1437
До осені в Україні значно подорожчає хліб
— Аграрний ринок
В цьому році аграрії зберуть вдвічі менше озимих культур. Аномальна для весни спека пошкодила і ярі паростки: експерти прогнозують зниження врожайності, як мінімум, на 20-30%. А попереду ще непередбачуване літо. За попередніми прогнозами, рекордного врожаю в цьому році не буде - аграрії зберуть лише близько 42 млн. тонн зернових. За даними продовольчого комітету ООН, цієї осені очікується найбільш різке зменшення виробництва зерна в світі. У результаті ближче до кінця року в Україні подорожчає пшениця, а після виборів - борошно і хліб.
Найбільше постраждали озимі паростки. За оцінками керівника Українського гідрометеорологічного центру Миколи Кульбіди, пересівати доведеться до половини площ. Всьому виною засуха минулої осені, аномально холодна зима і незвична для України спека в середині квітня і на початку травня. "Ми склали прогноз врожайності озимої пшениці, жита та ячменю. Валовий збір цих зернових культур цього року буде істотно нижчим від торішнього і складе 14,5 млн. тонн (було 25,45 млн. т, - "Известия в Украине"). Найменша врожайність очікується на півдні, найвища - в західних, центральних і частково північних регіонах", - підкреслив Кульбіда.
Частину загиблих озимих аграрії пересіяли. Правда, не пшеницею (в надії на хороший урожай ярових), а кукурудзою і соняшником - на цих культурах можна більше заробити і компенсувати грошові втрати від пересіву. Однак ранні ярові теж зіпсувала нестабільна весна. "Через аномальну спеку ґрунт занадто швидко втрачає вологу, паростки активно розвиваються, і рослини старіють передчасно", - пояснила начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. За її словами, навіть дощі, які пройшли в середині травня, цей урожай вже не врятують.
Втрати, в порівнянні з торішнім урожаєм, будуть відчутними. Скорочення врожайності через нестабільну погоду очікується в усіх країнах, які є ключовими виробниками зерна: США, Австралії, Марокко, Аргентині, Болгарії та багатьох інших країнах Євросоюзу. Посушливу погоду, яка встановилася в південних і центральних регіонах Росії, вже порівнюють із ситуацією дворічної давності, коли там загинула половина врожаю і росіяни пішли зі світового ринку, заборонивши експорт.
На тлі негативних прогнозів світові ціни на пшеницю різко підскочили вгору і на початку минулого тижня досягли рекордної позначки за останні п'ять років. Правда, відразу після цього вартість зерна трохи знизилася, проте продовжує залишатися незвично високою. Для пересічних українців ця динаміка означає тільки одне: якщо виправдаються песимістичні прогнози експертів щодо врожаю, варто готуватися до подорожчання борошняних та хлібобулочних виробів. Або ж якщо держава буде занадто завзято регулювати ціну - вони просто зникнуть.
Пекарі вважають, що саме тільки зростання цін на складові у виробництві хліба (транспорт, зарплати, енергоносії) вже дає їм підстави підвищити відпускну вартість буханки мінімум на 5-7 копійок. У разі подорожчання зерна і борошна (45-47% у собівартості хлібної випічки) зростання відпускних цін повинно скласти 10-15 копійок. Це означає, що нарізний батон у роздробі буде коштувати не 3,15-3,25 грн., а, швидше за все, 3,50 грн. з урахуванням націнок мереж. Буханець пшеничного, в середньому, подорожчає до 4,75 грн. замість нинішніх 4,35 грн., а житній буде продаватися по 5 грн. замість сьогоднішніх 4,55 грн.
На думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, ціна на хліб в Україні найближчим часом буде зростати. "Це відноситься до всіх сортів хліба, до елітних і до соціальних, - вважає експерт. - Адже від цін на зерно залежить дуже багато чого. До того ж, соціальні сорти субсидуються не з центрального, а з місцевих бюджетів. Тому важливо те, скільки коштів на ці цілі закладено в місцевій скарбниці. Якщо більшість регіонів країни перейдуть до адресного розподілу пільг, то гроші будуть безпосередньо видаватися незахищеним верствам населення. Відповідно, хлібопекарні перестануть субсидувати. Тоді їм буде простіше закритися, ніж працювати в збиток".
Правда, керівник Державного резерву України Олексій Лелюк запевняє, що подорожчання хліба не буде. За словами чиновника, з минулого року у нас залишилися величезні перехідні запаси зерна - близько 12 млн. тонн. У деяких областях країни створені регіональні резерви продовольчої пшениці - ці заходи дозволять уникнути дефіциту борошна. До речі, на початку тижня в Міністерстві аграрної політики і продовольства був визначений обсяг поставок борошна на хлібозаводи для випічки масових сортів хліба. Експерти вважають, що відомство таким способом натякнуло бізнесу, що до кінця року чекає стабільних цін на борошняну продукцію.
Керівник консалтингової компанії ААА Марія Колесник переконана, що до виборів хліб точно дорожчати не буде. "Хліб традиційно вважається політичним продуктом, і його подорожчання відразу підірве реноме влади, - пояснює Колесник. - Тому дерегуляції цін на ринку не відбудеться. Єдине, що можна спрогнозувати на найближчий час, це подальше зниження виробництва. За рік падіння вже склало 4,2 %. Однак поки що ці цифри на ринку не відображаються. Зараз хліб на столі пересічних українців компенсують овочі та фрукти, які подешевшали, порівняно з минулим роком, на 50-70%".
За матеріалами: Ізвестія в Украінє
Поділитися новиною
Також за темою
Експортне мито на сою та ріпак дало змогу підтримувати аграріїв в умовах війни
Урожай картоплі в сезоні-2025 в Україні на 50% вище за минулорічний
Які регіони ЄС мають найбільший обсяг сільськогосподарського виробництва (інфографіка)
Області-лідери за сплатою земельного податку в 2025 році
Половина сільгоспугідь України під загрозою через перехід на європейські ЗЗР
Аграрний сектор виступив проти індексації вантажних тарифів УЗ у 2026 році
