки на півкроку ближчими.

Протягом багатьох років обіцянка скасування депутатської недоторканності вже встигла перетворитися на передвиборне правило хорошого тону. До проблемної теми різні політичні сили зверталися неодноразово і в міжвиборче затишшя, та й рідкісна виборча кампанія могла обійтися без привабливої обіцянки. З точки зору іміджевої теорії скасування недоторканності традиційно сприймається як практично безпрограшне гасло. Формально своє "Добро!" на такий крок народ дав ще під час небезсуперечного референдуму 2000 року, коли "скасувальний" пункт зібрав 89 відсотків "за". На практиці ж досі парламентарії так і не знайшли в собі сили для послідовного втілення давнього наміру у життя. Але обіцяти це зробити не перестають.

Черговий раз тема скасування недоторканності у вітчизняному парламенті очікувано спливла напередодні виборів-2012 і стала однією з визначальних травневих політтем. Причому за внесення лепти у вирішення одвічно спірного питання більшість і меншість взялися практично одночасно, ось тільки в ПР вирішили повернутися до своєї колишньої ініціативи, а опозиція пообіцяла зібрати потрібну для подання альтернативного документа кількість підписів. Різниця в підходах пояснюється просто: давня, ще від 2008 року, пропозиція "регіоналів" (авторами якої були тоді ще нардепи Віктор Янукович і Олександр Лавринович), на думку "меншовиків", обіцяє не повноцінне скасування недоторканності, а лише її обмеження, і то - недоторканності винятково депутатської. Тоді як фракції опозиції готові боротися за загальну "доторканність" - не тільки нардепів, а й президента вкупі із суддями, як це й обіцяє програма об'єднаних опозиціонерів. Однак поки переміг перший підхід. 24 травня народні обранці проголосували за продовження роботи над пропозицією 2008 року. Тепер передбачається, що найближчим часом всі фракції повинні до 7 червня надати свої поправки до законопроекту № 3251 з тим, щоб вони були оброблені профільними комітетами, надані для вседепутатського вивчення, 5 липня - розглянуті парламентом і при успішному результаті - підтримані, а вже на наступній сесії - "контрольно" проголосовані конституційною більшістю голосів.

Незважаючи на те, що опозиціонери готові працювати над своєю версією скасування загальної недоторканності, ідея про доопрацювання проекту Януковича-Лавриновича здобула практично повальну підтримку - 24 травня "тематична" постанова зібрала вражаючі 384 голоси. Готовність депутатів взятися за старий проект може пояснюватися декількома причинами. Не останнє місце серед них, мабуть, займають і технічні - в 2010 році законопроект № 3251 уже пройшов через горнило Конституційного суду, чого вимагає процедура внесення поправок до Основного закону. З іншого боку, рішення підтримати відправку законопроекту на доопрацювання може також пояснюватися бажанням політсил внести до нього редакційні правки, що відповідають їхнім поглядам, тоді як відмова брати участь у розгляді гострого питання може не дуже привабливо виглядати в очах виборців...

У будь-якому випадку, до внесення коректив пропозиція нинішніх голови держави і міністра юстиції і справді виглядає своєрідним обмеженням недоторканності. Так, зараз стаття 80 Конституції України передбачає, що "народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". Базовий "скасувальний" законопроект дещо зміщує технічні акценти депутатської відповідальності. "Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності звинувачувального вироку суду проти нього", - говорить новела, розглянути яку депутати планують в липні. Важливо відзначити, що подібне майбутнє поки може очікувати винятково нардепів - аналогічну поправку, що стосується уточнення меж недоторканності президента, КСУ в 2010 році "завернув". З одного боку, подібна версія Основного закону відкриває дорогу безперешкодному порушенню кримінальних справ проти народних обранців. З іншого - від відкриття справи до обвинувального вироку - шлях неблизький, і в разі схвалення подібної норми Верховна рада залишиться при важелях впливу на колег, отримуючи чималу фору для прийняття рішення про зняття недоторканності.

Боязнь дотику

Про те, яких саме трансформацій може зазнати ініціатива більшості до 5 липня, поки судити рано. Тим більше, що успішне проходження будь-якого "недоторканного" законопроекту через всі необхідні етапи процедури мало у кого викликають сумніви.

Багато експертів сходяться на думці: відродження теми скасування недоторканності - це не більше ніж передвиборний піар-крок. "Я вважаю, що зараз влада не зацікавлена в скасуванні депутатської недоторканності і боїться цього, як і опозиція. Тому подібні пропозиції - це просто підстави для різних спекуляцій", - переконаний політолог Олександр Палій. Примітно, що політики точку зору фахівців нерідко поділяють. "Два роки Партія регіонів взагалі не згадувала про недоторканність, а тепер згадала. Ми розуміємо, що є три теми, які, на їхню думку, допоможуть їм виграти вибори. Це соціальні ініціативи з доплатами пенсіонерам та ветеранам, закон про мову і про зняття недоторканності", - оцінює чужі козирі віце-спікер Микола Томенко. "Я переконаний, що кожен з вас в душі... категорично проти цього", - звернувся нещодавно до колег Володимир Литвин, який закликав депутатський корпус "не обманювати людей". "Я вважаю, що це електоральна суєта, до того ж у залі не буде 300 голосів для остаточного рішення", - упевнений в безславному завершенні голосування і "регіонал" Василь Грицак.

Подібна політична одностайність може пояснюватися нескладно: незважаючи на всі запевнення про необхідність скасувати несправедливі норми, депутатська недоторканність - це не той привілей, від якого легко відмовитися. "Ніякого зняття недоторканності не буде. Тому що це головний мотив, заради якого люди зараз йдуть до Верховної ради. Це те, що прикриває їх від свавілля влади - Кучми, Ющенка чи Януковича", - вважає директор Соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. Варто відзначити, що в сформованій на сьогодні ситуації найбільшої шкоди від скасування депутатської недоторканності можуть зазнати опозиціонери, серед яких вже зараз є фігуранти кримінальних справ, порушених, в тому числі, і за підсумками парламентських "боїв". Власне, в опозиції цього і не заперечують. Так, наприклад, Арсеній Яценюк ще на початку травня побоювався, що в Партії регіонів будуть "робити шоу з приводу скасування депутатської недоторканності для того, щоб пересаджати всіх депутатів опозиції, які ще ходять на свободі". Ймовірно, саме тому в парламентській меншості воліли б схвалити такі поправки до Конституції, які повернули в зону ризику не тільки народних депутатів...

Втім, не варто забувати про те, що скасування депутатської недоторканності може стати зброєю, небезпечною для багатьох - особливо у світлі повернення "мажоритарки", переможці виборів по якій можуть бути більш вразливі і менш стійкі до тиску. Якщо врахувати, що результат пропорційної частини виборів, що наближаються, зараз складно прогнозувати, то, найімовірніше, при формуванні майбутньої більшості депутати-"мажоритарники" і без скасування недоторканності ризикують перетворитися чи то на канат для перетягування, чи то на перехідний почесний прапор, як це було в 2002 році.

Скасування депутатської недоторканності - питання вже давно наболіле. Проте в українських реаліях воно продовжує балансувати на тонкій межі між "Не можна потурати безкарності!" і "Проти опонентів всі засоби хороші". Про необхідність обмежити недоторканність політологи говорять вже давно і багато, але ситуація, як і раніше, болісно залежна від деталей.

"Нам необхідне обмеження депутатської недоторканності, тому що в нинішньому форматі вона абсолютна і не відповідає європейським стандартам. Але робити це треба в таких умовах, коли самі депутати не будуть відчувати для себе загроз, коли не буде проблем з функціонуванням демократії і не буде додаткового політичного напруження при законодавчому розгляді цього питання", - відзначає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Однак настільки вдумлива зміна Конституції потребує не тільки зусиль і 300-голосового консенсусу, але і менш напруженої політичної обстановки. А при нинішньому стані справ парламентаріям буде вельми непросто шукати компроміс, замість того, щоб провести ключові голосування за безрезультатною, але рекламно привабливою схемою "Ми ж хотіли - але нам не дали!".

Ксенія Сокульська